Справа № 22-ц-418 / 2010 р. Головуючий 1 інстанції : Помазан В.А.
Категорія : стягнення шкоди Доповідач : Пшенічна Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року . Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого судді - Пшенічної Л.В.
суддів колегії - Івах А.П., Бурлака І.В.
при секретарі - Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи – відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням службових обов’язків,-
встановила:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням службових обов'язків, в якій зазначає, що за постановою Лозівського міського суду Харківської області від 24 грудня 1997 року задоволено її позовні вимоги та на трьох неповнолітніх дітей з ОСОБА_6 на її користь стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян до їх повноліття.
На виконання постанови суду видавався виконавчий лист № АЕ-218, який 04.01.1998 року направлявся до відділу ДВС Лозівського міського управління юстиції.
З 06.01.1998 року виконавчий лист направлявся на виконання до УДЦ «Укрспецвагон», де працював боржник ОСОБА_6 З 13.10.1998 року наведений виконавчий лист було повернуто та виконання велось державними виконавцями ВДВС.
Зокрема, з 07.12.2002 року держвиконавцем Бєловою Н.В., якою і було винесено чергову постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.
Починаючи з часу відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_4 ухилялась від належного виконання рішення суду через службову недбалість, неналежне виконання службових обов'язків, зловживання службовим становищем.
Тільки в ході слухання цивільної справи Лозівським міськрайонним судом Харківської області за її позовном до ОСОБА_6 про зупинення виконавчого провадження та призначення тимчасової державної допомоги на дітей, але вже держвиконавцем ОСОБА_7 було проведено перерахунок заборгованості, за яким станом на 01.05.2007 року вона склала 6 972,41 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 тривалий час ухилялась від виконання вимог суду.
Оскільки, на думку позивача, в діях і бездіяльності ОСОБА_4 містились ознаки злочинів, ОСОБА_5 зверталася до Лозівського МРВ УМВС України в Харківській області з заявою про порушення щодо ОСОБА_4 кримінальної справи. .
За постановою органу дізнання від 09.11.2007 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено.
У зв'язку з навмисними протиправними діями та бездіяльністю ОСОБА_4, несвоєчасністю стягнення та не стягнення суми заборгованості з боржника ОСОБА_6 їй завдана майнова шкода в сумі 4500 грн.
Також, внаслідок неналежного відношення до неї, як до учасника виконавчого провадження держвиконавцем Бєловою Н.В. вона, починаючи з часу, коли вона дізналася про такі її дії, зазнала значних душевних страждань, клопоту, у відновленні своїх прав на вирішення питання про належне матеріальне утримання дітей, пов’язаних перш за все з судовими тяжбами.
У зв'язку з чим, вона звернулася до суду та просить стягнути з ОСОБА_4 згідно з уточненою позовною заявою: майнову шкоду на її користь 4500 грн.- суму подійного нарахування надходжень, 3 153,55 грн. – суму недоврахування боргів по аліментах по 23.09.2005 року, 3 929,80 грн. – суму недоврахувань по аліментах після 23.09.2005року, а всього – 11 583,35 грн. та моральну шкоду у розмірі 4500грн.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на те, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, а справу направити на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що за увесь період виконання виконавчого провадження АЕ-218, держвиконавцем Бєловою Н.В. неналежним чином виконувались службові обов’язки, внаслідок чого страждали інтереси держави України, щодо захисту інтересів її трьох неповнолітніх дітей, на забезпечення дітям такого захисту і піклування, який необхідний для їх благополуччя, з урахуванням прав і обов'язків батьків, на забезпечення права на життя і здоровий розвиток, на належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей.
Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо неналежного виконання державним виконавцем Бєловою Н.В. своїх обов’язків по виконанню судових рішень про стягнення аліментів на користь позивачки та завдання цим їй майнової та моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження у судовому засідані, оскільки державний виконавець виконував судове рішення у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
Відповідно до ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованності за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Згідно зі ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності спору питання про розмір заборгованності по аліментам вирішується за заявою заінтересованої особи судом.
Висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач була ознайомлена з виконавчим провадженням, їй був відомий розмір заборгованності, який обчислювався відповідно до розмірів аліментів встановлених судовими рішеннями і вона його не оскаржувала, відповідає матеріалам справи.
Районним судом встановлено, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на користь позивача весь час знаходився на примусовому виконанні у виконавчій службі, державний виконавець Бєлова Н.В. здійснювала розрахунки заборгованості, у зв’язки з прийнятими рішеннями судів про зміну розміру аліментів, застосовувалися заходи щодо виконання судового рішення. Неодноразово направлялися подання до Лозівського МРВ УМВС про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за несплату аліментів, виконавчий лист направлявся за місцем його роботи для виконання.
Згідно зі ст. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії