Судове рішення #9566119

Справа  №22-ц-5718 2009р.                                                                             Головуючий   1   інст .  – Козирева Г.М. .

категорія – про відшкодування шкоди                                                                         Доповідач  -  Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009  року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:    

головуючого   -    Кукліної Н.О.

суддів –  Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.

      при секретарі –  Харченко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами  прокуратури  Московського району м.Харкова та  Державного Казначейства України на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного Казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності

В С Т А Н О В И Л А :

    ОСОБА_2 звернувся 08.05.2008 року до суду з позовною заявою про про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної  відповідальності  УСБУ  в  Харківській  області,   Прокуратури Московського району м.Харкова, Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, Управління державного казначейства в Харківській області.

22.07.2009 року позивач просив провести заміну вказаних  відповідачів на  одного відповідача - Державне казначейство України.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він працював на посаді голови Харківської обласної ради профспілки робітників інноваційних та малих підприємств. 09 серпня 2001 року, напідставі Акту перевірки Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, без належної перевірки викладених в ньому фактів, слідчим Управління Служби безпеки України в Харківській області було порушено кримінальну справу №943 за фактом використання посадовими гами ХОРПРІ та МПУ бюджетних коштів в особливо крупних розмірах не за цільовим призначенням за ознаками злочину, передбаченого ст.80-3 ч.2 КК України (в ред. 1960 року).

15 серпня 2001 року робітники УСБУ затримали його в порядку ст.115КПК  України на території Харківського району, в присутності його знайомих вчинили допит, наділи на нього наручники і під конвоєм у супроводі групи працівників УСБУ привезли його на квартиру, де він мешкає, де вчинили обшук, який тримав 4 години, потім відвезли його на дачну дільницю, де теж проводили обшук і навіть в деяких місцях перекопали город. Однак нічого знайдено не було. В процесі проведення обшуку було забрано всі профспілкові документи ХОРПРІ та МПУ.

23 січня 2002 року кримінальна справа №943 надійшла до прокуратури Московського району м.Харкова для організації подальшого розслідування. 03.07.2002 року йому було пред'явлено звинувачення за ч.1 ст.210 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а кримінальну справу прокуратура надіслала до Московського районного суду м.Харкова.

В Московському районному суді справа розглядалася майже 4 роки.

10 лютого 2006 року суд повернув кримінальну справу в прокуратуру Московського району м.Харкова для проведення додаткового розслідування.

В порушення ст.120 КПК України, додаткове розслідування тримало 14 місяців.10 квітня 2007 року кримінальна справа у відношенні позивача була закрита за п.2 ст.6 КПК України, запобіжний захід було скасовано.

У зв'язку з вилученням профспілкових документів та порушенням кримінальної справи ХОРПРІ та МПУ практично розпався, Дитячий оздоровчий табір в Криму припинив свою діяльність по оздоровленню дітей, майно прийшло в непридатність.

В зв'язку з порушенням кримінальної справи позивач втратив роботу. Рішенням Президіума ХОРПРІ та МПУ від 26.12.2001 року його було відсторонено від роботи, а після закриття справи ХОРПРІ та МПУ практично вже не існувало.

З втратою роботи позивач втратив і кошти на існування. В зв'язку з притягненням позивача до кримінальної відповідальності, в наслідок незаконного затримання, проведення обшуків, він поніс великі матеріальні втрати: 5000грн. за надання юридичної допомоги; 39500 грн. - не отримана заробітна плата. Всього незаконними діями органів дізнання та досудового слідства йому завдано матеріальну шкоду на суму 44500 грн., яку він просить компенсувати йому за користь держави.

Крім того, незаконними діями органів дізнання та досудового слідства порушено його нормальний спосіб життя та його сім'ї. В наслідок притягнення його безпідставно до кримінальної відповідальності, починаючи з 2001 року, тобто з моменту вилучення документів ХОРПРІ та МПУ і до закриття кримінальної справи, його життя проходило в тяжких моральних, матеріальних та фізичних переживаннях, він змушений був шукати для себе та для сім'ї інше джерело існування.

Майже 7 років він знаходився у стані морального пригноблення та розладі почуттів. В зв'язку з запобіжним заходом не мав можливості виїжджати за межі м.Харкова. Для дачи пояснень йому прийшлося біля 80 раз відвідувати компетентні органи.

В результаті незаконних та несправедливих дій працівників органів дізнання та досудового слідства різко погіршився стан його здоров'я, причастилися випадки серцевих нападів, збільшився цукор у крові, після нервових стресів знизився зір, на лікування витрачено багато часу та коштів. В 2006 році йому прийшлося лікуватися на стаціонарі 13 лікарні м.Харкова.

Такими діями органи дізнання та досудового слідства спричинили йому моральну шкоду, яку з урахуванням всих цих обставин позивач особисто оцінив в 1000000грн. А всього просить відшкодувати йому за рахунок держави у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 1044500грн.

03 березня 2008 року він звертався з заявою в УСБУ в Харківській області та в КРУ Харківської області з питання відшкодування йому завданої шкоди але йому було рекомендовано звернутися до суду.

    Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2009 року позов задоволено частково. Відшкодувано за рахунок Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 завдану йому незаконним притягненням до кримінальної відповідальності матеріальну шкоду - втрачену заробітну плату в зв'язку з відстороненням від роботи за період з 26 грудня 2001 року по 10.04.2007 року у сумі - 27300грн., моральну шкоду в розмірі 248159 грн., а всього суму 275459,20 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 -відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

    На це рішення Державним Казначейством України надана апеляційна скарга, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права а саме, що при винесенні рішення суд допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи.

Прокуратура Московського району м.Харкова  у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, що справу судом розглянуто у відсутність  представників прокуратури, виключивши прокуратуру із числа відповідачів.

Вислухавши доповідь судді- доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши  матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому  задоволенню, а рішення суду  скасуванню  з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції   задовольняючи позов при постановленні рішення,  виходив з того, що є доказаними факти безпідставного притягнення позивача ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності  та проведення незаконних   обшуків, а тому  стягнув суму втраченого заробітку за 5 років 3 місяці 14 дні у сумі 25349,80грн., а з урахуванням індексу інфляції - 27300грн, а з огляду перебування ОСОБА_2 під слідством та судом з 09.08.2001 року по 10.04.2007 року, тобто 5 років, 8 місяців та 1 день, розмір відшкодування моральної шкоди суд  встановив у розмірі 248159 грн.

Судова колегія знаходить такі висновки суду першої інстанції передчасними.

Відповідно до пункту 4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»   встановлений порядок визначення розміру та відшкодування шкоди, завданої внаслідок  таких дій.

Рішенням суду присуджено у відшкодування позивачу неотриману заробітну плату за відсторонення від роботи та моральну шкоду.

Ухвалюючи таке рішення суд безпідставно виключив з кола відповідачів орган досудового слідства- прокуратуру Московського району, якою було закрито провадження по кримінальній справі та у чиї повноваження входить розгляд заяв потерпілих про розмір відшкодування шкоди та  витрати на правову допомогу.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом в порушення ст.311 ЦПК України  вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, підтверджується матеріалами справи та є  підставою для скасування рішення  з направленням справи на новий розгляд.

    Крім того, за змістом позовної заяви  в коло відповідачів було залучено прокуратуру Московського району м.Харкова. Провадження по справі було відкрито з включенням в коло відповідачів прокуратури, позивач  позовні вимоги не змінював, доповнень до позову не надавав і тому у суду не було підстав розглядати позов у відсутність представника прокуратури.

    Зазначене порушення процесуального права є безумовною підставою для скасування ухваленого судом рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

У зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд у суд першої інстанції на підставі  ч.1 п.4 ст.311 ЦПК України.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно  відповідно до вимог ст.130 ЦПК України вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та наявність у них  цивільно-процесуальної правоздатності,  в тому числі статусу юридичної особи.

        На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.303, 304, ст.307, ст.311, 313, 314, 317, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокуратури  Московського району м.Харкова  та Державного казначейства України задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2009 року скасувати.

Справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції в провадження іншого судді

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація