Справа №22-ц-1307/2010 рік                                    Головуючий 1 інстанції: Чередник В.Є.

Категорія: угоди                                                         Доповідач: Ситнік О.М.

               У Х В А Л А

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року                                                                                       м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого, судді Овсяннікової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Довгаль Г.П.

За участі секретаря Черниш К.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” ( далі ПАТ „Ерсте Банк”), третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсними кредитних договорів, договорів  іпотеки та поруки

За апеляційними скаргами ПАТ „Ерсте Банк”

На ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року про відкриття провадження у справі та

На ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2010 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ „Ерсте Банк”, третя особа  ОСОБА_2, про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки та поруки. При цьому позивач вказував, що 24 грудня 2007 року між ним та відповідачем було укладено Генеральну кредитну угоду на підставі якої того ж дня були укладені кредитні договори № 014/3531/9/08305  про надання йому кредиту у розмірі 530 тисяч доларів США, та №014/3531/9/08306 про надання кредиту у розмірі 320 тисяч доларів США, 27 березня 2008 року №014/8088/2/12025  про надання кредиту у розмірі 200 тисяч доларів США  та 25 квітня 2008 року – кредитний договір №014/8088/9/14415 про надання кредиту у розмірі 280 тисяч доларів США.

Зазначав, що він отримав кредити і використав їх за власним розумінням на поточні цілі.

Вважав, що зміст договорів суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій      одиниці України – гривні, яка є єдиним законним платіжним засобом на території України Чинне законодавство передбачає лише вичерпний перелік випадків, коли зобов’язання можуть бути виражені у іноземній валюті. Вважав, що вираження кредитного зобов’язання у іноземній валюті є порушенням вимог чинного законодавства, що тягне визнання угод недійсними.

Просив визнати недійсними кредитні договори за №014/3531/9/08305 від 24 грудня 2007 року, за № 014/3531/9/08306 від 24 грудня 2007 року, за №014/8088/9/14415 від 25 квітня 2008 року, за №014/8088/2/12025 від 27 березня 2008 року, договір іпотеки №010/2000/001/5/1 від 24 грудня 2007 року, договір іпотеки №014/8088/2/12025 від 27 березня 2008 року та договір поруки №010/2000/001/5/2 від 24 грудня 2007 року.(а.с. 2-8)Також позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив до винесення судового рішення по суті спору зобов’язати ПАТ „Ерсте Банк” та будь-яких інших осіб призупинити нарахування відсотків, штрафних санкцій ( неустойки, пені), трьох відсотків річних, інфляційних компенсацій, та будь-яких інших грошових чи натуральних коштів, що збільшують основну заборгованість ( тіло кредиту) по Генеральній кредитній угоді від 24 грудня 2007 року та відповідних кредитних договорах та здійснення заходів щодо звернення стягнення на грошові кошти чи майно боржника, ОСОБА_1, поручителя чи спадкоємця померлого поручителя ОСОБА_2, здійснювати заходи щодо  звернення стягнення на предмет іпотеки, набуття їх у власність, отримання права відчуження предметів іпотеки.(а.с. 148-151).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Ерсте Банк”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитних договорів.  Договорів іпотеки та поруки.(а.с. 147).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зобов’язано ПАТ „Ерсте Банк” ( ЄДРПОУ 34001693, МФО 380009, адреса: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6 у особі Харківського відділення №9 ПАТ „Ерсте Банк” ( адреса: м. Харків, вул. Сумська, 26) та будь-яких інших осіб призупинити нарахування відсотків, штрафних санкцій ( неустойки, пені), трьох відсотків річних, інфляційних компенсацій, та будь-яких інших грошових чи натуральних коштів, що збільшують основну заборгованість ( тіло кредиту) по генеральній кредитній угоді  №010/2000/001/5 від 24 грудня 2007 року та відповідних до неї кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24 грудня 2007 року, № 014/3531/9/08306 від 24 грудня 2007 року, №014/8088/9/14415 від 25 квітня 2008 року, а також кредитного договору №014/8088/2/12025 від 27 березня 2008 року  та здійснення заходів щодо звернення стягнення на грошові кошти чи майно боржника ОСОБА_1, поручителя чи спадкоємця померлого поручителя ОСОБА_2, здійснювати заходи щодо звернення стягнення на предмети іпотеки, набуття їх у власність, отримання права відчуження предметів іпотеки.(а.с. 152-153).

У апеляційних скаргах представник ПАТ „Ерсте Банк” просить ухвали суду скасувати, оскільки місцезнаходженням ПАТ „Ерсте Банк” є 01034, м. Київ, вул.. Прорізна, 6, про що у позові зазначив сам позивач. Тому відповідно до ст. 109 ЦПК України позов має подаватися за місцезнаходженням юридичної особи, а не за місцем виконання договорів чи місцезнаходженням Харківського відділення №9, так як погашення заборгованості за кредитними договорами можливе у будь-якому відділенні ПАТ „Ерсте Банк”, Харківське відділення №9 не є юридичною особою і не може  бути стороною у справі, оскільки позивач просить визнати недійсними договори іпотеки, то стосовно нерухомого майна позови, відповідно до ст. 114 ЦПК України повинні пред’являтися за місцезнаходження такого майна. Предметом іпотеки була нерухомість, яка знаходиться у АДРЕСА_1 та у м. Харкові, по вулиці Кооперативній,6/8, тобто у Червонозаводському районі м. Харкова.(а.с. 161-162). Також зазначав, що  постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд не прийняв до уваги вимоги чинного цивільного законодавства, за яким позичальник прийняв на себе зобов’язання повернути одержаний кредит та сплатити нараховані відсотки, інші платежі на умовах кредитного договору, а кредитор має право вимагати дострокового повернення позики та сплати процентів. Також передбачено фінансові санкції за неналежне виконання договірних зобов’язань. Не враховано, що у провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться позовна заява ПАТ „Ерсте Банк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Вважали, що судом безпідставно постановлена ухвала про забезпечення позову і не мотивовано застосування заходів забезпечення позову. (а.с. 175-180).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні  скарги   підлягають  задоволенню.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом до ПАТ „Ерсте Банк” за місцезнаходженням його Харківського відділення №9, яке знаходиться по вулиці Сумській, 26 у м. Харкові, про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки та поруки недійсними.

