права №22-ц-5818/2009р. Головуючий 1 інст . – Журавель В.А. категорія – стягнення заборгованості за кредитом Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Кукліної Н.О.
суддів – Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 вересня 2009 року по цивільній справі за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договорів та стягнення суми і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління, ОСОБА_4, 3–я особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач за основним позовом ВАТ «Ощадбанк» в особі філії -Харківське обласне управління звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить розірвати кредитний договір №778051 від 14.08.95р., укладений між ОСОБА_2 та Червонозаводським відділенням "Ощадбанку" № 3295 м.Харкова, розірвати договір поруки від 12.08.95 р., укладений з ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" суми у розмірі 17121,79 грн. та судові витрати в сумі 201 грн. 22 коп.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що між Червонозаводським відділенням "Ощадбанку" № 3295 м.Харкова (правонаступником якого є філія - Харківське обласне управління ВАТ "'Ощадбанк" згідно наказу № 46 від 06.03.2000 року) та ОСОБА_2 14.08.1995 року було укладено кредитний договір № 778051 на суму 3500000 крб. (перераховано станом на 02.09.1996 - 3500 грн.), на будівництво житлового будинку терміном на 10 років з остаточним погашенням кредиту 14.09.2005р. під 48 % річних за використання кредиту. Згідно зі строковим зобов'язанням ОСОБА_2 зобов'язався, починаючи з 14 вересня 1995 року, щомісячно сплачувати суму заборгованості за кредитом із розрахунку 24 грн. 20 коп., сплачуючи при цьому відсотки за користування кредитом згідно з п.2.4. кредитного договору № 778051 від 14.08.1995 року. Відповідно до п.2.3. ОСОБА_2 зобов'язався погашати отриманий кредит в строки згідно з прийнятим на себе строковим зобов'язанням.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.08.1995 був укладений нотаріально посвідчений, договір поруки, за яким ОСОБА_3 зобов'язався в разі невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по поверненню кредитних коштів погасити суму основного боргу за кредитом та нараховані відсотки на вимогу філії - Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» на підставі договору поруки від 12.08.1995 року. Крім того, відповідно до умов п.2.5. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань відповідачу була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, за кожний день прострочення.
Потім позивачем були уточнені позовні вимоги та остаточно позивач збільшив суму позову та просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 18972,94 гривен, а саме: заборгованість по відсотках - 58,53 гривень; заборгованість за простроченим кредитом - 3091,20 гривень; заборгованість за простроченими відсотками -12770,18 гривень; пеня по простроченому кредиту - 612,31 гривень; пеня по простроченим відсоткам - 2440,72 гривень; витрати за сплату державного мита у сумі 171,22 гривень, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень, сплачені позивачем при пред'явленні позову до суду, а також витрати позивача за подання оголошення про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 розмірі 81,60 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення основного позову заперечував, зустрічний позов підтримав та пояснив судові, що дійсно 14 серпня 1995 року в Червоно заводському відділення Ощадбанку № 3295 він підписав кредитний договір, але зробив це за проханням ОСОБА_4, з якою був знайомий та підтримував дружні стосунки. У відділенні банку ОСОБА_4 представила ОСОБА_2 як працівника ПП «Основа», керівником якого вона була, але в дійсності він там ніколи не працював. ОСОБА_4 попросила ОСОБА_2 підписати якісь документи, що він і зробив, а ОСОБА_4 отримала крупну суму грошових коштів, але про те, що на його ім'я був отриманий кредит, йому було невідомо. Лише у березні 1997 року, отримавши з банку лист про існування заборгованості, ОСОБА_2 дізнався про те, що він нібито уклав кредитний договір . Також позивач за зустрічним позовом пояснив, що кредит видавався під будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 84,6 м. по АДРЕСА_1, але ОСОБА_2 ніколи не подавав заяв ні до Нововодолазької селищної ради, ні до інших рад з проханням виділити йому земельну ділянку. Після зустрічі із ОСОБА_4 для прояснення ситуації, що склалася, остання пояснила ОСОБА_2, що враховуючи те, що він є інвалідом 2 групи, має психічне захворювання, то ніякої відповідальності за укладений договір нести не буде, а вона, ОСОБА_4, пізніше поверне гроші. Після чого ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи за фактом отримання шахрайським шляхом грошової позики в розмірі 3500 грн. Також позивач вважає, що діями ОСОБА_4 йому було завдано збитків та моральну шкоду. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що договір повинен бути визнати недійсним, оскільки в ньому є виправлення, його не підписано головним бухгалтером, кредитний договір укладено від імені СРСР, а в 1995 році СРСР вже не існував, тому цей факт суперечить Конституції України У зв'язку із чим ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 14 серпня 1995 року, стягнути із ОСОБА_4 збитки в сумі 7000 грн. та моральну шкоду в сумі 13 000 грн. та відмовити у задоволенні позову ВАТ «Державний ощадний банк України».
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 вересня 2009 року позов ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління - задоволений частково. Розірвано кредитний договір № 778051 від 14.08.1995 року, укладений між Ощадним банком в особі Червонозаводського відділення №3295 та ОСОБА_2 Розірвано договір поруки від 12.08.1995 року, укладений між Ощадним банком в особі Червонозаводського відділення № 3295 та ОСОБА_3 Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії – Харківське обласне управління заборгованість за кредитним договором №778051 від 14.08.1995 року у розмірі 18972,94 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління судові витрати у сумі 201,22 гривень. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління про стягнення витрат сумі 81грн. 60 коп. за розміщення об'яви в газеті про виклик відповідача ОСОБА_2 - відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору №778051 від 14 серпня 1995 року, укладеного між Ощадбанком України особі Червонозаводського відділення № 3295 м. Харкова та ОСОБА_2 - відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_4 збитків в сумі 7000 грн. та моральної шкоди в сумі 13000грн. - відмовлено.
На це рішення ОСОБА_2. надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивачем добровільно було укладено банківський кредитний договір, ним було отримано кредитні ресурси, але відповідач ОСОБА_2 зі свого боку не виконав умови кредитного договору, грошові кошти у повному обсязі позивачу не повернув, не повній мірі сплачував відсотки, а тому стягнув з нього заборгованість по простроченим відсоткам - 12770 грн. 18 коп., заборгованість про простроченому кредиту - 3091 грн. 20 коп., пеню по простроченому кредиту -612 грн. 31 коп., пеню по простроченим відсоткам - 2440 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам - 58 грн. 53 коп., а всього 18972 грн. 94 коп. солідарно з відповідачем ОСОБА_3, оскільки за договором поруки останній прийняв на себе зобов'язання за кредитним договором, укладеним ОСОБА_2, щодо повернення в повному обсязі усіх платежів, передбачених договором.
Крім того, суд 1 інстанції обгрунтовано дійшов висновку про розірвання кредитного договору, який було укладено між Ощадним банком в особі Червонозаводського відділення № 3295 та відповідачем ОСОБА_2 14.08.1995 року та договору поруки, укладеного між Ощадним банком в особі Червонозаводського відділення №3295 та ОСОБА_3 12.08.1995 р. внаслідок істотного порушення відповідачем виконання умов кредитного договору.
Відмовляючи ОСОБА_2 узадоволенні позову, суд 1 інстанції правильно виходив з того, що кредитний договір не суперечить вимогам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, доказів причетності ОСОБА_4 до укладання оспорюваного кредитного договору ОСОБА_2 судові не надано і тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору № 778051 від 14 серпня 1995 року задоволенню не підлягають.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, відповідають фактичним обставинам по справі, вимогам діючого законодавства та Постанові Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року з послідуючими змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
З матеріалів справи вбачається, що між Червонозаводським відділенням "Ощадбанку" № 3295 м. Харкова (правонаступником якого є філія - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" згідно наказу № 46 від 06.03.2000 року) та ОСОБА_2 14.08.1995 року було укладено кредитний договір № 778051 на суму 3500000 крб. (перераховано станом на 02.09.1996 - 3500 грн.), на будівництво житлового будинку терміном на 10 років з остаточним погашенням кредиту 14.09.2005. під 48 % річних за використання кредиту. Згідно до п. 5 кредитного договору строк його дії встановлено з дня його укладання і до повного повернення кредиту , а також отримання банком усіх належних йому відсотків та неустойки.
Згідно з підписаним відповідачем ОСОБА_2 строковим зобов'язанням він зобов'язався, починаючи з 14 вересня 1995 року, щомісячно погашати суму заборгованості за кредитом із розрахунку 24 грн. 20 коп., сплачуючи при цьому відсотки за користування кредитом згідно з п. 2.4. кредитного договору № 778051 від 14.08.1995 року. Відповідно до п. 2.3. ОСОБА_2 зобов'язався погашати отриманий кредит в строки згідно з прийнятим на себе строковим зобов'язанням.
З даними умовами кредитного договору ОСОБА_2 погодився, особисто підписав договір, деякий час виконував договір та отримав кредитні ресурси.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.08.1995р. був укладений нотаріально посвідчений договір поруки, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язався в разі невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по поверненню кредитних коштів погасити
суму основного боргу за кредитом та нараховані відсотки на вимогу філії- Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» на підставі договору поруки від 12.08.1995 року.
Як правильно встановлено судом, ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту вносив до листопада 1996 року суми на погашення кредиту, що вбачається з картки особового рахунку №22132501183. Після чого відповідач ОСОБА_2 прийняті на себе за кредитним договором зобов'язання в оговорений термін не виконував, заборгованість по кредиту та нараховані відсотки не сплачував. Внаслідок чого станом на 21.08.2008 року виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 18972,94 грн.
Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач ОСОБА_2 зі свого боку не виконав умови кредитного договору, грошові кошти у повному обсязі позивачу не повернув, не в повній мірі сплачував відсотки, у зв'язку із чим суд обгрунтовано стягнув з нього всю заборгованість солідарно також з відповідача ОСОБА_3 відповідно до ст.554 ЦК України.
Крім того, суд 1 інстанції обгрунтовано дійшов висновку про розірвання кредитного договору, який було укладено між Ощадним банком в особі Червонозаводського відділення №3295 та відповідачем ОСОБА_2 14.08.1995 року внаслідок істотного порушення відповідачем виконання умов кредитного договору.
Також судом 1 інстанції було перевірено доводи ОСОБА_2 щодо підписання ним кредитного договору внаслідок неправомірних та шахрайських дій ОСОБА_4, які свого підтвердження при судовому розгляді не знайшли. В суді апеляційної інстанції апелянтом також не було надано доказів на підтвердження зазначених обставин.
Таким чином, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не надано судові доказів завдання збитків з боку ОСОБА_4, і тому його вимоги про стягнення збитків сумі 7000 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.і ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді -