Р І Ш Е Н Н Я

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»  грудня  2009 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого       – Овсяннікової А.І.      

суддів         – Пшенічної Л.В.

                                 Бурлака І.В.,

при секретарі     –Черниш К.В. Голіковій О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року по справі за позивом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 – про визнання права власності у порядку спадкування за законом та визнання свідоцтва про право власності на спадщину за законом частково недійсним., -

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

У січні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування та визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним.

В обґрунтування позову вказали, що жилий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадщину після його смерті в рівних частках прийняли його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_8, які були зареєстровані в цьому будинку та проживали.

Відповідач по справі-другий син-спадщину не прийняв , оскільки хоча і був зареєстрований в будинку, але там не проживав з 1979 року.

З заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертався.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадщину прийняли її обоє сини – відповідач та чоловік позивачки. При цьому відповідач звернувся з заявою до нотаріальної контори.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_10 Спадщину після його смерті прийняли  позивачі – дружина та двоє синів.

20 квітня 2007 року відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на будинок в Ѕ частині.

Просять визнати дане свідоцтво недійсним в ј частині, оскільки спадщину після смерті батька він не прийняв та визнати за ними право власності на цю ј частину в рівних частках.

Відповідач позов не визнав. Вказує, що він ніколи остаточно цей будинок не залишав; там є його речі. Він нарівні з усіма приймав участь у похоронах батька. Мати передала йому частину речей батька.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 20.04.2007 року державним нотаріусом Дергачівської держнотконтори, спадкова справа №816/2000 рік, зареєстрованого в реєстрі за №1-1017.

Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  право власності на ј частину жилого будинку №192 по вулиці Леніна в селищі Солоницівка у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права. Судом не враховано, що він зареєстрований у будинку, ніколи остаточно його не залишав. Іншої власності немає.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового, яким в позові слід відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів та визнаючи недійсним в ј частині свідоцтво про право на спадщину за законом суд першої інстанції виходив з тих обставин, що хоча на час смерті ОСОБА_6 у 1996 році відповідач ОСОБА_2 був прописаний у спірному будинку, але фактично там не проживав що свідчить про неприйняття ним спадщини після смерті батька.

Однак погодитись з таким висновком суду не можна.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи жилий будинок №192  по вулиці Леніна в селищі Солоницівка Дергачівського району станом на 1996 рік буд зареєстрований за ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

На 01.11.1996 року в спірному будинку зареєстровані були ОСОБА_9- дружина померлого та двоє його синів: ОСОБА_10 та ОСОБА_2

Спадковою є Ѕ частина цього будинку, оскільки Ѕ частина належить ОСОБА_9 на підставі ст. 22, 28 К про Ш та С України. В шлюбі вони перебували з 05.03.1952 року, а будинок придбали у 1975 році.

Отже, кожному з спадкоємців належить по 1/6 частині спадкового майна. При цьому ОСОБА_9 належить всього 2/3 частини будинку (1/2 + 1/6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_9 Спадщину після її смерті прийняли її сини : ОСОБА_10 та ОСОБА_2, оскільки зареєстровані в будинку і, крім того,  ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини до держнотконтори.

Тобто, після смерті матері вони прийняли по 1/3 частини будинку (2/3:2), а всього після смерті батьків кожному з них належить по Ѕ частині (1/3+1/6).

20 квітня 2007 року відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом в Ѕ частині, що відповідає вимогам ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України у редакції 1963 року.

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після його смерті позивачам кожному видано свідоцтво про право на спадщину по 1/6 частині.

Посилання позивачів, що ОСОБА_2 хоча і був прописаний в спірному будинку на час смерті батька, але фактично з 1979 року в будинку не проживав, що свідчить про неприйняття ним спадщини судовою колегією не піймаються.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України у редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальний конторі за місцям відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Реєстрація і, відповідно, проживання у спадковому будинку свідчить про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном. Власники будинку та інші особи, які проживають у будинку, визнавали за ОСОБА_2 право на житло, оскільки ніхто не звертався до суду з позовом про втрату ним права користування житлом.

За таких обставин підстав визнавати свідоцтво про право на спадщину за законом в ј частині на ім’я ОСОБА_2 недійсним – не вбачається.

Рішення суду підлягає скасуванню з відмовою позивачам в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.3; 314 ч.2; 316, 317, 319, 325 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року – скасувати.

Ухвалити нове, яким ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий                           /підпис/

Судді                                      /підпис/

Копія вірна