АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                   Справа № 1 – 12\2010

                                                                            В И Р О К

                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 червня 2010 року              Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого - судді          Поєдинка І.А.

судді                                    Колодницького Е.Й.

народних засідателів  Артемовій М.Д., Бабенко Н.І., Пархоменко А.М.

при секретарі                     Тараненко А.О.

з участю прокурорів         Журба В.В, Кожушко Н.В.

потерпілих                         ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                                             ОСОБА_4

захисників                       ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7,

                                             ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

                                             ОСОБА_11, ОСОБА_12,

                                                                                       ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню

                                                            ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Хохітва Богуславського району

Київської області, українця, громадянина

України, освіта середня, не одруженого, не

працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 187 ч.2, 187 ч. 3, 187 ч. 4, 186 ч. 2, 357 ч. 3 КК України;

                                                            ОСОБА_13.

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця

та жителя АДРЕСА_4, освіта середня, одруженого, на

утримання 2-є неповнолітніх дітей, працюючого

 будівельником, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2, п. п. 6, 12, 187 ч. 4, 357 ч. 3 КК України;

                                                            ОСОБА_16

ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця

смт. Чорнобай Черкаської області,

жителя АДРЕСА_3, освіта середня, одруженого, на

утриманні 1 неповнолітня дитина,

підприємець – таксист,

громадянин України, раніше не судимий, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. 3,  309 ч. 1 КК України;

                                                            ОСОБА_17

19.04.1980року народження, уродженця

м. Хмельницький, жителя АДРЕСА_1,

громадянина України, освіта середня-технічна,

одруженого, має на утримання 1 неповнолітню

дитину,  тимчасово не працюючого,

раніше не судимого, -

у вчинення злочинів  передбачених ст. ст. 187 ч. 3, 396 ч. 1 КК України;

                                                            ОСОБА_18

ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця

с. Капітанівка, Новомиргородського району

Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_5, освіта

вища, громадянина України,

одруженого, має на утримані 1 дитину,

працюючого різноробочим у ПП ОСОБА_43,

раніше не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1., ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за попередньою змовою, розподілив ролі між собою, реалізуя умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством,  26 березня 2007 року близько 3 год. 25 хв., ОСОБА_1. з ОСОБА_16 на автомобілі «Шевролет-Авео», д. н. НОМЕР_1, що належить матері ОСОБА_16 – ОСОБА_10, а ОСОБА_17 на власному автомобілі «ДЕУ-НУБІРА», д. н. НОМЕР_2 під’їхали до приміщення кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси, де розташований кіоск гральних автоматів «777».

             Після чого, згідно існуючої домовленості ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поставили свої автомобілі біля дальнього кута приміщення кінотеатру щоб не привертати уваги сторонніх осіб і щоб можливі очевидці не пов’язали присутність автомобілів та їх володільців з причетністю до вчиненого злочину, а самі пішли до кіоску гральних автоматів, де стали грати на автоматах, розташованих біля кіоску на вулиці з метою привернення уваги касира кіоску гральних автоматів, створення уяви у касира про відсутність небезпеки, змушення виходу касира з приміщення для періодичної перевірки гральних автоматів.

ОСОБА_1., з відведеною йому роллю, обійшов приміщення кінотеатру із тильної сторони щоб його не побачила касир, підійшов до кіоску гральних автоматів та постукав у вхідні двері даного приміщення. Коли касир ОСОБА_19 відчинила вхідні двері кіоску, ОСОБА_1. вчинив напад на неї, застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров’я особи, що зазнала нападу, шляхом нанесення ударів в різні частини голови, утримуючи потерпілу за коси бив її головою об гральні автомати, після чого збив з ніг і поклав на  підлогу, заподіявши їй згідно висновку експерта №432\295 від 27.07.2007 року легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоїв з набряками та крововиливами м’яких тканин обличчя.

Після цього ОСОБА_1., заволодівши ключами від сейфу, проник в приміщення кіоску, відкрив сейф і заволодів розмінними монетами номіналом по 50 коп. на загальну суму 1000 грн., а також грошима в сумі 287 грн. і мобільним телефоном «Самсунг-С100» вартістю 200 грн., що знаходився на поясі в сумці касира ОСОБА_19, чим ОСОБА_1., ОСОБА_16 і ОСОБА_17 завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_20 – власнику кіоску гральних автоматів «777», на загальну суму 1487 гривень.

ОСОБА_16 та ОСОБА_17, зрозумівши, що ОСОБА_1. вчинив напад на касира кіоску гральних автоматів «777», побігли до своїх автомобілів, де ОСОБА_17 на своєму автомобілі, а ОСОБА_16, забравши ОСОБА_1., на своєму автомобілі з місця скоєння злочину зникли і викраденими речами розпорядились на свій розсуд, а саме гроші розподілили між собою, мобільний телефон ОСОБА_1. залишив собі.

ОСОБА_1. та дві інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в кінці березня 2007 року біля 21 години знаходились на зупинці громадського транспорту «Трикотажна фабрика», що по бульвару Шевченка в м. Черкаси, помітили громадянина ОСОБА_21, який перебував в стані алкогольного сп’яніння і почав рухатись в напрямку вул. Гоголя.

За попередньою змовою між собою ОСОБА_1. та дві інші особи,  з метою відкритого заволодіння майном стали переслідувати ОСОБА_21 Побачивши переслідування, ОСОБА_21 сам підійшов до них, щоб з,ясувати причини по яких вони його переслідують. В цей час ОСОБА_1., з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, бризнув газом «Терен-4М» з балончика, який мав при собі, в обличчя потерпілому ОСОБА_21, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, оскільки ОСОБА_21 відчув фізичну біль в очах, втратив орієнтацію та присів, а ОСОБА_1. та інша особа обшукали одежу потерпілого ОСОБА_21  та відкрито заволоділи мобільним телефоном «Самсунг-Х450» вартістю 400 гривень, чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_21 на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину зникли та викраденим майном розпорядились на свій розсуд.

21 квітня 2007 року близько 2 години ОСОБА_1. та інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходились в кафе-барі «Клубничка» розташованому по вул. Енгельса, 12 в м. Черкаси. У вказаний час в даному кафе ОСОБА_1. та інша особа  побачили потерпілого ОСОБА_22, який був в стані  алкогольного сп’яніння та враховуючи дану обставину, вирішили скоїти напад на останнього з метою заволодіння його особистим майном.

Переслідуючи зазначену мету, ОСОБА_1. та інша особа, діючи узгоджено, пішли слідом за ОСОБА_22, який вийшов з даного бару на вулицю і повернув за його вугол. Після чого ОСОБА_1. та інша особа, за попередньою змовою між собою, реалізуя свій умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, знаходячись біля бару «Клубничка» підійшли до ОСОБА_22, де ОСОБА_1., підняв із землі кусок цеглини та несподівано наніс потерпілому ОСОБА_22 удар цеглиною по голові, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої особи, заподіявши йому згідно висновку експерта №638 від 04.05.2007 року легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу повік лівого ока, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, садна лівої виличної ділянки.

Від отриманого удару ОСОБА_22 знепритомнів та впав на землю, втративши свідомість на деякий час. Після чого інша особа з метою попередження можливого опору, утримував ОСОБА_22 за голову та плечі, а ОСОБА_1. в цей час обшукав одяг потерпілого та відкрито заволодів мобільним телефоном «Нокіа-3120» вартістю 600 гривень зі стартовим пакетом вартістю 25 гривень та грошима в сумі 285 гривень, а всього заволоділи майном потерпілого ОСОБА_22 на загальну суму 910 грн., з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядились на свій розсуд.

ОСОБА_1. та ОСОБА_13. 26 квітня 2007 року близько 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля перехрестя вулиць Галана-Смаглія в м. Черкаси, побачили потерпілого ОСОБА_24, який, вийшовши з автомашини «таксі» розмовляв по мобільному телефону і пішов через дорогу до лісосмуги, розташовану біля вказаного перехрестя вулиць, після чого ОСОБА_1. та ОСОБА_13. вирішили скоїти напад на останнього з метою заволодіння його особистим майном.

             Переслідуючи зазначену мету, ОСОБА_1. та ОСОБА_13.,  за попередньою змовою між собою, реалізуя свій умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, пішли слідом за ОСОБА_24 до вищевказаної лісосмуги. Там, знаходячись на ґрунтовій дорозі, враховуючи темну пору доби, а також безлюдність місця, вони, з метою заволодіння особистим майном та умисного вбивства з корисливих мотивів, діючи спільно та узгоджено, сприяючи таким чином один одному в досягненні злочинного результату, здійснили напад на ОСОБА_24, в ході якого застосували відносно останнього насильство, небезпечне для життя і здоров’я, спільними діями шляхом нанесення ударів руками та цеглиною по голові, спричинивши йому згідно висновку експерта №460\14 від 13.06.2007 року тяжкі тілесні ушкодження у вигляді численних синців, саден та ран на голові, черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку, крововиливу під м’які мозкові оболонки, внаслідок чого на місці події настала смерть потерпілого. Після чого, ОСОБА_1. та ОСОБА_13., продовжуючи свої дії, направлені на заволодіння майном  ОСОБА_24, відтягнули його з ґрунтової дороги в лісосмугу, де почали обшукувати одяг потерпілого, а також його барсетку, в результаті чого виявили та заволоділи посвідченням працівника органів внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області серія УЧК НОМЕР_3 та посвідчення учасника бойових дій на ім’я потерпілого ОСОБА_24, мобільним телефоном  Nokia 1600” вартістю 313 грн. 50 коп., а також грошима в сумі 500 грн., а всього на загальну суму 818 грн. 50 коп.,з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядились на свій розсуд.

ОСОБА_1. та ОСОБА_13. 26 квітня 2007 року близько 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в лісосмузі, розташованій біля перехрестя вулиць Галана-Смаглія в м. Черкаси, під час розбійного нападу на ОСОБА_24 та заволодіння його майном, умисно, незаконно заволоділи посвідченням працівника органів внутрішніх справ УМВС України в  Черкаській області від 21 березня 2006 року серії УЧК НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_24

ОСОБА_18 разом з ОСОБА_17, заздалегідь не обіцяючи приховати особливо тяжкий злочин, 27 квітня 2007 року близько 23 години в м. Черкаси зустрілися на зупинці громадського транспорту «Санаторій «Україна» з ОСОБА_1., який їм повідомив, що він 26 квітня 2007 року близько 23 годин 10 хвилин знаходячись в лісосмузі біля перехрестя вулиць  Ярослава Галана - Смаглія в м. Черкаси, діючі спільно з ОСОБА_13., за попередньою змовою з ним, з метою заволодіння особистим майном гр-на ОСОБА_24, вчинили напад на останнього, в ході якого спричинили йому тілесні ушкодження та заволоділи особистим майном потерпілого. Не дивлячись на те, що їм стало достовірно відомо про причетність ОСОБА_1. до скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, з метою допомогти ОСОБА_1. уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, порадили останньому терміново виїхати з м. Черкаси і позбутись мобільного телефону «Nokia», який належав потерпілому та ОСОБА_17 надав ОСОБА_1. гроші на проїзд, тобто сприяли приховуванню даного злочину з часу, коли їм стало відомо про його вчинення, до розкриття працівниками органів внутрішніх справ і затримання ОСОБА_1..

ОСОБА_16 26 квітня 2007 року, перебуваючи біля будинку № 14 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси та знаходячись в салоні автомобіля марки «Шевролет-Авео», д/н НОМЕР_1, що належить його матері ОСОБА_10 і який він використовував для перевезень пасажирів, знайшов між сидіннями вказаного автомобіля 5 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта №2\444 від 25.05.2007 року є психотропною речовиною – амфетамін загальною вагою 0,1816 грама та метамфітамін загальною вагою 0,0028 грама і відносяться до психотропних засобів. Зазначену речовину – психотропний засіб  ОСОБА_16  переніс до свого помешкання розташованого АДРЕСА_3, де незаконно зберігав без мети збуту до моменту  її виявлення та вилучення  працівниками міліції 07 травня 2007 року.

Допитаний всудовому засідані підсудний ОСОБА_1. свою вину у пред,явленому обвинувачені визнав частково та показав слідуюче.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_19 в ігротеці «777» свою вину у пред,явленому обвинувачені визнає частково, так як вчинив даний злочин сам та попередньо ні з ким недомовлявся, після скоєння цього злочину повідомив про це ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і дав останнім частину викрадених грошей, щоб вони нікого не повідомляли про скоєний злочин.

По епізоду заволодіння майном ОСОБА_21 свою вину у пред,явленому обвинувачені визнає повністю та показав, що разом з Де та іншою особою знаходились в центрі міста, коли до них підійшов ОСОБА_21, який був в стані алкогольного сп,яніння, під час розмови з останнім, він бризгнув ОСОБА_21 сльозогінним газом в обличчя, після чого він разом з Де обшукали потерпілого та заволоділи мобільним телефоном.

По епізоду заволодіння майном ОСОБА_22 свою вину у пред,явленому обвинувачені визнав частково, так як даний злочин вчинив сам та показав, що разом зОСОБА_6знаходились в кафе-барі «Клубничка», потім до них підсів Єгоров та вони разом вживали спиртні напої, коли всі втрьох вийшли на вулицю біля вказаного кафе, то під час розмови він підняв цеглину та несподівано наніс потерпілому удар в область голови, від чого останній впав та втратив свідомість, після чого заволодів мобільним телефоном і грошима. Також показав, що попередньо з ОСОБА_6 про вчинення даного злочину не домовлявся, умисел на заволодіння майном потерпілого виник раптово.

По епізоду нападу на ОСОБА_24 свою вину у пред,явленому обвинувачені визнав частково, а саме в частині скоєння розбою стосовно потерпілого визав повністю, а по умисному вбивству не визнав та показав, що у вечірній час разом з ОСОБА_13. знаходились біля магазину на перехресті вулиць Галана-Смаглія, пили пиво. Коли побачив, що раніше незнайомий йому ОСОБА_24, розмовляючи по телефону пішов у лісосмугу, то у нього виник умисел заволодіти його телефоном, для чого він разом з ОСОБА_13. пішли слідом за ОСОБА_24. Знаходячись в лісосмузі напав на ОСОБА_24 та між ними зав,язалась бійка, під час якої він-Карпінський наніс потерпілому 5-6 ударів по голові та тулубу, а ОСОБА_13. наніс потерпілому 4-5 ударів цеглиною в область голови. Коли потерпілий перестав чинити опір, вони разом з ОСОБА_13. відтягнули його з дороги в глибину лісосмуги та заволоділи його мобільним телефоном, грошима, посвідченнямb працівника міліції та учасника бойових дій на ім,я ОСОБА_24 та іншими речами. Коли в той же вечір приїхали додому, то попросив ОСОБА_6 щоб він виправ куртку та знищив посвідчення працівника міліції, вважає, що він не вбивав ОСОБА_24, а лише вчинив розбійний напад. На слідуючий день 27.04.2007 року у вечірній час, через ОСОБА_17 домовився зустрітись з ОСОБА_18, під час розмови з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 він повідомив останніх про обставини нападу на ОСОБА_24 та заволодіння його майном, після чого ОСОБА_18 та ОСОБА_17 порадили йому позбутися мобільного телефону, що належав потерпілому та зникнути з міста і ОСОБА_17 дав йому гроші на проїзд.

Також показав, що під час проведення досудового слідства співробітники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насильство, у зв,язку з чим він вимушений був написати явку з повинною по епізоду нападу на ОСОБА_24.

Допитаний в судовому засідані підсудний ОСОБА_13., свою вину у пред,явленому обвинувачені не визнав та показав, що у вечірній час разом з ОСОБА_1. знаходились біля магазину на перехресті вулиць Галана-Смаглія, пили пиво. Коли побачив, що ОСОБА_1. пішов у лісосмугу, то пішов слідом за ОСОБА_1.. В лісосмузі між ОСОБА_1. та раніше незнайомим ОСОБА_24 зав,язалась бійка, під час якої ОСОБА_1. наніс потерпілому чисельні удари в область голови, а він-Новіков лише намагався їх розборонити. Коли потерпілий перестав чинити опір, вони разом з ОСОБА_1. відтягнули його з дороги в глибину лісосмуги та заволоділи його мобільним телефоном, грошима, посвідченням працівника міліції та учасника бойових дій на ім,я ОСОБА_24 та іншими речами.

Також показав, що під час проведення досудового слідства співробітники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насильство, у зв,язку з чим він вимушений був написати явку з повинною.

Допитаний в судовому засідані підсудний ОСОБА_16, свою вину у пред,вленому обвинувачені визнав частково, а саме по ч.1 ст.309 КК України визнав повністю, а по епізоду розбіного нападу на ОСОБА_19 в ігротеці «777» не визнав та показав слідуюче.

По епізоду розбіного нападу на ОСОБА_19 в ігротеці «777»  підсудний ОСОБА_16 неодноразово змінював свої показання та останні його показання зводились до того, що разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_17 вони  вирішили вчинити крадіжку майна, а саме він-Олійник та ОСОБА_17 повинні були грати на ігрових автоматах з метою виманити касира з приміщення ігротеки, а коли останній вийде, то ОСОБА_1. таємно проникне в приміщення де знаходиться касир та заволодіє грошима, після чого він-Олійник повинен буде відвезти його на машині з місця злочину. Після вчинення злочину вони зустрілись та ОСОБА_1. дав частину викрадених грошей йому та ОСОБА_17.

По епізоду зберігання психотропної речовини показав, що 26 квітня 2007 року він на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», який належить матері, займався перевезенням людей. Коли він підвіз одного незнайомого до нічного клубу «Дізі» він розрахувався з ним амфітаміном, після чого знайшов між сидіннями свого автомобіля 5 пакетиків з порошком, даний засіб він зберігав в квартирі за місцем свого проживання, без мети збуту.

Також показав, що під час проведення досудового слідства співробітники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насильство, у зв,язку з чим він вимушений був написати явку з повинною.

Допитаний в судовому засідані підсудний ОСОБА_17 свою вину у пред,явленому обвинувачені не визнав та показав, що даних злочинів не скоював та до них непрчетний.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_19 в ігротеці «777» показав, що грав на автоматах коли під,їхали ОСОБА_1. та ОСОБА_16, після чого ОСОБА_16 став грати разом з ним, а куди дівся ОСОБА_1. він не помітив. Через деякий час він почув якийсь стук та крик жінки, після чого він сів у свою машину та поїхав, потім йому зателефонував ОСОБА_16 та запропонував зустрітися, коли зустрілись, то ОСОБА_1. дав йому частину монет та сказав, що виграв джек-пот.

По обвинуваченню по ч.1 ст.396 КК України показав, що 27.04.2007 року ввечері йому зателефонував ОСОБА_1. та попросив зустрітись з ним та ОСОБА_18. Під час зустрічі ОСОБА_1. розповів їм про обставини нападу на ОСОБА_24, після чого попросив відвезти його в центр міста, але він відмовився та дав ОСОБА_1. гроші на проїзд в міському транспорті.

Допитаний в судовому засідані підсудний ОСОБА_18 свою вину у пред,явленому обвинувачені не визнав та показав, що  27.04.2007 року ввечері зустрівся з ОСОБА_1. та ОСОБА_17. Під час зустрічі ОСОБА_1. розповів їм про обставини нападу на ОСОБА_24 та на його-Стовпового питання відповів, що збирається тікати з міста. Коли на слідуючий день він вийшов на роботу, то йому стало відомо, що ОСОБА_1. затриманий. Ніяких порад ОСОБА_1. він взагалі не давав.

              Вина підсудніх ОСОБА_1., ОСОБА_17 та ОСОБА_16 у вчиненні розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- даними протоколу усної заяви ОСОБА_19, про те, що 26 березня 2007 року близько 3 год. 25 хв. в кіоску гральних автоматів «777», де вона працювала касиром, що  розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси невідомий їй чоловік напав на неї, заподіяв тілесні ушкодження, заволодів грошима в сумі 1287 грн. і мобільним телефоном, що належить власнику ОСОБА_4.(а. с. 10, т. 7);

- даними протоколу усної заяви ОСОБА_4, про те, що 26 березня 2007 року невідомими особами було вчинено напад на касира ОСОБА_19 кіоску гральних автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси. В результаті нападу касиру ОСОБА_19 завдано тілесні ушкодження, викрадені гроші та мобільний телефон, які належать йому(а. с. 12, т. 7);

- даними протоколу огляду місця події від 26.03.2007 року, з якого вбачається, що оглянуто кіоск гральних автоматів «777» розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси біля кінотеатру «Мир» та виявлено сліди  злочину(а. с. 4-5 т. 7);

- показами потерпілої  ОСОБА_19, дослідженими в судовому засідані в порядку ст.306 КПК України, про те, що вона працювала касиром кіоску ігрових автоматів «777» розташованого біля кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси, який належить приватному підприємцю ОСОБА_4 26 березня 2007 року біля 3 год. 25 хв. до кіоску підійшов чоловік і розміняв паперові гроші на монети по 50 коп. та став грати на ігрових автоматах, що знаходяться на вулиці. Даний ігровий автомат добре видно через віконце кіоску. Незабаром до ігрового автомату, де грав чоловік, підійшов ще один чоловік і вони  разом стали грати. З їх поведінки вона зрозуміла, що вони знайомі, тому що перший чоловік поділився монетами з другим. Потім вона почула, що хтось стукає у двері. Коли вона відчинила двері, незнайомий їй чоловік відразу вдарив  її в обличчя, після чого взяв за коси і почав бити головою об ігрові автомати та підлогу. Після цього поклав на підлогу і наступив ногою на спину та запитав: «Де гроші?» Вона сказала, що гроші в сейфі. Він взяв ключі, відкрив сейф і забрав розмінну монету близько 1000 гривень. Потім забрав із сумочки, яка була в неї на поясі, гроші в сумі 287 гривень та мобільний телефон, після чого з місця пригоди всі зникли. Про вчинене вона відразу повідомила працівників міліції та власника ОСОБА_4.(а. с. 50, 123-125, т. 7);

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, про те, що він являється приватним підприємцем і має кіоск гральних автоматів «777» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси. Вночі 26 березня 2007 року йому подзвонили і повідомили, що даний кіоск пограбовано. Коли він прибув на місце пригоди, то касир кіоску  ОСОБА_19  розповіла йому, що близько 3 год. 25 хв. на неї напав невідомий чоловік, побив її і забрав гроші в сумі 1287 грн. та мобільний телефон «Самсунг», завдана шкода йому не відшкодована;

- даними протоколу пред’явлення потерпілій ОСОБА_19 для впізнання фотокарток, з якого вбачається, що остання впізнала ОСОБА_16 як особу, що  26  березня 2007 року підходила до кіоску ігрових автоматів у нічний час, де вона працювала касиром, поміняв паперові гроші на монети по 50 коп. і з іншою особою став грати на автоматах, поділившись із ним монетами, перед тим, як на неї було вчинено напад і вкраденіи гроші та телефон(а. с. 126-127 т. 7);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_16 від 28 квітня 2007 року, в якій він  власноручно повідомив, що коли у його знайомого ОСОБА_1. виникли проблеми з роботою і щоб допомогти заробити йому грошей, він запропонував пограбувати кіоск ігрових автоматів, розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси біля кінотеатру «Мир». Під час розмови був присутній його кум – ОСОБА_17 ОСОБА_1. та ОСОБА_17 погодились на його пропозицію. Він їм розповів яким чином можливо вчинити злочин. Для вчинення злочину, він приїхав на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», д/н НОМЕР_1 з ОСОБА_1., а ОСОБА_17 приїхав на своєму автомобілі до кінотеатру «Мир» 26.03.2007 року вночі, поставили машини біля кінотеатру. Він та ОСОБА_17 пішли до кіоску гральних автоматів, що стоять на вулиці і стали грати на автоматах, знаючи що жінка-касир повинна вийти і подивитися, як вони грають. ОСОБА_1. обійшов кіоск з тильної сторони і почав чекати коли касир вийде. Коли касир  вийшла, ОСОБА_1. увірвався в кіоск і забрав гроші. Він та ОСОБА_17 побігли кожний до своїх машин, та забравши ОСОБА_1. вони втекли з місця пригоди.  Викрадені гроші вони поділили між собою(а. с. 24 т. 7);

- показами ОСОБА_16 допитаного в якості підозрюваного від 29.04.2007 року, про те, що в березні місяці 2007 року, точної дати він вже не пам’ятає, він зустрівся із своїм кумом ОСОБА_17 та знайомим ОСОБА_1. В останнього були проблеми з роботою, йому потрібні були гроші для повернення боргу і він попросив йому допомогти. ОСОБА_16 згадав, що коли він грав на ігрових автоматах біля кінотеатру «Мир», що по вул. Енгельса, то жінка-касир виходить з кіоску  і слідкує за порядком гри на автоматах, що знаходиться на вулиці. Він запропонував ОСОБА_1. та ОСОБА_17 пограбувати вказаний кіоск, на що вони дали згоду. 26 березня 2007 року вночі він з ОСОБА_1. на своєму автомобілі, а ОСОБА_17 на своєму – під’їхали до кінотеатру «Мир», поставили автомобілі, а самі пішли пішки до ігрових автоматів грати, сказавши ОСОБА_1., щоб він зайшов з тильної сторони кіоску і чекав, коли вийде касир. Коли вони грали на ігрових автоматах, він почув як відкрилися двері і жінка закричала. ОСОБА_1. забіг в кіоск, а він з ОСОБА_17 побігли до своїх автомобілів. Дочекавшись ОСОБА_1. вони втекли на автомобілях з місця пригоди. Після цього вони поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки. Викрадені гроші поділили між собою. Переважна їх більшість була розмінною монетою по 50 копійок (а. с. 38-39 т. 7);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_1. від 3 травня 2007 року, в якій він власноручно повідомив, що наприкінці березня 2007 року до нього приїхав знайомий «таксист» ОСОБА_16 і запропонував вчинити злочин щоб заробити гроші, він погодився. ОСОБА_16 взяв із собою свого кума ОСОБА_17 26 березня 2007 року близько 2 години ночі приїхали на двох автомобілях до кінотеатру «Мир» в м. Черкаси. Вони йому розповіли, що біля кінотеатру стоїть кіоск ігрових автоматів. Коли хтось грає на автоматах на вулиці, то касир виходить подивитися як хто грає. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пішли до ігрових автоматів грати, а йому порадили зайти з тильної сторони кіоска і чекати поки вийде касир. Коли касир відкрила двері і вийшла з кіоску він напав на неї, збив з ніг, зірвав з пояса барсетку, потім взяв ключі, відкрив сейф і з коробкою забрав гроші із сейфа. Після цього він побіг до машини, де його чекав ОСОБА_16 і вони всі разом зникли з місця пригоди та за домовленістю поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси, біля магазину розділили між собою гроші(а. с. 25 т. 7);

- показаннями ОСОБА_1. допитаного в присутності захисника в якості підозрюваного та обвинуваченого від 24 травня 2007 року, про те, що в 20-х числах березня місяця, точної дати він не пам’ятає, до нього приїхав ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і запропонували вчинити пограбування кіоску ігрових автоматів «Шестигранник», що на перехресті вулиць Енгельса-Благовісна біля магазину «Меблі» в місті  Черкаси. Оскільки йому були потрібні гроші, він погодився на їхню пропозицію. Вони сказали, що повідомлять коли це можна зробити. 26 березня 2007 року в нічний час вони зустрілися разом. ОСОБА_16 був на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», а ОСОБА_17 був на своєму «ДЕО-Нубіра». ОСОБА_16 повідомив, що краще слід вчинити напад на кіоск ігрових автоматів, який розташований біля кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, так як там в нічний час немає практично людей. Вони домовились, що поставлять машини біля кінотеатру, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 підуть грати на автоматах, щоб відвернути увагу касира, так як коли хтось грає на дворі, то касир виходить з кіоску подивитися, як там грають, а йому запропонували зайти з тильної сторони кіоска і коли касир вийде, то напасти на неї, забрати гроші і втекти на автомашинах. Під’їхавши до кінотеатру «Мир», вони поставили автомобілі і пішли до кіоску грати на автоматах, а він пішов з тильної сторони кіоску і став чекати коли вийде касир. Коли вийшла касир він  напав на неї, збив з ніг та заволодів грошима в сумі 1000-1200 гривень і мобільним телефоном «Самсунг». ОСОБА_16 і ОСОБА_17 побігли до своїх автомобілів. Дочекавшись його, вони втекли з місця пригоди. Після цього вони поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси, де перерахували гроші і поділили між собою, гроші були в переважній більшості розмінною монетою по 50 коп.(а. с. 67-68 т. 7, 219-222 т. 3);

- показаннями  ОСОБА_17 допитаного в якості підозрюваного від 17 серпня 2007 року, про те, що на пропозицію ОСОБА_16 пограбувати кіоск ігрових автоматів «777»,  що розташований по вул. Енгельса в м. Черкаси він дав згоду. 26 березня 2007 року в нічний час він на своєму автомобілі, а ОСОБА_16 на своєму автомобілі, разом з ОСОБА_1. приїхали до кінотеатру «Мир», що по вул. Енгельса в м. Черкаси. Знаходячись там вони домовились, що він з ОСОБА_16 будуть грати на автоматах, а ОСОБА_1. зайде з тильної сторони кіоска і буде чекати коли вийде касир, а коли вийде касир, то ОСОБА_1. проникне в кіоск та заволодіє грошима. Після чого вони з ОСОБА_16 згідно попередньої домовленості пішли грати на автоматах, а ОСОБА_1. сховався з боку кінотеатру. Коли вони грали на автоматах, то почув крик жінки та він зрозумів, що це почав діяти ОСОБА_1. і вони з ОСОБА_16 побігли кожний до своєї машини. Не чекаючи ОСОБА_16 і ОСОБА_1. він з місця  пригоди поїхав. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_16 і запропонував зустрітися біля магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси. Він під’їхав в обумовлене місце, пересів в автомобіль ОСОБА_16, де був і ОСОБА_1. Останній пересипав у його барсетку монети із пластмасової коробки, а коробку викинули, а вказані гроші поділили між собою(а. с. 154-158 т. 7);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_1.В, з якого вбачається, що останній спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_16 і ОСОБА_17 вчинили розбійний напад на кіоск ігрових автоматів «777», що розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси(а. с. 96-106 т. 7);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_17, з якого вбачається, що останній спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_16 і ОСОБА_1. вчинили розбійний напад на кіоск ігрових автоматів «777», що розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси(а. с. 159-171 т. 7);

- даними висновку експерта № 432/295 від 27 липня 2007 року, з якого вбачається, що потерпілій  ОСОБА_19 були причинені тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоїв  з набряками та крововиливами м’яких тканин обличчя. Вказані пошкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному у фабулі постанови про призначення експертизи і акту освідування та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я(а. с. 205 т. 7);

- даними роздруківок телефонних з’єднань мобільного зв’язку по номерах, які належали ОСОБА_1., ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які підтверджують показання підсудних, що в день вчинення злочину вони вели розмову між собою про обставини вчинення злочину(а. с. 225-228 т. 7);

Вина підсудного ОСОБА_1. у вчиненні відкритого заволодіння  майном потерпілого ОСОБА_21 доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- даними протоколу усної заяви  ОСОБА_21 про те, що в кінці березня 2007 року  невстановлені особи в районі вулиць Гоголя-Кірова в м. Черкаси відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Самсунг»(а. с. 4 т. 8);

- показаннями потерпілого ОСОБА_21, дослідженими в порядку ст.306 КПК України, про те, що в кінці березня 2007 року, точної дати він не пам’ятає, він перебував на зупинці громадського транспорту «Трикотажна фабрика» в центрі міста Черкаси, приблизно біля 21 години. В цей час він помітив хлопців, які прискіпливо спостерігали за ним. Він вирішив піти до бару «Кабріолет». Хлопці пішли за ним. Тоді він розвернувся, підійшов до них і запитав, чого вони його переслідують? Після чого один з хлопців бризнув йому в обличчя слізогінним газом. В нього стали пекти очі і він присів. В цей час він відчув, що обшукують його одежу. Опору він не чинив. Через хвилин 5 він відкрив очі, хлопців вже не було, але він виявив, що зник його мобільний телефон «Самсунг», який знаходився в кишені куртки(а. с. 9-10 т. 8);

- даними протоколу пред’явлення для впізнання особи, з якого вбачається, що ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_1., як особу, що бризгнула йому в очі сльозогінним газом з балончика, після чого його стали обшукувати і не стало мобільного телефону(а. с. 12-13 т. 8);

- даними протоколу пред’явлення для впізнання особи, з якого вбачається, що ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_6, як особу, яка була присутня з ОСОБА_1., коли останній бризнув йому в очі сльозогінним газом з балончика, після чого його обшукали і в нього не стало мобільного телефона(а. с. 14-15 т. 8);

- показаннями ОСОБА_26Л, допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого, про те, що він разом з ОСОБА_1. та іншою особою, в квітні 2007 року напали на потерпілого ОСОБА_21, в ході чого ОСОБА_1. застосував сльозогінний газ та заволоділи мобільним телефоном потерпілого(а.с.129-133, 256-258 т.3)

- показаннями ОСОБА_1., допитаного в якості  обвинуваченого про те, що він разом з ОСОБА_26 та іншою особою, в квітні 2007 року напали на потерпілого ОСОБА_21, в ході чого  застосували сльозогінний газ та заволоділи мобільним телефоном потерпілого(а.с.16-18 т.8)

- показаннями підсудного ОСОБА_1. про те, що в квітні 2007 року  у вечірній час, знаходячись в центрі міста Черкаси разом з ОСОБА_26 та іншою особою, побачили потерпілого ОСОБА_21, який був в стані алкогольного сп,яніння, враховуючи цю обставину вирішили його пограбувати, після того як потерпілий підійшов до них він бризгнув йому в обличчя сльозогінним газом та разом з ОСОБА_26 забрали у нього мобільний телефон;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_1., з якого вбачається, що ОСОБА_1. спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_26 заволоділи майном ОСОБА_21О.(а. с. 19-26 т. 8);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, з якого вбачається, що ОСОБА_26 спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином вони заволоділи майном ОСОБА_21О.(а. с. 30-36 т. 8);

- показаннями  свідка ОСОБА_27, дослідженими в судовому засідані в порядку ст.306 КПК України, про те, що в кінці березня чи на початку квітня 2007 року, точної дати він не пам’ятає, до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_16 і запропонував придбати мобільний телефон «Самсунг» за 200 гривень. Він погодився. В цей же день ОСОБА_16 приїхав до нього додому і він купив у ОСОБА_16 мобільний телефон «Самсунг» за 200 гривень. Про те, що телефон крадений він не знав. Коли до нього приїхали працівники міліції і запитали за телефон, він відразу видав телефон і розповів про обставини його придбання(а.с.37 т.8);

- даними протоколу пред’явлення для впізнання телефону, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_21 впізнав свій телефон «Самсунг», який у нього викрали(а. с. 38 т. 8);

- даними висновку експерта № 107 від 16 липня 2007 року, з якого вбачається, що залишкова вартість мобільного телефону «Самсунг», який викрали у потерпілого ОСОБА_21 складає 232 грн. 50 коп.(а. с. 56-58 т. 8);

Вина підсудного ОСОБА_1. у заволодінні майном потерпілого ОСОБА_22 доведена  та підтверджується слідуючими доказами:

-  даними протоколу усної заяви ОСОБА_22 про те, що 21 квітня 2007 року в нічний час, біля кафе-бару «Клубничка», що розташоване на перехресті вулиць Енгельса-Шевченка в м. Черкаси, двоє невідомих відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грошима(а. с. 105 т. 8);

- показами потерпілого ОСОБА_22, дослідженими в порядку ст.306 КПК України, про те, що 21 квітня 2007 року в нічний час він знаходився в кафе-барі «Клубничка», що розташований на перехресті вулиць Енгельса-Шевченка в м. Черкаси. До нього підсіли двоє незнайомих хлопців і вони розмовляли. Коли він вийшов з кафе до туалету, то хлопці вийшли за ним. Раптом він відчув удар в лівий бік голови і впав на землю та знепритомнів, втративши свідомість. Прийшовши до свідомості він побачив, що лежить на землі і біля нього нікого немає. Після цього виявив, що в нього відсутні гроші і мобільний телефон(а. с. 112-113 т. 8);

- даними протоколу пред,явлення для впізнання, з якого вбачається, що ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_1., як одного з осіб, який знаходився з ним в кафе-барі «Клубничка», а потім вийшов за ним з кафе, перед тим, як стався напад на нього(а. с. 115-116 т. 8);

- даними протоколу пред,явлення для впізнання, з якого вбачається, що ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_26, як одного з осіб, що знаходився з ним разом у кафе, а потім вийшов за ним перед тим, як стався напад на нього(а. с. 121-122 т. 8);

- показаннями ОСОБА_26, допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого, про те, що в квітні 2007 року біля бару «Клубничка» з ОСОБА_1. напали на потерпілого ОСОБА_22, в ході чого ОСОБА_1. наніс останньому удар частиною цеглини в область голови від чого потерпілий впав на землю та знепритомнів, а він утримував його за голову та плечі для того щоб позбавити можливості чинити опір, після чого вони заволоділи грошима та мобільним телефоном потерпілого(а.с.129-133, 256-258 т.3);

- показаннями ОСОБА_1., допитаного в якості обвинуваченого, про те, що в квітні 2007 року біля бару «Клубничка» напали на потерпілого ОСОБА_22, в ході чого він наніс останньому удар частиною цеглини в область голови від чого потерпілий впав на землю та знепритомнів, а ОСОБА_26 утримував його за голову та плечі для того щоб позбавити можливості чинити опір, після чого вони заволоділи грошима та мобільним телефоном потерпілого(а.с.280-282 т.3, а.с.109-110 т.8);

- показаннями підсудного ОСОБА_1., про те, що в квітні 2007 року, біля бару «Клубничка»  під час нападу на ОСОБА_22, він наніс останньому удар рукою в область голови від якого потерпілий впав на землю та втратив свідомість, після чого заволоділи мобільним телефоном та грошима ОСОБА_22;

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_26, в якій він власноручно повідомив про те, що в квітні 2007 року біля бару «Клубничка» напали на потерпілого ОСОБА_22, в ході чого ОСОБА_1. наніс останньому удар частиною цеглини в область голови від чого потерпілий впав на землю , після чого вони заволоділи грошима та мобільним телефоном потерпілого(а.с.104 т.8);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_1., в якій він власноручно повідомив про те, що в квітні 2007 року біля бару «Клубничка», разом з ОСОБА_26 напали на потерпілого ОСОБА_22, в ході чого він наніс останньому удар частиною цеглини в область голови від чого потерпілий впав на землю , після чого вони заволоділи грошима та мобільним телефоном потерпілого(а.с.103 т.8);

              - даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, з якого вбачається, що ОСОБА_1. спочатку розповів, а потім показав на місці яким чином він разом з ОСОБА_26 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_22В.(а. с. 127-131 т. 8);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_26, з якого вбачається, що ОСОБА_26 спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він з ОСОБА_1. відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_22В.(а. с. 133-137 т. 8);

- даними протоколу добровільної видачі від 30 квітня 2007 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 – дружина ОСОБА_16, добровільно видала  мобільний телефон «Нокіа-3120», пояснивши, що даний телефон додому приніс її чоловік ОСОБА_16М.(а.с.108 т. 8);

- даними протоколу пред’явлення потерпілому ОСОБА_22 мобільного телефону для впізнання, з якого вбачається, що ОСОБА_22 впізнав мобільний телефон «Нокіа-3120», як той, що  в нього викрали під час події біля кафе-бару «Клубничка»(а. с. 140 т. 8);

- даними висновку експерта № 638 від 4 травня 2007 року, з якого вбачається, що  ОСОБА_22  причинені тілесні ушкодження у вигляді крововилив повік лівого ока, крововилив в білкову оболонку лівого ока, садно лівої виличної ділянки, вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень(а. с. 170 т. 8);

Вина підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_13. у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 та вбивства останнього доведена і підтверджується слідуючими доказами:

- даними протоколу огляду місця події від 27 квітня 2007 року з фото таблицями до нього,  з якого вбачається, що в лісосмузі біля перехрестя вулиць Я. Галана-Смаглія в м. Черкаси виявлено труп  ОСОБА_24 з ознаками насильницької смерті, а також речові докази та сліди злочину(а. с. 3-67 т. 1);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_1. від 28 квітня 2007 року, в якій він власноручно повідомив, що він з ОСОБА_13. вчинили напад на ОСОБА_24, били останнього та заволоділи його майном(а. с. 2 т. 3);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_13. від 28.04.2007 року, в якій він власноручно повідомив, що він з ОСОБА_1. вчинили напад на потерпілого ОСОБА_24, били останнього та заволоділи його майном;(а. с. 3-5 т. 3)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину і відеозапису до нього з участю ОСОБА_1., з якого вбачається, що останній в присутності захисника, спочатку добровільно розповів, а потім показав на місці, яким чином він з ОСОБА_13. вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_24 з метою заволодіння його майном, під час якого нанесли ОСОБА_24 чисельні удари в область голови та заволоділи його особистим майном(а. с. 89-109 т. 3) ;

- показаннями ОСОБА_13. допитаного в присутності захисника, в якості підозрюваного від 28 квітня 2007 року, про те, що вони напали на потерпілого ОСОБА_24 разом з ОСОБА_1., під час чого він і ОСОБА_1. нанесли ОСОБА_24 чисельні удари в область голови та заволоділи його особистим майном(а. с. 44-47 т. 3);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину та відеозапису до нього, з участю ОСОБА_13., з якого вбачається, що останній в присутності захисника, спочатку добровільно розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_1. вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_24 з метою заволодіння його майном, під час якого нанесли ОСОБА_24 чисельні удари в область голови та заволоділи його особистим майном(а. с. 51-83 т. 3);

- показаннями  потерпілої ОСОБА_28, про те, що 26 квітня 2007 року вона працювала в другу зміну на АТ «Графія України». Близько 23 год. 05 хв. їй зателефонував її чоловік ОСОБА_24 і вони домовились, що він буде чекати її з роботи на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, оскільки був уже пізній час доби. Коли вона під’їхала на автобусі до зазначеного місця, чоловіка не було. Мобільний телефон його не відповідав. Дома чоловіка також не було. Вона стала турбуватись і передзвонила до родичів, так як знала, що чоловік ввечері був у них в гостях. ОСОБА_29 повідомив, що її чоловік від нього поїхав на таксі, щоб зустріти її з роботи. Водій таксі також повідомив їй, що підвіз чоловіка до магазину, що на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія. Вранці їй повідомили працівники міліції, що тіло її чоловіка знайшли у лісопосадці біля перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія з ознаками насильницької смерті.

- показаннями  свідка ОСОБА_29, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України, про те, що 26 квітня 2007 року він разом із ОСОБА_24, який був його родичем, поїхали до дочки ОСОБА_30 і там спілкувалися. Близько 23 години він викликав таксі, щоб ОСОБА_24 поїхав і зустрів з роботи свою дружину. Потім подзвонила дружина ОСОБА_24 і повідомила, що чоловік її не зустрів і його вдома немає. Вранці 27 квітня 2007 року йому стало відомо, що ОСОБА_24 було вбито(а.с.217-219 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_30, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України, яка дала аналогічні показання як і свідок ОСОБА_29.(а.с.220-221 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_31, про те, що він є колегою ОСОБА_24, також працює в УБОЗ, під час пошуків ОСОБА_24, в лісосмузі він виявив труп ОСОБА_24 з ознаками насильницької смерті, на місці де він виявив труп останнього були видні сліди волочіння трупа;

- показаннями свідка ОСОБА_32, про те, що 27 квітня 2007 року в нічний час він перебував біля будинку торгівлі в центрі м. Черкаси на своєму автомобілі, так як займається перевезенням людей. До нього підійшов незнайомий чоловік, як потім з,ясувалось це був ОСОБА_1. і запропонував купити мобільний телефон «Нокіа» за 50 гривень. Він придбав вказаний телефон. Про те, що телефон крадений він не знав, на слідуючий день він видав даний телефон працівникам міліції;

- даними протоколу пред’явлення особи для впізнання, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_32 вказав на ОСОБА_1. як на особу, що продала йому мобільний телефон «Нокіа» за 50 гривень(а. с. 251-252 т. 1);

- даними протоколу виїмки від 28 квітня 2007 року, з якого вбачається, що ОСОБА_32 добровільно видав мобільний телефон «Нокіа», який він напередодні купив за 50 гривень у ОСОБА_1.(а. с. 130 т. 2);

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_24, з якого вбачається, що в останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток черепу та інші тілесні ушкодження(а. с. 104-110 т. 2);

- даними висновку експерта № 105 від 06 липня  2007 року, з якого вбачається, що на правому та лівому напівчеревиках, вилучених у ОСОБА_1., а також на куртці, в якій був одягнений ОСОБА_1. і належить ОСОБА_26 виявлена кров людини. Походження даної крові від потерпілого ОСОБА_24 не виключається. Даних про походження крові від ОСОБА_1. не виявлено(а. с. 69-74 т. 4);

- даними висновку експерта № 106 від  20 червня 2007 року, з якого вбачається, що в слідах на лівій кросівці, вилученої у ОСОБА_13., знайдена кров людини, походження даної крові від потерпілого ОСОБА_24 не виключається(а. с. 91-96 т. 4);

- даними висновку експерта № 460/14 від 13 червня 2007 року, з якого вбачається, що при досліджені трупа ОСОБА_24 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння черепу, забою головного мозку, крововиливу під м’які мозкові оболонки, 13 забитих ран на голові, чисельні синці, садна та рани на голові, внаслідок чого настала смерть потерпілого. Вказані травми виникли внаслідок дії твердих тупих предметів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, удари наносились під різними кутами та з різною силою, послідовність нанесення ударів встановити неможливо, взаємо розташування потерпілого та нападника могло бути різноманітним (а. с. 20-21 т. 4);

- даними висновку експерта № 116 від 21 червня 2007 року, з якого вбачається, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_24 виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_1. не виключається(а. с. 112-114 т. 4);

- даними висновку експертів № 1736 від 26 листопада 2008 року, з якого вбачається, що під час судово-медичного огляду ОСОБА_13. виявлені наслідки раніше отриманої травми у вигляді шкірних рубців тильної поверхні правої кисті, які згідно висновку лікаря-консультанта не викликають порушення функцій кисті та не виключає можливості активних рухів правою рукою на момент події з триманням сторонніх предметів у руці(а.с.158,159 т.11)

Вина підсудних ОСОБА_1. і ОСОБА_13. у вчиненні незаконного заволодіння  посвідченням працівника міліції доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- показаннями підсудного ОСОБА_1., про те, що після нападу на ОСОБА_24, коли останній перестав чинити опір при обшуку барсетки потерпілого, вони забрали посвідчення працівника міліції на ім’я ОСОБА_24, після чого вказане посвідчення він передав ОСОБА_26 і попросив його спалити;

- показаннями підсудного ОСОБА_13., про те, що після того як ОСОБА_24 перестав чинити опір, він приніс його барсетку, забрали із барсетки посвідчення працівника міліції на ім’я ОСОБА_24, куди потім поділось посвідчення він не знає;

- показаннями ОСОБА_13., допитаного в якості підозрюваного, про те, що після того як ОСОБА_24 перестав чинити опір, він приніс його барсетку, забрали із барсетки посвідчення працівника міліції на ім’я ОСОБА_24, куди потім поділось посвідчення він не знає(а.с.44-47 т.3);

- показаннями ОСОБА_1., допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого про те, що після нападу на ОСОБА_24, коли останній перестав чинити опір при обшуку барсетки потерпілого, вони забрали посвідчення працівника міліції на ім’я ОСОБА_24, після чого вказане посвідчення він передав ОСОБА_26 і попросив його спалити(а.с.28-31, 118-121 т.3);

             - показаннями ОСОБА_26, допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого, про те, що 27 квітня 2007 року близько першої години до будинку по вул. Ціолковського Ѕ в м. Черкаси, де він був у гостях у своєї дівчини, прийшов ОСОБА_1. та став на стіл викладати різні речі, в тому числі посвідчення працівника міліції і сказав, що його слід спалити. Де саме і в кого та при яких обставинах він його отримав ОСОБА_1. не казав. Після чого він вийшов на вулицю і в попільничці спалив вказане посвідчення(а.с.151-155 т.1);

- даними листа заступника начальника УМВС України в Черкаській області № 14/7-1331 від 12 червня 2007 року, з якого вбачається, що майору міліції ОСОБА_24 видавалось службове посвідчення працівника органів внутрішніх справ 21 березня 2006 року, серія УЧК НОМЕР_3(а. с. 244 т. 2);

Вина підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.396 КК України доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- показаннями підсудного ОСОБА_1. про те, що 27.04.2007 року приблизно о 23 годині на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна», він зустрівся зі своїми знайомими Совповим та ОСОБА_17, під час зустрічі він розповів останнім про обставини нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_24, після чого ОСОБА_18 та ОСОБА_17 порадили йому позбутися мобільного телефону, що належав потерпілому та зникнути з міста і ОСОБА_17 дав йому гроші на проїзд;

- показаннями ОСОБА_1., допитаного в якості обвинуваченого в присутності захисника про те, що 27.04.2007 року приблизно о 23 годині на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна», він зустрівся зі своїми знайомими Совповим та ОСОБА_17, під час зустрічі він розповів останнім про обставини нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_24, після чого Совповий  порадив йому позбутися мобільного телефону, що належав потерпілому, так як через користування цим телефоном його зможуть легко знайти, також ОСОБА_17 та ОСОБА_18 порадили йому швидше зникнути з міста(а.с.213-216 т.3);

 - показаннями ОСОБА_17, допитаного в якості підозрюваного про те, що 27.04.2007 року приблизно о 23 годині на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна», він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_18 та ОСОБА_1., під час зустрічі ОСОБА_1. розповів їм про обставини нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_24, після чого ОСОБА_18 порадив ОСОБА_1. позбутися мобільного телефону, що належав потерпілому,  після чого він -  ОСОБА_17 дав ОСОБА_1. гроші на проїзд(а.с.154-158 т.7);

              - показаннями ОСОБА_18, допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого в присутності захисника, про те, що що 27.04.2007 року приблизно о 23 годині на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна», він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_1. та ОСОБА_17, під час зустрічі ОСОБА_1. розповів їм про обставини нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_24, після чого він – ОСОБА_18 порадив ОСОБА_1. позбутися мобільного телефону, що належав потерпілому(а.с.185-190 т.3 , а.с.304 т.9);

 Вина підсудного ОСОБА_16 по епізоду незаконного придбання та зберігання психотропної речовини доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- даними протоколу обшуку від 7 травня 2007 року, з якого вбачається, що за місцем проживання  ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено п’ять поліетиленових пакетиків з порошком білого кольору(а. с. 231 т. 8);

- даними висновку експерта № 2/444 від 25 травня 2007 року, з якого вбачається, що в пакетиках, вилучених в квартирі ОСОБА_16 знаходиться психотропна речовина – амфетамін, вагою 0,1816 г та метамфітамін вагою 0,0028 г(а. с. 276-279 т. 8);

- показаннями підсудного ОСОБА_16, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», який належить матері, займався перевезенням людей. Коли він підвіз одного незнайомого до нічного клубу «Дізі» він розрахувався з ним амфітаміном, після чого між сідіннями свого автомобіля він знайшов 5 пакетиків з порошком, даний засіб він зберігав в квартирі за місцем свого проживання, без мети збуту;

- показаннями свідка ОСОБА_10, дослідженими в судовому засідані в порядку ст.306 КПК України, про те, що під час обшуку її квартири, де вона проживає з чоловіком ОСОБА_16, було виявлено білий порошок в поліетиленових пакетиках, на її думку вказані речі належать її чоловіку ОСОБА_16.(а.с.248 т.8);

- показаннями свідка ОСОБА_33, про те, що вона була присутня в якості понятої при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_16 та працівниками міліції було виявлено та вилучено за карнизом на кухні поліетиленові пакетики з порошком білого кольору;

- показаннями свідка ОСОБА_34, дослідженими в судовому засідані в порядку ст.306 КПК України та які аналогічні показанням свідка ОСОБА_33(а.с.246 т.8);

Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення пред,явлене ОСОБА_1., ОСОБА_13., ОСОБА_16,  ОСОБА_17 та ОСОБА_18 доведене повністю.

Суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_1., ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по епізоду заволодіння чужим майном в результаті нападу на кіоск ігрових автоматів «777», розташованого по вул. Енгельса, 54 в місті Черкаси за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1.  по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_21 за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

             Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. по епізоду заволодіння  майном потерпілого ОСОБА_22 за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

            Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. по епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_24 за ст. 187 ч. 4 КК України,  як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за ст.115 ч.2 п.п. 6, 12 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

           Суд кваліфікує дії ОСОБА_13. по епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_24 за ст. 187 ч. 4 КК України,  як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб,  поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за ст.115 ч.2 п.п. 6, 12 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

          Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. та ОСОБА_13. за ст. 357 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом, оскільки вони після нападу на ОСОБА_24 незаконно заволоділи його посвідченням працівника міліції.

          Суд кваліфікує дії  ОСОБА_18 та ОСОБА_17 за ч.1 ст.396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

          Суд кваліфікує дії ОСОБА_16 по епізоду незаконного придбання та зберігання психотропної речовини за ст. 309 ч. 1 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

           Колегія суддів вважає, що доводи підсудних ОСОБА_1., ОСОБА_13. та ОСОБА_16 про застосування до них недозволених методів слідства в ході досудового слідства є надуманими та безпідставними і розцінює їх як форму їх захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, дані доводи були предметом перевірки в судовому засідані та не знайшли свого підтвердження.

          Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1. і ОСОБА_13. мали тілесні ушкодження легкої ступені тяжкості, виявлені після  їх затримання. Обидва були оглянуті судово-медичним експертом(а. с. 36, 51-52 т. 4). З приводу даних тілесних ушкоджень вони пояснили експерту, що отримали їх не під час бійки з потерпілим, а при інших обставинах, а саме під час падіння зі східців, перебуваючи в нетверезому стані. Про те, що будь-яке насильство до них застосовувалось з боку працівників міліції ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_13. нікому не заявляли, при цьому слідчі дії з ними проводились в присутності захисників, при перегляді слідчих дій за допомогою відеотехніки в суді, видно, що кожен з підсудних давав покази вільно та спокійно. Будь-яких звернень до прокурора з цих підстав з їх сторони не було.

          Заява підсудного ОСОБА_16 про застосування до нього недозволених методів слідства,  також не знайшла свого підтвердження. В період досудового слідства ОСОБА_16 звертався до прокурора зі скаргою про застосування до нього неправомірних дій з боку працівників УБОЗ УМВС в Черкаській області. З цього приводу була проведена перевірка та прокурором відмовлено в порушенні кримінальної справи.

          Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та ОСОБА_38 показали, що в 2007 році працювали в УБОЗ УМВС в Черкаській області, що ніхто з них неправомірні дії до затриманих ОСОБА_1., ОСОБА_13. та ОСОБА_16 не застосовував,  вони добровільно давали покази про обставини вчинення злочинів.

         Оцінюючи показання ОСОБА_1. про те, що розбійний напад на ОСОБА_19 в ігротеці «777» він вчинив сам та попередньо про це ні з ким не домовлявся, показання  ОСОБА_16 про те, що попередньо з ОСОБА_1. та ОСОБА_17 вони домовились на скоєння крадіжки, в ході якої він з ОСОБА_17 повинні були грати на автоматах, тим самим відволікаючи касира, а ОСОБА_1. повинен був таємно викрасти кошти з приміщення ігротеки та показання ОСОБА_17 про непричетність до скоєння даного злочину, колегія суддів приходить до висновку, що ці показання  направлені на зменшення відповідальності та суспільної небезпечності скоєного і на уникнення ОСОБА_17 та ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності  передбаченої ч.3 ст.187 КК України, а тому колегія суддів вважає показання ОСОБА_1., ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в цій частині неправдивими. Крім того дані показання протерічать іншим доказам, які колегія суддів приймає до уваги та вважає їх  належними, допустимими та достовірними, що підтверджують їх вину у скоєні даного злочину та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

        Оцінюючи показання ОСОБА_1. по епізоду заволодіння майном ОСОБА_22 про те, що цей злочин він скоїв один та про скоєння нападу на ОСОБА_22 біля кафе-бару «Клубничка» він з ОСОБА_26 попередньо не домовлявся, умисел на заволодіння майном потерпілого виник раптово, колегія суддів приходить до висновку, що ці показання  направлені на зменшення відповідальності та суспільної небезпечності скоєного та на уникнення співучасника цього злочину від кримінальної відповідальності, а тому колегія суддів вважає показання ОСОБА_1. в цій частині неправдивими. Крім того дані показання протерічать іншим доказам, які колегія суддів приймає до уваги та вважає їх  належними, допустимими та достовірними, що підтверджують його вину  у скоєні даного злочину за попередньою змовою з іншою особою та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

         В судовому засідані підсудні ОСОБА_18 та ОСОБА_17 свю вину у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст.396 КК України не визнали, до даних показів колегія суддів відноситься критично та розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Як вбачається з матеріалів справи, на момент нападу на ОСОБА_24 та його вбивства, ОСОБА_18 працював в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого чергової частини УМВС в Черкаській області. В силу виконання своїх службових обов,язків ОСОБА_18 був достеменно обізнаний про діяльність правохоронних органів щодо реагування на вчинені злочини, виявлення та затримання осіб, що їх вчинили. Саме для використання його досвіду, за посередництвом ОСОБА_17, ОСОБА_1. і звернувся до ОСОБА_18, оскільки йому були потрібні поради працівника міліції, обізнаного з методами оперативно-розшукової діяльності. Такі поради могли йому слугувати в той момент набагато більше, ніж активні дії інших осіб по зазделегідь не обіцяному приховуванню злочину. При цьому ОСОБА_18 та ОСОБА_17 достовірно знаючи про причетність ОСОБА_1. та ОСОБА_13. до нападу на ОСОБА_24, з метою уникнення від кримінальної відповідальності порадили ОСОБА_1. негайно зникнути з міста та позбутись мобільного телефону потерпілого, оскільки саме цей речовий доказ міг перш за все вивести на них правоохоронні органи, а ОСОБА_17 крім того дав ОСОБА_1. гроші на проїзд і на думку колегії суддів, у даному випадку сума наданих для цього грошових коштів не має значення. Такі дії ОСОБА_18 та ОСОБА_17 мали на меті перешкодити розкритттю злочину та притягненню винних до кримінальної відповідальності.

         Оцініючи показання ОСОБА_1. про те, що він вчинив лише розбійний напад на ОСОБА_24, але при цьому не вбивав останнього і смерть потерпілого настала від ударів, які наносив  ОСОБА_13., а також показання ОСОБА_13. про те, що він не  вчиняв ніяких злочинів стосовно ОСОБА_24, а лише намагався розборонити потерпілого та ОСОБА_1. під час бійки між ними, колегія суддів приходить до висновку, що ці показання  направлені на зменшення відповідальності ОСОБА_1. і на уникнення ОСОБА_13. від кримінальної відповідальності, а також як намагання кожного з них перекласти відповідальність за скоєне з себе на іншого співвиконавця даного злочину, тому колегія суддів вважає показання ОСОБА_1. та ОСОБА_13. в цій частині неправдивими. Крім того дані показання протерічать іншим доказам, які колегія суддів приймає до уваги та вважає їх  належними, допустимими та достовірними, що підтверджують їх вину у скоєні даного злочину та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

         Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 4 епізодів, особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, також його молодий вік. В якості обставин, що пом,якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненні  розбою стосовно ОСОБА_24 та грабежу стосовно ОСОБА_21. В якості обставин, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочинів  стосовно  ОСОБА_24 в стані алкогольного сп’яніння. Враховуючи вищевказану обставину, що пом,якшує покарання, а також відсутність судимості, молодий вік та позитивну характеристику підсудного, судова палата вважає, що немає підстав для призначення покарання за ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, а тому вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, але ближче до максимального передбаченого санкцією статей у вчинені яких ОСОБА_1. визнано винним. При призначені покарання ОСОБА_1., судова колегія також враховує, що  згідно ухвали Верховного Суду України від 14.07.2009 року підставою для скасування попереднього вироку від 09.02.2009 року не було призначення ОСОБА_1. занадто м,якого покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_13., суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відносяться до особливо тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 1 епізоду, особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, також при призначені покарання суд враховує стан здоров,я ОСОБА_13., який має ряд захворювань, що підтверджується документами медичного характеру. В якості обставин, що пом,якшують покарання, суд визнає знаходження на утриманні 2 дітей. В якості обставин, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочинів  в стані алкогольного сп’яніння. Враховуючи вищевказану обставину, що пом,якшує покарання, а також позитивну характеристику підсудного, його стан здоров,я, відсутність судимості, судова палата вважає, що немає підстав для призначення покарання за ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, а тому вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, але ближче до максимального передбаченого санкцією статей у вчинені яких ОСОБА_13. визнано винним. Також при призначені покарання ОСОБА_13., суд враховує, що  покарання призначене останньому за попереднім вироком суду від 09.02.2009 року, визнане м,яким згідно ухвали Верховного Суду України  від 14.07.2009 року, вказівка якого є обов,язковою при повторному розгляді справи відповідно до ст.399 КПК України.

            Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_16, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відносяться до особливо тяжкого злочину та середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 2 епізодів, особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий. В якості обставин, що пом,якшують покарання, суд визнає знаходження на утриманні 1 дитини та щире каяття по епізоду зберігання психотропної речовини. Враховуючи вищевказані обставини, що пом,якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також позитивну характеристику підсудного, відсутність судимості, судова колегія вважає, що можливо призначити ОСОБА_16 мінімальне покарання передбачене ч.3 ст.187 КК України. Призначаючи ОСОБА_16 покарання за ч.3 ст.187 КК України, колегія суддів вважає, що немає підстав для застосування ст.69 КК України, так як підсудний вину по цій статті обвинувачення не визнав, у скоєному не розкаявся, на протязі досудового та судового слідства всіляко намагався уникнути кримінальної відповідальності, покази змінював та не відшкодував завдану шкоду, що в сукупності свідчить про його відношення до скоєного. При призначені покарання ОСОБА_16, судова колегія також враховує, що  згідно ухвали Верховного Суду України від 14.07.2009 року підставою для скасування попереднього вироку від 09.02.2009 року не було призначення ОСОБА_16 занадто м,якого покарання.

           Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_17, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відносяться до особливо тяжкого злочину та середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 2 епізодів, особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий. В якості обставин, що пом,якшують покарання, суд визнає знаходження на утриманні 1 дитини. Враховуючи вищевказану обставину, що пом,якшуює покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також позитивну характеристику підсудного, відсутність судимості, судова палата вважає, що можливо призначити ОСОБА_17 мінімальне покарання передбачене ч.3 ст.187 КК України. Призначаючи ОСОБА_17 покарання за ч.3 ст.187 КК України, колегія суддів вважає, що немає підстав для застосування ст.69 КК України, так як підсудний вину по цій статті обвинувачення не визнав, у скоєному не розкаявся,  на протязі досудового та судового слідства всіляко намагався уникнути кримінальної відповідальності, покази змінював та не відшкодував завдану шкоду, що в сукупності свідчить про його відношення до скоєного.

Також при призначені покарання ОСОБА_17, суд враховує, що покарання призначене останньому за попереднім вироком суду, визнане м,яким згідно ухвали Верховного Суду України  від 14.07.2009 року, вказівка якого є обов,язковою при повторному розгляді справи відповідно до ст.399 КПК України.

 Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_18, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 1 епізоду, особу підсудного, який характеризується позитивно,  раніше не судимий. В якості обставин, що пом,якшують покарання, суд визнає знаходження на утриманні 1 дитини. Враховуючи вищевказану обставину, що пом,якшуює покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позитивну характеристику  підсудного, відсутність судимості, судова палата вважає, що можливо призначити мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі передбачене ч.1 ст.396 КК України. Статтєю 396 ч.1 КК України окрім позбавлення волі передбачені більш м,які види покарань, однак при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_18, суд враховує, що останній вчинив злочин, будучи працівником міліції, свою вину у вчиненні злочину не визнав, що свідчить про його відношення до скоєнного, тому колегія суддів вважає, що йому слід визначити найбільш суворе покарання, а саме у вигляді позбавлення волі.

              При призначені остаточного покарання підсудним, з урахуванням кількості епізодів злочинної діяльності, суд вважає, що до ОСОБА_1. необхідно застосувати принцип часткового складання покарань, а до ОСОБА_13., ОСОБА_16 та ОСОБА_17 принцип поглинення менш сурового покарання більш суворим.

        Підсудний ОСОБА_18 є суб,єктом п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року, так як він має малолітню дитину та в стадії судового розгляду подав письмову заяву про застосування до нього амністії, перешкод для її застосуваня не має.

        Колегія суддів вважає, що оскільки у ОСОБА_18 право на застосування амністії виникло в стадії судового розгляду та враховуючи порядок і стадії на яких можливе закриття провадження по кримінальній справі, то застосовуючи до нього амністію, його слід звільнити саме від призначенного покарання, а не від кримінальної відповідальності. Звільняючи підсудного ОСОБА_18 від покарання, колегія суддів враховує положення ст.6 КПК України, згідно якої, якщо обставини зазначені в пункті 4(внаслідок акта амністії) цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках передбачених пунктом 4 цієї статті, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

       Колегія суддів вважає, що цивільний позов ОСОБА_28 слід задовольнити частково, а цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду згідно його заяви.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_28 колегія суддів виходить з того, що за діючим законодавством та судовою практикою витрати по  переоформленню документів, погашення кредитних зобов’язань та втраченої вигоди по заробітній платі задоволенню не підлягають, оскільки це не випливає із пред’явленого обвинувачення,  не знаходиться в прямому причинному зв’язку з вчиненням злочину, тому колегія суддів вважає, що в цій частині  позову слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_28 в частині понесення витрат пов,язаних з похованням ОСОБА_24 в сумі 4366 грн. 37 коп., а також збитки завдані  викраденням грошей в сумі 500 грн. та барсетки в сумі 150 грн.,  є обгрунтованими, тому всього на її користь слід стягнути  5016 грн. 37 коп. матеріальної шкоди.

       Також колегія суддів вважає, що на користь потерпілої ОСОБА_28 слід стягнути 100000 грн. моральної шкоди, оскільки злочином їй завдано значної моральної шкоди, що на думку колегія суддів відповідає розміру моральних страждань. Колегія суддів вважає, що моральна шкода причинена ОСОБА_39 виразилась в моральних переживаннях з приводу вбивства її чоловіка, що збільшується відношенням підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_13., які не прийняли ніяких заходів до відшкодування завданої шкоди і зменшення негативних наслідків. При цьому колегія суддів враховує обставини вчинення злочину, глибину душевних страждань потерпілої, а також виходячи із засад розумності і справедливості, тому вказана сума є достатнім розміром відшкодування  моральної шкоди та відповідає розміру моральних страждань.

             Оскільки повністю доведена вина ОСОБА_1. та ОСОБА_13. у скоєнні розбійного нападу та вбивства ОСОБА_24, тому вказані суми слід стягнути з даних підсудних солідарно, відповідно до ст.ст.1177, 1190 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що в задоволенні позова ОСОБА_28 до підсудного ОСОБА_16 слід відмовити, оскільки він не обвинувачується у скоєнні злочинів стосовно ОСОБА_24, а тому його діями в данному випадку позивачу не завдано будь-якої шкоди.

Щодо позовних вимог потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, то колегія суддів вважає, що їх не можливо розглянути по суті, оскільки вказані особи визнані потерпілими та цивільними позивачами, однак вони відповідно до вимог ст.28 КПК України взагалі  не пред,явили цивільний позов в порядку встановленому діючим законодавством, що в свою чергу унеможливлює розв,язання їх вимог про відшкодування завданої шкоди в межах розгляду даної кримінальної справі. При цьому вказані особи не позбавлені права в майбутньому  звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.

             Щодо цивільного позову ОСОБА_40, то колегія суддів вважає, що його не можливо розглянути по суті, оскільки вказана особа взагалі не визнана ні потерпілою ні цивільним позивачем, як того вимагає ст.ст.49, 50 КПК України, що в свою чергу унеможливлює розв,язання її цивільного позову в межах розгляду даної кримінальної справі. При цьому вказана особа не позбавлена права в майбутньому  звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.

            Долю речових доказів та судові витрати по справі судова палата вирішує у відповід-

ності до вимог ст.ст.81,93 КПК України.

            Суд вважає, що речовий доказ – автомобіль «Шевролет-Авео» слід повернути власнику ОСОБА_10

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів, -

                                                          з а с у д и л а:

ОСОБА_1. визнати винним   у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. 3, 186 ч. 2, ст.187 ч.2, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. п. 6, 12, ст. 357 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 187 ч. 3 КК України – 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст. 186 ч. 2 КК України – 5 років позбавлення волі;

- за ст. 187 ч. 4 КК України – 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст.187 ч.2 КК України – 8 років позбавленя волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

              - за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України – 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст. 357 ч. 3 КК України – 3 місяці арешту.

             На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_1. у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

             Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28.04.2007 року.

             Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1. залишити попередню – тримання під вартою.

             ОСОБА_13. визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 357 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 187 ч. 4 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12 КК України - 13  років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст. 357 ч. 3 КК України – 3 місяці арешту.

             На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_13. призначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

             Початок строку відбуття покарання ОСОБА_13. рахувати з

моменту його фактичного затримання, тобто з 28.04.2007 року.

             Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_13. залишити попередню – тримання під вартою.

             ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст.ст. 187 ч. 3,  309 ч. 1 КК України і призначити покарання:

- за ст. 187 ч. 3 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст. 309 ч. 1 КК України – 2 роки позбавлення волі.

             На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів,  шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_16 призначити покарання  у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

             Початок строку відбуття покарання ОСОБА_16 рахувати з

моменту його фактичного затримання, тобто з 28.04.2007 року.

             Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_16 залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_17 визнати винним  у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 187 ч. 3, 396 ч.1 КК України і призначити покарання:

- за ст.187 ч. 3 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ст.396 ч.1 КК України – 1 рік позбавлення волі.

             На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_17 призначити покарання  у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

             Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_17 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

             Початок строку відбуття покарання ОСОБА_17 рахувати з 04.06.2010 року.

             ОСОБА_18 визнати винним  у вчиненні злочину передбаченого ст.396 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі та звільнити його від відбуття призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року.

            Зарахувати ОСОБА_18 в строк відбутого покарання, утримання під вартою в період з 04.05.2007 року по 07.05.2007 року.

      Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_18 – скасувати.

      Цивільний позов ОСОБА_41 до ОСОБА_1. та ОСОБА_13. задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_13.,  солідарно на користь потерпілої ОСОБА_28 матеріальну шкоду на загальну суму 5016 гривень 37 коп. та моральну шкоду в сумі 100000 тисяч гривень, а всього стягнути 105016 грн. 37 коп.

            В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1. та ОСОБА_13. відмовити.

            В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_28 до ОСОБА_16 відмовити.

            Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_13.  по  по 3526 грн.16 коп. з кожного на користь Черкаського обласного бюро СМЕ Черкаської області код 02004918 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, на рахунок 35429002004797(для бюро СМЕ) судових витрат за проведення судово-медичних експертиз.

Стягнути з ОСОБА_1. 459 грн., стягнути з ОСОБА_13. 294,22 грн., стягнути з ОСОБА_17 23,54 грн., стягнути з ОСОБА_16 729,86 грн. на користь одержувача НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судових витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ – автомобіль «Шевролет-Авео» д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_10 і зберігається на території УБОЗ УМВС України в Черкаській області передати  ОСОБА_10 як законному власнику.

Речовий доказ – мобільний телефон «Нокіа-1600», коробку до нього з інструкцією, що передані на збереження потерпілій ОСОБА_2 залишити останній як законному власнику.

Речовий доказ – стройові записки за березень - квітень 2007 року, журнал реєстрації інформації про злочини та інші події, що знаходяться на зберіганні в УМВС в Черкаській області залишити в повному їх розпорядженні.

Речовий  доказ – зошит з розрахунками виручки від гральних автоматів, переданий на збереження потерпілому ОСОБА_4 залишити останньому, як законному власнику.

Речовий доказ – мобільний телефон «Самсунг-Х450», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_21 залишити останньому, як законному власнику.

Речовий доказ – мобільний телефон «Нокіа 3120», що переданий на зберігання матері потерпілого ОСОБА_22 – ОСОБА_42, передати ОСОБА_22, як законному власнику.

Речовий доказ – психотропну речовину (амфетамін та метамвітамін), що знаходить на зберіганні в камері схову Соснівського РВ УМВС України м. Черкаси в Черкаській області – знищити.

Речовий доказ – пластикову картку Віза Приват банк на ім,я ОСОБА_28, передати ОСОБА_2, як законному власнику.

Речові докази – аркуш паперу з телефонами працівників ВОТР РАЦ УМВС України в Черкаській області, куртку темно-синього кольору,  сорочку трикотажну чорного кольору, брюки джинсові синього кольору, черевики темно-сіро-синього кольору на шнурках, туфлі чоловічі чорного кольору, трикотажний светер сіро-білого кольору, куртку темно-синього кольору з вельветової тканини, сорочку ткану чоловічу темно-синього кольору, брюки чоловічі зелено-сіро-коричневого кольору, туфлі чоловічі літні коричневого кольору, сорочку чоловічу чорного кольору, шкіряну куртку чорного кольору, квитанцію №39559019 від 26.04.2007 року, розрахунково-товарний чек № ЧР 0000054, два аркуші цупкого паперу, шкіряна обкладинка до посвідчення  працівника міліції, магнітна картка-ключ, цеглину, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів слідчого відділу прокуратури Черкаської області – знищити.

Відеокасети в кількості 3 шт. з протоколами огляду місця події та протоколами відтворень обстановки та обставин події – залишити на зберігання при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Черкаської області учасниками процесу на протязі одного місяця з дня його проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою, в цей же строк з дня вручення їм копії вироку.

Головуючий - підпис

Суддя - підпис

Народні засідателі – підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                          І.А.Поєдинок