Питання підсудності визначено у главі 1 розділу III ЦПК України. За загальним правилом, передбаченим ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ „Ерсте Банк” його місцезнаходженням є 01034, м. Київ, вулиця Прорізна, будинок 6.(а.с. 163).

Вказана інформація підтверджена довідкою з ЄДРПОУ  від 20 листопада 2009 року. (а.с. 165)

Згідно Статуту ПАТ „Ерсте Банк”, затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол від 22.09.2009 року №35-2/2009, з п.1.5 ПАТ „Ерсте Банк” є юридичною особою і його місцезнаходження ( п.1.7) є Україна, 01034, м. Київ, вулиця Прорізна, будинок №6.(а.с. 166).

У п.1.4 Положення про Харківське відділення №9 ПАТ „Ерсте Банк”, затвердженого постановою Правління АТ „Ерсте Банк” 24.11.09р. № П-320/09 зазначено, що відділення є структурною одиницею Банку і не є юридичною особою, здійснює свою діяльність від імені Банку у межах повноважень, наданих Положенням та Дозволом Банку.(а.с. 167-169).

Чинне цивільне процесуальне законодавство містить виключення із загального правила підсудності, передбачивши у ст. 110 ЦПК випадки, коли підсудність справ може відбуватися за вибором позивача. Вказані випадки чітко регламентовані і розширювальному тлумаченню не підлягають.

Згідно з п.7 ст. 110 ЦПК за позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням. У даному випадку позов виник із діяльності відділення юридичної особи, тому підсудність за п.7 ст. 110 ЦПК на вказаний позов не може бути поширена.

Посилання  представника  ОСОБА_1 на  ту   обставину,  що  у   п. 2.1.  Положення  про  Харківське   відділення  №   9  ПАТ  «Ерсте  Банк» є посилання   на   те, що  відділення   представляє  інтереси   Банку  в   м.  Харкові  не   може   бути   підставою  для   визначення   підсудності,  оскільки  чинним   цивільно-процесуальним   законодавством  не   передбачено  право  звернення   до  суду   за   місцем   знаходження   чи   за   місцем   проживання представника   сторони   у   справі.

Не можливо у даному випадку застосувати і п.8 ст. 110 ЦПК, оскільки у кредитних договорах не зазначено місце їх виконання та вони не мають жодної особливості, яка би передбачала можливість їх виконання лише у певному місці, так як погашення кредиту та внесення відсотків за його користування можливе у будь-якому структурному підрозділі банку.

Колегія суддів не може згодитися із посиланням особи, яка подала апеляційну скаргу, що вимоги про визнання   недійсним договору іпотеки є вимогами щодо нерухомого майна, оскільки вказаний позов стосується договірних правовідносин, а не предмета іпотеки, тому дія ст. 114 ЦПК на вказані види спорів не поширюється, так як у позові відсутні жодні вимоги щодо предмету іпотеки.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що, відкривши провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суддею Київського районного суду м. Харкова порушено вимоги ч.2 ст. 109 ЦПК України щодо загальної підсудності, оскільки вказаний позов повинен розглядатися місцевим судом за місцезнаходженням юридичної особи, тобто у Шевченківському районному суді м. Києва.

Представником ПАТ „Ерсте Банк” заявлено вимогу про скасування ухвали судді Київського районного суду м. Харкова про забезпечення позову ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що у даному випадку необхідно прийняти до уваги вимоги ч.3 ст. 151 ЦПК України, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Із позовних вимог випливає, що позивач просить визнати кредитні договори, договори іпотеки та поруки недійсними.

Зобов’язуючи банк припинити нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших нарахувань, передбачених кредитними договорами, суддя не мотивував, у чому полягає утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду за вказаним позовом, оскільки  ст. 216 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності правочину і пр визнанні недійсним кредитних угод кожна сторона повинна буде повернути іншій усе отримане за договором, тобто гроші, які не є річчю, визначено індивідуальними ознаками, а тому можуть бути замінені іншою рівноцінною сумою коштів.

Крім того, визначені судом засоби забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності банку, що  не відповідає вимогам чинного законодавства і не допускається, як це зазначено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”.

За таких обставин, ухвала судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року підлягає скасуванню, заява про забезпечення позову – залишенню без задоволення, оскільки жодних обставин, які могли би реально утруднити чи унеможливити можливе рішення суду за вказаним позовом, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.п, 4 ч.2 ст. 307, п.п.2, 3 ч.1 ст. 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ПАТ „Ерсте Банк” задовольнити.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” ( далі ПАТ „Ерсте Банк”), третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсними кредитних договорів, договорів  іпотеки та поруки скасувати, а справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010 року про забезпечення позову позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” ( далі ПАТ „Ерсте Банк”), третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсними кредитних договорів, договорів  іпотеки та поруки скасувати і у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:            (підпис)

Судді:                                   (підписи)

Копія вірна.

Суддя-