АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

 

Справа № 11-416/2010 

Категорія ст.309 ч.2 КК України, С.Т.;  Головуючий у 1-й інстанції Прикіпєлова Л.В. 

Доповідач: Гонтар А.А. 

У Х В А Л А 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 

 2010 року червня місяця 04 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: 

 Головуючого-судді       - Хрипченко Л.Г. 

Суддів:  -   Гонтар А.А., Кисіля А.М. 

з участю прокурора   - Антонова С.В.        

                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року,- 

                В С Т А Н О В И Л А : 

Цим вироком: 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, має одну неповнолітню дитину, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше судимий: 

1.  26.02.2008 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 308, 75 КК України на пять років позбавлення волі з іспитовим строком з випробуванням на три роки; 

- засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі; 

- на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 26.02.2008 року і остаточно призначене покарання у виді пяти років одного місяця позбавлення волі. 

Вирішена доля речових доказів. 

 За вироком місцевого суду, ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 09.10.2009 року поблизу с. Шепелівка Глобинського району Полтавської області, обробляючи трактором землю, біля земельної ділянки знайшов дикорослий кущ конопель та будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 308 КК України, без мети збуту та з метою власного вживання, обірвав зі стовбура мякі частини рослини, загорнув їх у газетний папір і поклавши до кишені, перевіз до свого місця проживання. Того ж дня, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного спяніння був затриманий працівниками міліції, які під час огляду одягу ОСОБА_3 виявили та вилучили паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яка за висновком судово-хімічної експертизи № 2303 від 02.11.2009 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 9,706 грамів. 

 В апеляції засуджений ОСОБА_3 стверджує, що не вчиняв інкримінованого йому злочину і ставить питання про скасування вироку суду в звязку із фальсифікацією матеріалів кримінальної справи працівниками міліції, які під час затримання підкинули йому наркотичну речовину та в звязку з неповнотою судового слідства в ході якого був допитаний лише один з понятих. 

Інші учасники судового процесу вирок не оскаржили. 

 Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав. 

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який він засуджений , ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і обєктивно досліджених в суді доказах, які детально приведені у вироку.  

Зокрема, його вина повністю доводиться показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що 09.10.2009 року в його та ОСОБА_5 присутності, на вимогу працівників міліції, ОСОБА_3, який перебував стані спяніння, добровільно витяг з кишені штанів та віддав працівникам міліції паперовий згорток в якому була речовина рослинного походження. Зазначені показання, обєктивно підтверджуються дослідженими в суді аналогічними показаннями свідка ОСОБА_5 (а.с.15); протоколом № 017914 від 09.10.2009 року відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП із змісту якого вбачається, що в порядку передбаченому ст.ст. 264,265 КУпАП, проведеному в присутності вищезазначених понятих, у ОСОБА_3 виявлено та вилучено речовину зовні схожу на рослину коноплю, а з власноручного пояснення ОСОБА_3 викладеного в цьому ж протоколі вбачається, що він згоден із змістом протоколу та визнає вину в скоєному адміністративному правопорушенні (а.с.10); протоколом огляду від 09.10.2010 року вилученого у ОСОБА_3 паперового згортку в якому знаходиться сіро-зелена речовина рослинного походження, зовні схожа на рослини коноплі (а.с.6); поясненням ОСОБА_3 від 09.10.2009 року з якого вбачається, що на вимогу працівників міліції він добровільно видав газетний згорток в якому знаходилась конопля, яку він зірвав у полі, коли обробляв землю своїм трактором (а.с.7); висновком судово-хімічної експертизи № 2303 від 02.11.2009 року згідно якого сукупність виявлених ознак свідчить, що надана на дослідження речовина рослинного походження має анатомічні ознаки рослини роду коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом  каннабісом, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 9,706 г (а.с.19-22).  

Як вбачається із змісту відповідних протоколів, що маються в матеріалах справи ОСОБА_3 неодноразово розяснялись його права, в тому числі право на захист; розяснялась суть предявленого обвинувачення, яке він повністю розумів і визнав (а.с.10,17,28-30,33,51). В ході досудового слідства, ОСОБА_3 не робив жодних заяв, які б ставили під сумнів достовірність зібраних по справі доказів та порядок їх збирання та закріплення, в тому числі не заявляв про те, що наркотичну речовину йому підкинули при затриманні.  

Будучи присутнім на попередньому розгляді справи 25.01.2010 року, ОСОБА_3, якому були розяснені його права, погодився з думкою прокурора щодо відсутності порушень закону під час досудового слідства і вважав можливим призначити справу до судового розгляду та не заявляв жодного клопотання (а.с.59-61). 

Даних про те, що під час досудового слідства працівники міліції застосовували до засудженого будь-які незаконні методи чи порушували його право на захист  матеріали справи не містять.  

За таких обставин, доводи апеляції щодо фальсифікації матеріалів кримінальної справи працівниками міліції  є безпідставними. 

Як вбачається з протоколу судового засідання, будучи ознайомленим зі своїми правами в суді, ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в предявленому обвинуваченні та дав докладні пояснення щодо обставин інкримінованого йому злочину. При цьому він не заперечував проти розгляду справи у відсутності свідка ОСОБА_5, який зателефонувавши до суду повідомив, що не зявиться, оскільки не може рухатись після операції, а також не мав заперечень щодо змісту оголошеного в суді протоколу допиту свідка ОСОБА_5 та вважав можливим закінчувати судове слідство у відсутності цього свідка. Щодо показань допитаного в суді свідка ОСОБА_4 та після дослідження письмових матеріалів справи, учасники судового процесу, в тому числі і ОСОБА_6. зауважень, доповнень та клопотань не мали. Зі змісту цього протоколу також вбачається, що відповідаючи на питання головуючого по справі, ОСОБА_3 пояснив, що він розуміє, що він обвинувачується у злочині, який вчинений під час іспитового строку і усвідомлює правові наслідки цього вчинку. Однак і після цього заявив, що повністю визнає свою вину та щиро розкаюється у вчиненому (а.с.78-90). Таким чином, доводи апеляції засудженого щодо неповноти судового слідства колегія суддів вважає необґрунтованими, а його апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.  

Розглянувши в судовому засіданні сукупність доказів, які повністю узгоджуються між собою місцевий суд дав їм правильну оцінку та не вбачаючи підстав для направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого та вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 308 КК України.  

З урахуванням ступеню тяжкості злочину; даних про особу винного; обставин, що помякшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, засудженому призначене мінімальне покарання, передбачене в санкції статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. 

Відповідно до вимог ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. ОСОБА_3 який вчинив злочин у період іспитового строку за попереднім вироком остаточне покарання призначено шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, як того вимагають вимоги закону. 

Оскільки покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст.ст. 65,71 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для його помякшення.  

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А : 

 Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постановлений стосовно нього вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 12.03.2010 року - без змін. 

 С У Д Д І : 

 ХРИПЧЕНКО Л.Г.               ГОНТАР А.А.                   КИСІЛЬ А.М.