Справа № 22-ц-4904/2009 Головуючий 1-ї
Категорія: «стягнення суми» інстанції: НіколаєнкоІ.В.
Доповідач: Бурлака І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» листопада 2009 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Овсяннікової А.І.,
Суддів: Бурлака І.В., Пшенічної Л.В.,
при секретарі: Черниш К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа-КП “Харківське БТІ” про виплату грошової компенсації та стягнення збитків,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виплату грошової компенсації та стягнення збитків. Посилався на те, що на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 15.06.2007 року йому на праві власності належало 11/36 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, а його сестрі ОСОБА_3 – 25/36 частини вказаного будинку. 20.12.2004 року ОСОБА_3 продала його та свою частку спірного будинку, гроші йому за частку не віддала. У зв’язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 40531, 20 грн. компенсації та відстрочити уплату судового збору.
У листопаді 2008 року та лютому 2009 року ОСОБА_2 уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 983,83 долара США, що в еквіваленті становило 5220,11 грн. та збиткі, пов’язані з неотриманим прибутком в розмірі 6655,05 доларів США, що в еквіваленті становило 35311,03 грн., оскільки вважав, що ОСОБА_3 занизила ціну будинку, так як дійсна вартість будинку повинна становити в еквіваленті 25000 доларів США.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_4 підтримав позов ОСОБА_2 та просив задовольнити його вимоги.
Відповідачка ОСОБА_3 та третя особа, КП “Харківське БТІ” в судове засідання не з’явилися.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за нерухоме майно в сумі 5220,11 грн.; в іншій частині позовних вимог-відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просив заочне рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд. Посилався на порушення норм процесуального права. Вважав, що суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи. У зв’язку з чим згідно Мінській Конвенції вказане рішення на території Російської Федерації виконати неможливо.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити, рішення суду – скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засідання з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України.
Про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка.
Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце судового засідання.
Погодитися з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, як вказав ОСОБА_2, проживає в Російській Федерації.
Як свідчить повідомлення на аркуші справи № 167 ОСОБА_3 за вказаним місцем проживання не мешкає, вибула, але за якою адресою - невідомо. Розписка про ії належне повідомлення в матеріалах справи відсутня.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2- ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 дійсно проживає в Російській Федерації, але виконати рішення суду першої інстанції на території РФ неможливо, оскільки вона не була присутня в судовому засіданні і доказів про ії належне повідомлення про час і місце розгляду справи матеріали справи не містять.
Відповідно до п. б ч. 2 ст. 53 Мінської Конвенції від 22.01.1993 року “Конценція про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам” виконання рішення можливо у разі, якщо до клопотання про дозвіл примусового виконання рішення додати документ, із якого вбачається, що сторона, проти якої було ухвалено рішення і яка не прийняла участі в процесі, була належним чином і своєчасно викликана до суду.
Розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_3, суд з порушенням порядку повідомлення про розгляд справи сторони, яка проживає в іншій країні, зробив неможливим виконання можливого рішення суду.
Зазначені порушення цивільного процесуального права є суттевими, такими, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.5 ч. 1 ст. 307, п.3 ч. 1 ст. 311, п.2 ч. 1 ст. 314, ст. 315, 317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2009 року – скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: