УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П
суддів – ТАБАЧНОЇ Н.Г., КАРІМОВОЇ Л.В.
при секретарі – Шпарага О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ГК «Енергетик», в особі голови правління Зибіна Анатолія Григоровича про поновлення на роботі, встановлення розміру заробітної платні, зобов’язання голови правління виконувати вимоги закону, стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
17 червня 2009 року ОСОБА_1 подав до Червонозаводського районного суду позовну
заяву без зазначення відповідача, в якій виклав обставини його звільнення з роботи головою гаражного кооперативу „ Енергетик”, яке вважав незаконним та сподівався на поновлення на
роботі.
Ухвалою судді цього суду від 26 червня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з підстав невідповідності її вимогам ст.119 ЦПК України в зв’язку з не зазначенням відомостей щодо найменування відповідача; змісту позовних вимог і способу захисту немайнового чи майнового права; дати позову; правових його підстав; норми закону, яка регулює спірні правовідносини; не зазначення доказів на підтвердження кожної обставини та ненадання документу про сплату судового збору.
На усунення вказаних недоліків позову позивачу був наданий строк до 10 липня 2009 року.
10 липня 2009 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, в якій відповідачем зазначив гаражний кооператив „ Енергетик” в особі голови його правління Зибіна Анатолія Григоровича.
В позові зазначав, що працював у відповідача охоронцем.
З посиланням на те, що під час роботи відповідачем Зибіним А.Г. порушувалися його права: заробітна плата виплачувалася у розмірі, якій не дорівнював офіційно встановленого мінімуму; не оплачувалися листки непрацездатності; не надавалися щорічні відпустки; не здійснювалася доплата за роботу у нічний час та святкові дні; безпідставно було оголошено догану, а 17 червня 2009 року його повідомили про звільнення з роботи з 09 червня 2009 року, просив суд:
Поновити його на роботі; встановити заробітну плату у відповідності до вимог законодавства України про мінімальний її розмір; зобов’язати голову правління Зибіна А.Г. оплачувати листки непрацездатності і надавати щорічні відпустки ГК „ Енергетик”; стягнути з Зибіна А.Г. на його користь матеріальну і моральну шкоду в розмірі 3310 грн.
Ухвалою судді від 10 липня 2009 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі з призначенням попереднього судового засідання на 03.08.2009 року.
24 липня 2009 року позивач подав до суду доповнення до позову, в якому просив зобов’язати голову правління Зибіна А.Г. оплатити роботу у нічний час та святкові дні з 05 листопада 2008 року і з вказаного часу проіндексувати заробітну плату, а також рекомендувати правлінню звільнити його з посади голови за багато чисельні порушення вимог КЗпП України.
В попередньому судовому засіданні 03 серпня 2009 року судом постановлена ухвала про залишення позову ОСОБА_1 без руху з підстав невідповідності її вимогам ст.119 ЦПК України в зв’язку з нечітким зазначенням відомостей щодо ім’я і місця проживання позивача, поштової адреси та засобів зв’язку; не зазначення доказів, що підтверджують обґрунтованість вимог матеріальної і моральної шкоди та її розміру або наявність підстав для звільнення від доказування; не визначення правових підстав позову та норми закону, яка регулює спірні правовідносини.
Недоліками позову згідно ухвали є також нечітке зазначення позивачем відомостей про недотримання правлінням гаражного кооперативу чинного законодавства та відсутність відомостей про те чи звертався він до відповідних контролюючих органів з цього питання.
10 серпня 2009 року позивачем була подана уточнена позовна заява.
Попередній розгляд справи був продовжений 23 грудня 2009 року.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду з підстав, передбачених п.8 ст. 207 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану ухвалу та призначити справу до розгляду в іншому складі суду.
При цьому посилається на безпідставність висновків суду про недоліки його позову, які перешкоджають його розгляду, оскільки подана ним до суду уточнена позовна заява не має тих недоліків, які зазначені в ухвалі від 23.12.2009 року.
Крім того вказує на невідповідність фактичним обставинам висновку суду про його належне повідомлення про час і місце розгляду справи, оскільки надіслана йому судова повістка містила багато виправлень щодо часу, на який він викликався до суду. Будучи особою, яка заінтересована в розгляді справи, він неодноразово телефонував до суду, однак не зміг уточнити час судового засідання, а 24 грудня 2009 року дізнався, що справа розглянута 23.12.2009 року.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що ухвала суду від 23.12.2009 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд виходив з того, що вона має недоліки, які зазначені в ухвалі від 03 серпня 2009 року ; вказані недоліки позивачем протягом тривалого часу не усунені і в судове засідання 23.12.2009 року він не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Проте з такими висновками судова колегія погодитися не може.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду. якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений строк.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвала від 23 грудня 2009 року постановлена судом без врахування уточненої позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до суду 10 серпня 2009 року, яка за змістом і формою відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України, оскільки містить зазначення обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, норми права, які на його думку повинні бути застосовані судом для вирішення спору, обгрунтування вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилання на докази та ін.
При цьому судова колегія звертає увагу суду на безпідставність вимог суду про зазначення позивачем правових норм, які підлягають застосуванню, оскільки вони суперечать ст.119 ЦПК України та п.4 ч.1 ст.214 цього Кодексу, згідно якої правова норма, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначається судом під час ухвалення рішення по справі.
Раніше на виконання вимог суду позивачем подані були копія витягу з трудової книжки, де містяться записи про його прийняття на роботу до ГК „ Енергетик” та звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України ; копія протоколу засідання членів правління ГК „ Енергетик” від 09.06.2009 року з порядок денним щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичне невиконання обов’язків без поважних причин та квитанція про сплату судового збору ( а.с.5,8,9 ).
Крім того, за роз’ясненнями, що містяться в п.п.4 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року „ Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” , подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Не спростовується матеріали справи і посилання апелянта про неналежне повідомлення його про час та місце попереднього судового засідання, в якому і була постановлена оскаржувана ухвала. Додана до апеляційної скарги копія судової повістки , оригінал якої оглянутий судовою колегією, має виправлення у даті та часі, на який позивач викликався до суду, які унеможливлюють їх чітке визначення.
За таких обставин судова колегія вважає, що законних підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду суд не мав, тому відповідно до вимог п.2 ч.1ст.312 ЦПК України ухвала від 23 грудня 2009 року підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для подальшого її розгляду.
Вимоги апелянта про передачу справи на розгляд іншому судді не ґрунтуються на законі тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.2 ст.312, ст.ст.313,314,315,319 ЦПК України судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2009 року скасувати, а справу повернути до того ж суду для подальшого розгляду.
Ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий – підпис
Судді - підписи
Копія вірна. Суддя -