Судове рішення #9567182

Справа № 22-ц - 4989/2009 рік.                          Головуючий І інстанції: - Діденко С.А.

Категорія: право власності.                                               Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.

                                                       

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                 

          16 грудня   2009 року.     Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                    головуючого - судді : - Коростійової В.І.,

                    суддів: - Ситнік О.М., Кокоші В.В.,

                    при секретарі: - Остапович Л.С.,                                  

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Київського районного  суду  м. Харкова від 10 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 - про визначення розміру часток у загальному майні та встановлення  порядку користування квартирою,

                                                        в с т а н о в и л а :

     

         У вересні 2008 року ОСОБА_8 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він і відповідачі у справі є власниками ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

         Між ним та відповідачами виникають спори з приводу користування  вказаною квартирою,  у зв’язку з  чим він змушений звернутися з позовом в суд.

         Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 358, 369 ЦК України, ОСОБА_8 в уточнених позовних вимогах просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; анулювати загальну сумісну власність на вказану квартиру між ним і ОСОБА_6, ОСОБА_7; визначити порядок користування приміщеннями квартири, виділивши йому в користування  ізольовану жилу кімнату № 6 площею 12,3 м2, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 ізольовану жилу кімнату № 2 площею 17,0 м2.

         Приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні, залишити у загальному користуванні співвласників квартири.

         Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 позовні вимоги визнали частково.

         Не заперечували проти визнання за позивачем права власності на 1/3 частину вказаної квартири.

        Позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою не визнали.

        При цьому посилалися на те, що запропонований ОСОБА_8 порядок користування   квартирою ущемляє їх  житлові права, оскільки їм виділяється у користування  загальна та жила площа менша, ніж це припадає на їх долі.

         Рішенням Київського районного  суду  м. Харкова від 10 липня 2009 року позов задоволено.

         Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

         Анульовано загальну сумісну власність на квартиру квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7

         Визначено порядок користування  квартирою АДРЕСА_1 та виділено у користування ОСОБА_8 жилу кімнату № 6 площею 12,3 м2, з лоджією  площею 1,6 м2, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 ізольовану жилу кімнату № 2 площею 17,0 м2, з балконом площею 1,8 м2.

         Приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні залишені у загальному користуванні  ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні  позову в цій частині.

         Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

         Задовольняючи позов, суд виходив з того, що частки позивача і відповідачів у  праві спільної часткової власності на квартиру є рівними, а тому за ОСОБА_8 необхідно визнати право власності на 1/3 частину квартири, анулювати загальну сумісну власність на  вказану квартиру між ним і ОСОБА_6, ОСОБА_7,  визначити порядок користування квартирою відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 квітня 2009 року.

         Проте погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

        Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

         Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

         Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

         Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

         Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

         З матеріалів справи вбачається, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності  ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради 28 травня 2008 року за № 3032.

         У відповідності з ч. 1 ст. 357 ЦК України розмір часток позивача і відповідачів у праві спільної часткової власності на вказану квартиру є рівними та визначені судом по 1/3 частини квартири за кожним.

        Згідно довідки Київської філії КП «Жилкомсервіс» № 1468 від 14 березня 2008 року, в квартирі зареєстровані та мешкають ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7  

          Згідно технічного паспорту спірна квартира складається з жилої кімнати № 2 площею 17,0 м2, балкону  площею 1,8 м2, жилої кімнати № 6 площею 12,3 м2, лоджії площею 1,6 м2, кухні  площею 8,7 м2, коридору площею 10,7  м2, вбиральні площею 1,3 м2, ванної кімнати площею 3,2 м2.

        Загальна площа квартири складає 56,6 м2, в тому числі житлова - 29,3 м2.

        На 1/3 частини квартири припадає площі 18,9 м2, в тому числі по житловій площі 9,8 м2.

        На 2/3 частини квартири припадає площі 37,7 м2, в тому числі по житловій площі 19,5 м2.

         Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 9599 від 30 квітня 2009 року запропоновано один варіант порядку  користування квартирою з відступом від ідеальних часток співвласників.

        За вказаним варіантом позивачу ОСОБА_8 на 1/3 частину квартири  судом виділена в індивідуальне користування ізольована жила кімната № 6 площею 12,3 м2,  лоджія площею 1,6 м2.

         Відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 на 2/3 частки квартири  виділена  в індивідуальне користування ізольована жила кімната № 2 площею 17,0 м2, балкон площею 1,8 м2.

         У спільне користування  ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виділено коридор  площею 10,7  м2, кухня площею 8,7 м2, вбиральня площею 1,3 м2, ванна кімната площею 3,2 м2.

         Усього ОСОБА_8 виділено в користування приміщень у квартирі загальною  площею 23,9 м2, що на 5,0 м2 більше ніж припадає на його долю, ОСОБА_6, ОСОБА_7 загальною  площею 32,7 м2, що на 5,0 м2 менше ніж припадає на їх спільну ідеальну долю.

         Судом встановлено, що сторони  у справі перебувають у неприязних стосунках та не можуть добровільно домовитися про порядок володіння та користування квартирою.

         Обраний судом варіант порядку користування квартирою надає їм можливість  врегулювати спір з приводу користування приміщеннями квартири.

         Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 своїх варіантів порядку користування квартирою суду не представили.  Доказів того, що встановити порядок користування  спірною квартирою неможливо,  не надали.  

         З огляду на це, судова колегія вважає, що рішення суду в частині визнання за ОСОБА_8 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, а також визначення порядку користування квартирою між її співвласниками, ухвалене судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         В той же час, рішення суду про анулювання загальної сумісної власності на   спірну квартиру між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не відповідає вимогам  діючого законодавства.

         При встановленні порядку користування квартирою АДРЕСА_1, суд виділив у спільне користування  ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 коридор , кухню, вбиральню, ванну кімнату, що унеможливлює анулювання загальної сумісної власності на квартиру між ними.

         За таких обставин, судова колегія скасовує рішення суду в частині анулювання загальної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1  між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відмовляє  позивачу  у задоволенні  вказаних позовних вимог.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що визначений судом порядок користування квартирою погіршує їх житлові умови, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в користування відповідачів виділена ізольована жила кімната площею 17,0 м2, що  лише на 2,5 м2  менше, ніж припадає на їх сумісну ідеальну долю.

        В той же час, позивач ОСОБА_8 іншого житла не має та позбавлений можливості  користуватися ізольованою  жилою площею в спірній квартирі.

        Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовує.

        Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

       

                                                            в и р і ш и л а :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7  задовольнити частково.

          Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 липня  2009 року в частині анулювання загальної сумісної власності на кв.  АДРЕСА_1 між ОСОБА_8,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасувати та відмовити ОСОБА_8 у задоволенні вказаних позовних вимог.

        В іншій частині  рішення суду залишити без змін.

        Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  ним законної сили.

         Головуючий:

         Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація