Справа №22-ц- 6439 /2009р. Головуючий 1 інст . – Єрмак Н.В
категорія – трудові Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Кукліної Н.О.
суддів – Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу та рішення Московського районного суду м.Харкова від 5 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства Санаторій «Березівські мінеральні води» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України «Укрпрофоздоровниця», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та інших сум, відшкодування моральної шкоди та надання житла
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства Санаторій «Березівські мінеральні води» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України «Укрпрофоздоровниця», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та інших сум, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював на посаді акомпаніатора у ДП Санаторії «Бермінводи» з 21.04.1989 року. Наказом адміністрації відповідача № 206-О від 03.05.2,007 року ОСОБА_2 звільнено з зазначеної посади на підставі ч.4 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.01.2008 року позов ОСОБА_2 до ДП Санаторій «Бермінводи» задоволено частково. ОСОБА_2 поновлений на роботі на посаді акомпаніатора, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4715грн. та моральну шкоду в розмірі 3000грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09.04.2008 року рішення Московського районного суду м.Харкова від 21.01.2008 року скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено частково, з ДП Санаторія «Бермінводи» стягнуто на користь ОСОБА_2 214,08 грн. грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, в іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду України від 06.06.2008 року касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення апеляційного суду Харківської області від 09.04.2008 року - без змін.
В своєму позові позивач також посилався на те, що рішенням судів не вирішувалось питання стосовно його житла - гуртожитку, яке йому було надано у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків та в якому до теперішнього часу знаходяться його особисті речі.
Посилаючись на те, що він в 2009 році переніс декілька операцій, на які витратив 3079,25 грн. просить стягнути ці витрати з відповідача.
Крім того, просить поновити його на роботі, стягнути заробітну плату у сумі 515 грн., заборгованість за лікарняні листи з лютого 2008 року по теперішній час, відпускні за період з 2007 року по 2008 рік та відшкодувати спричинену йому моральну шкоду, яку оцінив в 15000 грн., оскільки після винесення рішення Московським районним судом м.Харкова по теперішній час він відчував моральні страждання, пов'язані з необхідністю звертатися за поновленням його порушених прав, у зв'язку з чим у нього погіршився стан здоров'я, він переніс декілька операцій, порушився його звичний уклад життя в цілому.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 5 листопада 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ДП Санаторія «Бермінводи», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення роботі, стягнення заробітної плати в розмірі 515 грн., відпускних за щорічну тарифну відпустку за 2007 рік - закрито.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 5 листопада 2009 року в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 про надання житла та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням та ухвалою суду ОСОБА_2 надав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу та рішення суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, стягнув на його користь заробітну плату в розмірі 515 грн., відпускні за щорічну тарифну відпустку за 2007 рік та моральну шкоду у сумі 5000грн., посилаючись на те, що ухвала та рішення є незаконними, необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм діючого законодавства.
Вислухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині поновлення на роботі, стягнення зароботної плати в розмірі 515грн, відпускних за щорічну тарифну відпустку за 2007 рік обгрунтовано виходив з того, що відповідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України є рішення апеляційного суду Харківської області від 09.04.2008 року, яке набрало законної сили та було постановлене з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції правильно виходив з того, що ДП Санаторій «Бермінводи» не має власного житла і крім того, надання зазначеного житла позивачу не передбачено трудовою угодою та колективним договором. Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди суд 1 інстанції виходив з того, що ним не встановлено порушень законних прав позивача з боку відповідача.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правільні та відповідають вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6.11.1992р. із змінами та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди(із змінами)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посаді акомпаніатора у ДП Санаторій «Бермінводи» з 21.04.1989 року. Наказом головного лікаря санаторія № 206-О від 03.05.2007 р. ОСОБА_2 звільнено з посади з 01.02.2007 року на підставі ч.4 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 09.04.2008 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 задоволений частково, із Санаторія «Березівські мінеральні води» стягнуто на користь ОСОБА_2 214,08 грн. грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, в іншій частині позову, в тому числі в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості за відпускними та лікарняними, відшкодуванні моральної шкоди відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доведення не може грунтуватися на доводах.
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача у частині надання йому житла є необгрунтованою, оскільки ДП Санаторій «Бермінводи» не має власного житла і крім того, надання зазначеного житла не передбачено трудовою угодою та колективним договором.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд 1 інстанції обгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки судовим розглядом не було встановлено порушень законних прав позивача з боку відповідача.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону. Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
В зв’язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу та рішення Московського районного суду м.Харкова від 5 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді –