Справа 22-ц-1031/2010 р.                                        Головуючий 1 інстанції: Слурденко О.І.

Категорія:  із житлових                          Доповідач: Пилипчук Н.П.

правовідносин

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді:         Пилипчук Н.П.

суддів:                 Кірсанової Л.І, Трішкової І.Ю.,

при секретарі:         Гребенщиковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконкому Чугуївської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без поважних причин не проживають у квартирі з жовтня 2007 року, коли добровільно пішли із квартири забравши усі свої речі та майно, проживають за іншою адресою, однак добровільно скасувати реєстрацію не бажають.

ОСОБА_3 в своїх інтересах, а також в інтересах малолітнього ОСОБА_4, проти позову заперечувала, звернулася до суду із зустрічним позовом, просила вселити її та сина у спірну квартиру, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перешкоджає їй користуватися квартирою. Вказувала, що у жовтні 2007 року між нею та ОСОБА_2 сталася сварка, він у нетверезому стані вигнав їх з сином з квартири, тому вони тимчасово проживають у її матері. Після розірвання шлюбу у 2008 році між ними йде спір з приводу права володіння, проживання та користування квартирою.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення до квартири задоволено. Вирішено вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд лише зі слів ОСОБА_3 дійшов висновку про поважність причин не проживання її у спірній квартирі, про наявність перешкод у цьому, належні докази цього відсутні. Наполягає на тому, що суд не дав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_5, довідці з домового комітету. Вказує, що зустрічний позов відповідачкою був поданий в порушення норм процесуального права вже в процесі розгляду справи.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що спірною є двокімнатна квартира АДРЕСА_2. ОСОБА_2 є наймачем вказаної квартири. З 21.08.1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з 29.11.2006 року зареєстрована у спірній квартирі, як член сім*ї ОСОБА_2

У травні 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.

Згідно ст.71 ЖК України, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а разі спору судом.

Як вбачається з матеріалів справи, з пояснень сторін, між ними виникали конфлікти, сварки з приводу чого ОСОБА_3 зверталася до правоохоронних органів, що свідчить про їх неприязливі стосунки. З метою запобігти сваркам та скандалам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимушено не проживала у спірній квартирі. Зазначені причини судова колегія визнає поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживали в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, вибули із спірної квартири з наміром більше туди не повертатися.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість вимог ОСОБА_2

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не визнає за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право користування житловим приміщенням, тому їх таке право підлягає захисту, у зв*язку з чим суд першої інстанції правомірно вселив їх у спірну квартиру.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

    Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.

Головуючий –

Судді –