Справа № 22-ц-6150\2009 р. Головуючий 1 –ї
Категорія: “стягнення заборгованості” інстанції: Лазарєв А.В.
Доповідач: Бурлака І. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«09» грудня 2009 р. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Овсяннікової А.І.,
Суддів: Бурлака І.В., Пшенічної Л.В.,
при секретарі: Черниш К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу КП “Харківські теплові мережі” на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом КП “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ВАТ “Харківський машинобудівний завод “Світло шахтаря” про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води”,-
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року КП “Харківські теплові мережі” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води. В обгрунтування своїх вимог посилалися на те, що з 01.03.2004 року по 28.02.2009 року відповідачі не сплачували за послуги. В результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 9931,70 грн., яку позивач просив стягнути з відовідачів, а також судові витрати.
В судовому засіданні відповідачі позов не визнали, посилалися на те, що послуги позивач надає неякісні: кімната площею 12,7 кв.м. не опалюється, в другій кімнаті не отаплюється стояк, гаряча вода не подається. Складені працівниками позивача акти не відповідають дійсності. В актах зафіксована температура в кімнатах за рахунок роботи електрообогрівачів, а не теплопостачання.
Представник третьої особи проти позову заперечував, від пояснень відмовився..
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року у задоволенні позову КП “Харківські теплові мережі” відмовлено за період з 30.03.2006 року по 28.02.2009 року за недоказаністю; за період з 01.03.2004 року по 29.03.2006 року – за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі КП “Харківські теплові мережі” просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким їх позов задовольнити. При цьому посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не звернув увагу на те, що актів-претензій щодо неякісних послуг до виконавця не надходило; за результатами перевірок температури повітря в житлових приміщеннях відповідачів встановлено, що вона відповідає діючим нормам і правилам.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу КП “Харківські теплові мережі” необхідно задовольнити частково, рішення суду-змінити. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Відмовляючи КП “Харківські теплові мережі” в стягненні з відповідачів заборгованості в період з 01.03.2004 року по 29.03.2006 року за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з вимог ст. 257 ЦК України, згідно яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Матеріали справи не свідчать про те, що така домовленість між сторонами мала місце. Навпаки, із заяви відповідачів від 22.06.2009 року вбачається, що вони просили застосувати ст. 267 ЦК України.
Виходячи з викладеного і вимог закону, судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови в задоволенні позову КП “Харківські теплові мережі”в цій частині.
Що стосується відмови КП “Харківські теплові мережі” в задоволенні позову щодо стягнення з відповідачів заборгованості в період з 30.03.2006 року до 28.02.2009 року судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ст. 20 Закону України “ Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року та п.30 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630 споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України “ Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року виконавець зобов’язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Відповідно до ст. 21 виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлюваних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону в разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обгрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають і зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і являються споживачами КП “Харківські теплові мережі”.
Відповідно до вимог ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідачі не заперечують, що ніяких платежів за цей час вони не проводили, а тому з них підлягає стягненню сума платежів за період з 30.03.2006 року по 28.02.2009 року в сумі 7427,71 грн.
Що стосується заперечень відповідачів стосовно неякісного надання послуг, то колегія суддів виходить з наступного.
Дійсно, неякісне надання послуг мало місце.
Із актів-претензій вбачається, що за лютий 2005, за грудень 2006, за березень, квітень, травень 2008 рік температура гарячої води складала 28 градусів С, (а.с.57,58,59,60,99,101,102).
Із відповіді головного інженера КП “Харківські теплові мережі” вбачається, що температура повітря в квартирі відповідає встановленій нормі, температура води за березень 2008 року складала 28 градусів С, нарахування за оплату за гарячу воду здійснювалося за фактично надані послуги, (а.с.24,25).
В суді апеляційної інстанції представник КП “Харківські теплові мережі” пояснила, що розрахунок за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води на аркуші справи №2 складений з урахуванням актів-претензій, на які посилалися відповідачі. Тобто, при невідповідності температури в кімнатах, вони перераховували всі суми. Це вбачається з відомості нарахувань, де суми вказані різні.
Відповідачі не заперечували, що оплату за комунальні послуги КП “Харківські теплові мережі” вони не сплачували з 2004 року. Їх квартира складається з трьох кімнат: одна кімната опалюється добре, одна – не опалюються зовсім. На теперішній час в двух кімнатах холодно, вони опалюють їх електрообогрівачами.
Проте, зміст наданих актів-претензій не свідчить про те, що кімнати опалюються електрообогрівачами, (а.с. 57,58,59,60,99,101,102,105,106,107,11,112,113).
Із додатку до акта-претензії від 29.05.2008 року вбачається, що температура гарячої води на ТРС (котельня) на момент відвідування контролера складала 55 градусів С, температура гарячої води на вузлі управління житлового будинку складала 50 градусів С, температура гарячої води у точці водозабору побутового абонента (через 2 хвилини злиття) о 8.45 складала 32 градуса С, (а.с.113).
Таким чином, виходячи з обставин справи та вимог закону судова колегія вважає, що доказів того, що КП “Харківські теплові мережі” безпідставно стягує з відповідачів 7427,71 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води за період з 30.03.2006 року по 28.02.2009 року, матеріали справи не містять. У зв’язку з чим суд першої інстанції необгрунтовано відмовив в задоволенні позову КП “Харківські теплові мережі”, оскільки розрахунок в сумі 7427,71 грн. складений з урахуванням актів-претензій, які складалися працівниками КП “Харківські теплові мережі” за заявами відповідачів.
За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду про відмову КП “Харківські теплові мережі” в задоволенні позову про стягнення з відповідачів 7427,71 грн. не відповідає обставинам справи, що є підставою для його скасування в цій частині. Стягнення цієї суми необхідно здійснювати солідарно.
Що стосується судових витрат судова колегія вважає за необхідне застосувати ч.5 ст.88 ЦПК України і стягнути з відповідачів по 18,42 грн. судового збору з кожного і по 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення з кожного на користь держави та по 13,88 грн. судових витрат з кожного на користь КП “Харківські теплові мережі”.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1.ст. 307, ст. ст. 309, 313, ч.2.ст. 314, 316,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу КП “Харківські теплові мережі” – задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову КП “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву води за період з 30 березня 2006 року по 28 лютого 2009 року за недоказаністю–скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь КП “Харківські теплові мережі” заборгованість за послуги з централізованого опалення та підігріву води в межах трирічного строку за період з 30 березня 2006 року по 28 лютого 2009 року в розмірі 7427,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 18,42 грн. судового збору з кожного, по 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення з кожного на користь держави та по 13,88 грн. судових витрат з кожного на користь КП “Харківські теплові мережі”.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: