Судове рішення #9567145

Справа № 22-ц-4786/09р.                                                                                       Головуючий 1-ї інстанції – Іващенко С.О.

Категорія : житлове.                                                                                                            Доповідач  -  Шевченко Н.Ф.

                                                                         

      У Х В А Л А

                                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    22 вересня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

    головуючого     -     Бобровського В.В.

    суддів                -     Шевченко Н.Ф., Івах А.П.

    при секретарі    -     Андрійко О.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  та ОСОБА_2  на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – виконавчий комітет Фрунзенської районної м. Харкова ради про відновлення порушеного права користування жилим приміщенням, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, -

                                                            В С Т А Н О В И Л А :    

    05 вересня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-тя особа – виконавчий комітет Фрунзенської районної у м. Харкові  ради про відновлення порушеного права користування жилим приміщенням у кв. АДРЕСА_1, покладення обов'язку не чинити перешкоди у користуванні житлом та вселення.

    В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався   на те, що 21.11.1995 року померла їх з відповідачем мати, яка  була наймачем спірної квартири. Після смерті матері у них  з братом склалися неприязні відносини на грунті користування спірним жилим приміщенням.

    Їх житловий спір був предметом розгляду суду.

    Рішенням апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2008 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.01.2008 року  в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1  та визнання ОСОБА_1 наймачем вказаного житла скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

    Проте, відповідач ОСОБА_1 після ухваленого апеляційним судом рішення чинить перешкоди у користуванні належним йому приміщенням, змінив замки на дверях і не впускає позивача у квартиру.

    Відповідач у судове засідання не з'явився.

    Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 червня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – виконавчий комітет Фрунзенської районної у м. Харкові ради про відновлення порушеного права користування житловим приміщенням та вселення задоволено.

    Відновлено порушене право ОСОБА_4 на користування  квартирою АДРЕСА_1.

    Вселено  ОСОБА_3 в спірну квартиру.

    Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні квартирою №74 за вказаною адресою.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2  ставиться питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції.

    В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки спір вирішений у його відсутність.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з‘явились, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, к олегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення, суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_3  

Як вбачається з матеріалів справи, районний суд, вирішуючи спір, повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2008 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.01.2008 року  в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1  та визнання ОСОБА_1 наймачем вказаного житла скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.16-17).

Фактично вказаним рішенням було підтверджено право  ОСОБА_3 на користування спірною квартирою.

Проте після ухваленого рішення користуватися житлом позивач не має можливості через неправомірні дії відповідача, який перешкоджає ОСОБА_3 реалізувати своє право на жиле приміщення. Вказана обставина підтверджена матеріалами справи.

Так, з приводу неправомірних дій свого брата, відповідача у справі, ОСОБА_3 у травні 2008 року звертався до правоохоронних та житлових органів (а.с.11,24).

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача на житло та поклав на відповідача обов’язок не чинити йому перешкоди у користуванні квартирою.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку  про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання ОСОБА_1 на порушення судом процесуального закону у зв’язку з розглядом справи у його відсутність є необгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції у цій справі ухвалив заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 3 ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вказана обставина підтверджується особистою заявою відповідача від 01.06.2009 року, у якій він прохає розглядати справу у його відсутність (а.с.75).

Посилання ОСОБА_1 на обов’язковій участі у розгляді справи його представника ОСОБА_5 та неявка цього представника  у судове засідання без поважних причин, обґрунтовано визнано судом відсутністю перешкод у розгляді справи.

Апеляційна скарга не містить доказів, які мають істотне значення і вплинули б на законність та обґрунтованість рішення суду.

За таких обставин, коли судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія  

у  х  в  а  л  и  л  а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1  та ОСОБА_2   відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 червня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців  з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація