Справа №22-ц- 6346/2009р. Головуючий 1 інст. – Чередник В.Є.
категорія –розподі майна подружжя Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
22 грудня 2009 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кукліної Н.О.
суддів – Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.
при секретарі – Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 16 листопада 2009 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи -ОСОБА_4, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про поділ спільного сумісного майна
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши за нею право власності на ј частину АДРЕСА_1, та ј частину за її чоловіком - ОСОБА_3. При цьому позивач посилається на те, що вона з відповідачем знаходилась в зареєстрованому шлюбі з 9.12.1994 р. по 28.09.2009 року. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. 23.12.1997 року, в період шлюбу, сторонами була придбана спірна квартира, та зареєстрована по Ѕ частині за ОСОБА_4 та Ѕ частини квартири оформлена на ОСОБА_3 Однак, після розірвання шлюбу сторони не досягли угоди щодо розподілу спільного сумісного майна, через що позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 16 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частину АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ј частину АДРЕСА_1.
На це рішення представник ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та передати справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає що рішення постановлення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що даним рішенням було порушено права малолітньої дитини, яка проживає в спірної квартирі та розподіл було призведено без врахування її прав.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарги задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідно до вимог Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за кожним із подружжя визнається право власності на Ѕ частину спільної сумісної власності. Встановив, що частина спірної квартири є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, враховуючи визнання відповідачем позову, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, визнавши за нею право власності на ј частину АДРЕСА_1, та ј частину за відповідачем - ОСОБА_3
Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний, обґрунтований, та такий, що відповідає вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. №16 зі змінами «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України» та Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. №20 зі змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».
Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі надання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
З матеріалів справи вбачається, що подружжя у шлюбі в період з з 9.12.1994 року по 28.09.2009 року. В період шлюбу, 23.12.1997 року сторони придбали Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, яку зареєстрували на ім’я відповідача ОСОБА_3 Половину цієї квартири зареєстрували за ОСОБА_4
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.60 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування й розпорядження цим майном.
Відповідно до вимог ст.70 СК України у випадку розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка визнаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кожному з подружжя повинна належати ј частина спірної квартири АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстнції при ухваленні рішення не врахував інтереси малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не заслуговують на увагу, оскільки позивачкою такі позовні вимоги не заявлялися, і тому не були предметом розгляду у суді першої інстації, а є самостійними вимогами, з якими вона може самостійно звернутися до суду .
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.
Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, ст.307п.1 ч.1, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді –