Справа № 22-ц-594\2010 р. Головуючий 1 –ї
Категорія: “договірні” інстанції: Колесник С.А.
Доповідач: Бурлака І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04»лютого 2010 р. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Пшенічної Л.В.,
Суддів: Бурлака І.В., Івах А.П.,
при секретарі: Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку “Правекс-банк” до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року Акціонерний комерційний банк “Правекс-банк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 05.11.2007 року між сторонами укладений кредитний договір. Строк дії договору обумовлений до 05.11.2021 року. Сума кредиту склала 71100,00 доларів США. Відповідачка зобов’язалася щомісячно погашати заборгованість за кредитом у сумі 423,00 долара США і відсотки за користування кредитом в розмірі 11,3% річних до 10 числа кожного місяця. Для забезпечення виконання забов’язання 05.11.2007 року між сторонами укладений договір іпотеки, згідно якого відповідачка передала в іпотеку квартиру, яка належить їй на праві власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка не здійснювала ніяких дій щодо погашення заборгованості, у зв’зку з чим відповідно до умов договору станом на 11.09.2009 року утворилася заборговансіть в сумі 75508 доларів США, яка складається: з непогашеного кредиту в розмірі 66447,00 доларів США; пені на суму непогашеного кредиту в розмірі 528,00 доларів США; несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 7761,00 доларів США, пені на суму несплачених відсотків в розмірі 772,00 доларів США. Згідно курсу Національного Банку України станом на 11.09.2009 року 100,00 доларів США дорівнюється 799,00 грн., тому сума боргу у гривнях склала 603641,16 грн.: непогашений кредит в розмірі 531203,90 грн., пеня на суму непогашеного кредиту-4221,04 грн.; несплачені відсотки за користування коштами–62044,54 грн.; пеня на суму несплачених відсотків-6171,68 грн. У зв’язку з чим АКБ “Правекс-банк” просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 603641,16 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн.
Відповідачка позов не визнала, посилалася на скрутне матеріальне становище, просила провести реструктирізацію заборгованості за договором.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКБ “Правекс-банк” 603641,16 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 1700,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн., а всього, 605461,16 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, провадження у справі – закрити. При цьому посилалася на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права. Вказала, що суд не залучив ії представника до участі у справі; не надав належної оцінки доказам по справі, не звернув увагу на те, що в кредитному договорі є третейське застереження щодо розгляду справи в постійно діючому Незалежному Третейському суді.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов АКБ “Правекс-банк” та стягуючи на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з вимог закону і обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи вбачається, що 05.11.2007 року між сторонами в простій письмовій формі укладений кредитний договір № 12006-168/07 Р.
Матеріалами справи підтверджується і сторонами не оспорюється, що Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 71100,00 доларів США строком до 05.11.2021 року з оплатою за процентною ставкою 11,3% річних, а ОСОБА_2 зобов’язалась повертати кредит рівними частками в сумі 423,00 долара США щомісяця зі сплатою щомісячних відсотків за користування кредитом до 10 числа наступного місяця. При цьому в пункті 1.3 Договору оговорені умови збільшення розміру процентної ставки.
Як вбачається з вказаного Договору вона погодилася з такими умовами,(а.с.13).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що свої зобов’язання щодо дотримання строків погашення кредиту та сплати процентів ОСОБА_2 не виконала,(а.с.17).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У зв’язку з чим ОСОБА_2 відповідно до п.1.3. Договору з квітня 2008 року збільшено розмір процентної ставки до 12,3%, а з листопада 2008 року – до 13,3% і відповідно до п.9.1.Договору нарахована пеня за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення,(а.с.17).
На день звернення Банка до суду з позовом сума основного боргу склала – 66447,00 доларів США, заборгованість за процентами - 7761,00 доларів США; пеня - 528,00 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів - 772,00 долара США, а всього-75508,00 доларів США, що станом на 11.09.2009 року за офіційним курсом гривні до долара США відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 10.09.2009 року № 417/347 становило 603641,16 грн.,(а.с.17,18).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дослідив обставини справи повно, дав оцінку зібраним доказам і дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за кредитним договором в розмірі 603641,16 грн.
Посилання ОСОБА_2 на те, що договір не відповідає вимогам закону, зокрема незаконним є пункт 6.1.2. Договору, умови кредитного договору є несправедливими, судовою колегією не приймаються, оскільки вимоги щодо оспорювання кредитного договору взагалі або окремих його пунктів не були предметом данного спору. На копії вказаного Договору на зворотному аркуші справи 13 ОСОБА_2 вказала, що з умовами Договору вона згодна.
Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що під час провадження у справі порушено вимоги п.6.ч.1.ст. 207 ЦПК України судовою колегією також не приймаються, оскільки, виходячи зі змісту цього пункту тільки у сукупності трьох умов можливо залишення позову без розгляду, а саме, якщо сторони уклали договір про передачу спору на вирішення до третейського суду; якщо від відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в суді; якщо суд не почав з’ясовувати обставини у цій справі та перевіряти їх доказами. ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про час і місце судового засідання на 01.12.2009 року, не була позбавлена можливості подати до суду з дня отримання нею судової повістки, а саме з 18.11.2009 року свої заперечення щодо вирішення цього питання. Матеріали справи таких заяв, клопотань не містять.
Не приймаються судовою колегією і твердження ОСОБА_2 стосовно того, що справа розглянута з порушенням норм процесуального права, а саме, судом безпідставно відмовлено їй в задоволенні клопотання щодо залучення ії представника до справи та залучено ії представника як перекладача.
Із журналу судового засідання на аркушах справи 37-39, 42-44 та технічного запису судового засідання, що є додатком до журналу судового засідання вбачається, що 01.12.2009 року у зв’язку з клопотанням ОСОБА_2 про залучення представника до справи була оголошена перерва для вирішення цього питання, оскільки самого представника в судовому засіданні не було, і ОСОБА_2 не могла назвати навіть його прізвища. Після перерви 07.12.2009 року в судове засідання ОСОБА_2 з’явилася сама, і клопотань не заявляла. Ухвал щодо залучення особи як перекладача суд першої інстанції не постановляв.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає. Доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1.ч. 2 ст. 307, ст. 313, п.1.ч.1 ст. 314, 315,317,319,325 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2-відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: