Судове рішення #9566143

           

Справа № 22-ц -5768/2009 рік                                                                                                         Головуючий 1 інст. –Тимонова В.М.

Категорія–порядок користування земельною ділянкою                                                              Доповідач – Пономаренко Ю.А

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   УКРАЇНИ

24 листопада 2009  року

      Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:    

головуючого   - судді Кукліної  Н.О.

    суддів –  Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.

      при секретарі:  Харченко М.С.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 вересня 2009 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Балаклійської  міської ради, ОСОБА_2, за участю 3 осіб які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Харківської області про скасування рішення, визнання незаконним  будівництва гаражу та його знесення

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить скасувати рішення Балаклійської міської ради від 17 лютого 2005 року за № 53 «Про надання дозволу на будівництво гаражу по АДРЕСА_1», визнати незаконним будівництво гаражу за зазначеною адресою та зобов'язати ОСОБА_4 знести гараж.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона і ОСОБА_4 є співвласниками будинку АДРЕСА_1. 17 лютого 2005 року Балаклійська міська рада винесла рішення за № 53, яким надала дозвіл ОСОБА_4 на будівництво гаражу. Згоди на будівництво гаражу вона, як співвласник, не давала. На думку позивачки, рішення Балаклійської міської ради № 53 від 17 лютого 2005 року є незаконним, оскільки рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2006 року Державні акти, видані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані недійсними; між попереднім її співвласником ОСОБА_6 та теперішнім співвласником ОСОБА_4 09 жовтня 2007 року було нотаріально розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ними 20 січня 2000 року; дозвіл на будівництво гаражу було скасовано Балаклійською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

ОСОБА_4 на земельній ділянці, яка між ними не розподілена, без її згоди, побудував гараж з порушенням будівельних норм, з порушенням її прав власника частини земельної ділянки. На її неодноразові звернення до різних інстанцій з проханням припинити будівництво гаражу до винесення рішення Балаклійським районним судом за її позовом про визнання Державних актів, виданих ОСОБА_7 та ОСОБА_4, недійсними, та до розподілу земельної ділянки, будівництво гаражу не скасовано і гараж побудовано.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 вересня 2009 року в  задоволенні позову  було відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поставлене питання про скасування рішення суду,  та ухвалення нового по суті її позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

    Вислухавши пояснення сторін,  перевіривши  матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає  з наступних підстав.

      Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов  правильно виходив з того,  що рішення № 53 від 17 лютого 2005 року   було прийняте в межах своєї компетенції, тому підстав для скасування цього рішення   не має. Також не має підстав для визнання незаконним будівництва гаражу, оскільки порушень будівельних та санітарних норм при  його будівництві не встановлено, в зв'язку з чим вимога ОСОБА_1 про знесення гаражу не підлягає задоволенню.  Крім того, підтверджень порушення прав позивачки як власника частини будинку та земельної ділянки суду надано не було.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, обгрунтовані та відповідають фактичним обставинам по справі та  роз’ясненням, які містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Закону України «Про місцеве самоврядування».

Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі надання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Балаклійської міської ради № 53 від 17 лютого 2005 року надано дозвіл  ОСОБА_4 на будівництво сараю, розміром 4 х 6м та гаражу, розміром 4 x 6м. Зазначене рішення міська рада прийняла на підставі заяви ОСОБА_4 та матеріалів, представлених відділом містобудування та архітектури Балаклійської райдержадміністрації про дозвіл на будівництво сараю та гаражу у відповідності із нормами ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування» та «Регіональними правилами забудови Харківської області», затвердженими рішенням обласної ради від 23 грудня 2003р.

Судова колегія погоджується з висновками суду 1 інстанції, що  дане рішення № 53 від 17 лютого 2005 року «Про дозвіл на будівництво сараю, гаражу по АДРЕСА_1 ОСОБА_4.»  було прийняте в межах своєї компетенції,  та на  підставі всіх  необхідних документів,  а тому підстав для скасування цього рішення   не  має.

    Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2006 року визнані недійсними Державні акти на право приватної власності на землю, видані ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Зазначене рішення набрало законної сили 02 квітня 2006 року.

Таким чином, на момент прийняття рішення Балаклійською міською радою 17 лютого 2005 року «Про дозвіл на будівництво сараю, гаражу по АДРЕСА_1 ОСОБА_4.»  та під час будівництва гаражу ОСОБА_4 мав Державний акт на право приватної власності на землю.

Суд  дійшов правильного висновку, що підстав для визнання незаконним будівництва гаражу не має, оскільки ОСОБА_4 як власник  земельної ділянки ст. 90 ЗК України мав право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі  на своїй земельній ділянці, порушень будівельних та санітарних норм при будівництві не встановлено, в зв'язку з чим вимога ОСОБА_1 про знесення гаражу не обгрунтована.

Крім того, суд дійшов правильного висновку, що  доказів порушення прав позивачки як власника частини будинку та земельної ділянки суду, в порядку ст.60 ЦПК України не надано. Позивачкою  не доведено факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном і у зв'язку з цим знесення самочинного будівництва в порядку ст.391 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про здійснення забудови гаражу на земельній ділянці, яка належить позивачці ОСОБА_1 без її згоди, судом 1 інстанції перевірялися та свого підтвердження не знайшли.

Крім того, твердження позивачки що суд 1 інстанції в обгрунтування своїх висновків посилався на докази, які були надані відповідачем під час судового розгляду, а не в попередньому судовому засіданні, на висновки суду не впливають та не можуть бути підставою в порядку ст.ст.309-311 ЦПК України для скасування рішення суду.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та  процесуального права

          При такому положенні   судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог  матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  303, 304, п.1ч.1ст. 307,  308,  п.1 ч.1313, 314, 315, 317  ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 вересня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий -    

Судді  –

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація