Справа №22-ц-372/ 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Мальована В.В.
Категорія - Суддя–доповідач – Ільченко О.Ю.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м.Сум від 29 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зарічного районного суду м.Сум від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково – стягнуто на її користь зі ОСОБА_2 аліменти на утримання сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 грн. щомісячно, до його повноліття, починаючи з 09 липня 2009 року, та 133 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду і направити справу на новий розгляд.
При цьому він посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права . Зокрема, зазначає, що він має на утриманні хвору матір, яка отримує мінімальну пенсію. Крім того, вказує, що він добровільно дає кошти на утримання дитини, тому, на його думку, у суду не було підстав для задоволення позову.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з жовтня 1998 року по вересень 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю.
ОСОБА_2 у добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання дитини не бажає, є працездатним, не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, інших утриманців не має, має добрий стан здоров’я, проживає окремо у приватному будинку в АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2, яка просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, у зв’язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила стягнути аліменти з відповідача на утримання сина у твердій грошовій сумі.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач зазначав, що може сплачувати аліменти, несе більші витрати на одяг, взуття та навчання сина, ніж розмір аліментів, заявлених позивачкою.
Зважаючи на розмір доходу кожної зі сторін та інші обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на утримання сина та вірно визначився з їх розміром.
Посилання апелянта про те, що він має на утриманні хвору матір, яка отримує мінімальну пенсію, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на їх підтвердження.
Доводи апелянта про те, що він добровільно дає кошти на утримання дитини, тому, на його думку, у суду не було підстав для задоволення позову, є безпідставними.
Зважаючи, що прожитковий мінімум на 10-річну дитину становить 901 грн., розмір аліментів відповідно до ст.182 СК України розмір аліментів не може бути меншим 273 грн., а тому доводи апелянта про те, що він має сплачувати аліменти в розмірі 200 грн., є безпідставними, тому колегія суддів не знаходить підстав для зменшення розміру аліментів, визначених судом першої інстанції в сумі 400 грн.
Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.
Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
У зв’язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду – залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Сум від 29 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - Смирнова Т.В.
Судді - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.
З оригіналом згідно: суддя О.Ю. Ільченко