Справа № 22-ц - 218/2010 рік. Головуючий 1 інст.: - Бондаренко В.В.
Категорія: самочинне будівництво. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Бобровського В.В.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Андрійко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_6, територіальної громади в особі Харківської міської ради, 3-особа: Ленінська районна у м. Харкові рада - про знесення самовільно зведеного гаража, зобов’язання привести ділянку у первісне положення,
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що вони та ОСОБА_6 є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 та спільно користуються земельною ділянкою площею 476 м. кв., що закріплена за будинком.
У 2008 році ОСОБА_6, яка мешкає у кв. №7 вказаного будинку, без розробки проектної документації, отримання рішення органів місцевого самоврядування, одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, самочинно збудувала на земельній ділянці, що закріплена за жилим будинком шлакоблочний гараж.
Будівництво гаража проведено ОСОБА_6 з порушенням вимог ДБН, оскільки нею не дотримані протипожежні й санітарні відстані від гаража до жилого будинку і господарських будівель.
Збудований відповідачкою гараж загрожує їх життю і здоров’ю, а також життю і здоров’ю інших мешканців будинку.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, просили суд зобов’язати ОСОБА_6 знести самочинно збудований гараж, розташований по вул. Рилєєва № 35 у м. Харкові та привести земельну ділянку після його зносу у положення, що існувало до його будівництва.
Відповідачка ОСОБА_6 позов не визнала.
При цьому посилалася на те, що гараж вона збудувала на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради № 229 від 3 квітня 2007 року та за згодою співвласників будинку, які мешкали в будинку на час надання їй згоди.
Представники територіальної громади в особі Харківської міської ради, Ленінської районної у м. Харкові рада проти задоволення позову не заперечували.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2009 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_6 знести за власні кошти самовільно зведену будівлю гаража за адресою: м. Харків, вул. Рилєєва № 35 та привести земельну ділянку після зносу гаража у положення, що існувало до його будівництва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка самочинно збудувала гараж на земельній ділянці, яка закріплена за жилим будинком, а тому відповідно до вимог ст. 376 ЦК України від підлягає знесенню.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_7, ОСОБА_8 є власниками кожний 27/200 частин жилого будинку на підставі договору дарування від 28 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО Васіковою Л.Е., ОСОБА_6 власником 13/100 частин будинку, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 власниками інших часток вказаного будинку.
Згідно технічного паспорту на жилий будинок, виданого ОСОБА_6 6 серпня 2009 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за вказаним будинком закріплена земельна ділянка загальною площею 476 м. кв.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради № 229 від 3 квітня 2007 року ОСОБА_6 дозволено збудувати гараж розміром 4,0 х 4,0 м. на земельній ділянці будинку №35 по вул. Рилєєва у м. Харкові у відповідності з будівельними нормами та правилами.
Вказане рішення є чинним, оскільки воно не скасовано органом, що його ухвалив, та не оскаржене позивачами у встановленому законом порядку.
У 2008 році ОСОБА_6 без належного дозволу та затвердженого проекту збудувала на земельній ділянці закріпленій за будинком шлакоблочний гараж площею 21,4 м. кв., право власності на який у встановленому законом порядку на час розгляду справи не оформлено.
Згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього .
Частиною 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Задовольняючи позов, суд не звернув уваги на те, що стаття 376 ЦК України, якою він користувався при ухваленні рішення, передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом лише відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, і то у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.
В той же час, за позовом громадянина рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено судом на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ними факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів про те, що самочинно збудований співвласницею будинку ОСОБА_6 шлакоблочний гараж, створює перешкоду ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у здійсненні права користування та розпорядження належним їм майном, а також загрозу їх життю та здоров’ю.
Не надані такі докази позивачем ОСОБА_7, а також його представником і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2009 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_6, територіальної громади в особі Харківської міської ради, 3-особа: Ленінська районна у м. Харкові рада - про зобов’язання ОСОБА_6 знести за власні кошти самовільно зведену будівлю гаража по вул. Рилєєва № 35 у м. Харкові та приведення земельної ділянки після його зносу у положення, що існувало до його будівництва - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: