Справа № 22-а – 4515/ 2009р. Головуючий 1 инст. Ермоленко В.Б.
Категорія: стягнення суми Доповідач Кіпенко І.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Шаповал Н.М.,
суддів - Кіпенка І.С., Кружиліної О.А.,
при секретарі – Татаріновій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області про відшкодування моральної шкоди,
встановила:
В лютому 2009р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, (далі відділення ВД Фонду) третьої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання. Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 24200грн.
В обґрунтування свого позову посилався на те, що при виконанні трудових обов'язків отримав професійне захворювання, 03.10.2002 р. йому видано акт ф. П-4. Згідно висновку МСЕК від 23.12.2002р., ОСОБА_1 вперше встановлено 3 група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню , яке виникло у зв'язку з дією шкідливих виробничих факторів у період перебування в трудових відносинах . Просив стягнути з відділення ВД Фонду моральну шкоду, яку оцінює виходячи з 40 мінімальних зарплат на день звернення до суду.
У судовому засіданні позивач позов підтримав посилаючись на обставини вказані в позовній заяві.
Представник відділення ВД Фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова позов не визнав, посилаючись на те, що згідно внесених зміни до Закону України «про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» скасовано право потерпілих на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, тому підстав для призначення соціальної страхової виплати відсутні.
Рішенням місцевого суду Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009р.позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Суд стягнув з відділення ВД Фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкові на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 24200 грн. Судові витрати у розмірі 242 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 1 грн. 50 коп. компенсував за рахунок держави.
В апеляційній скарзі виконавча дирекція фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин мав право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню незалежно від часу звернення ОСОБА_1 до суду за вирішенням спору.
Однак погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права і суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п.2 ст. 213 ЦПК України законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено і не оспорюється сторонами, що згідно висновку МСЕК від 23.12.2002р. ОСОБА_1 вперше встановлено 3-я група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, яке виникло у зв'язку з дією шкідливих виробничих факторів у період перебування в трудових відносинах з ВО «Артемвугілля» та «Орджонікідзевугілля».
1 квітня 2001р. набрав чинності Закон України №1105-ХУ від 23.09.1999р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Одним із завданням цього Закону та обов'язку Фонду було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.
20 березня 2007 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", яким були виключенні статті Закону стосовно обов'язку відшкодування Фондом моральної шкоди.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008 вказані зміни визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Крім цього, Законом від 28 грудня 2007 року N 107-VI з п. 3 Прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної (немайнової) шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, і водночас доповнено цей пункт таким абзацом: "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року".
Оскільки за час дії Закону України №1105-ХУ від 23.09.1999р. в редакції, що передбачала обов’язок Фонду відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим, ОСОБА_1 не звертався за вирішенням спору, судова колегія вважає, що на час звернення позивача в лютому 2009р. до суду з даним позовом, не існувало правових підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим.
За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, 313-314, 316, 317 ЦПК Україна, судова колегія,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009р., - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії