Справа №22ц-648/10 Головуючий в 1 інстанції:
Ведмідська Н.І.
Категорія 51
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 29 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційними скаргами ОСОБА_3 та сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничного кооперативу «Лідія», третя особа Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області про визнання недійсною трудової книжки, встановлення факту робот з шкідливими умовами праці, видачу трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В 2002 році ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до СВК «Лідія» про поновлення трудової книжки, визнання записів в трудовій книжці недійсними.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 неодноразово змінював та уточняв свої позовні вимоги. Остаточно просив суд визнати недійсною трудову книжку колгоспника НОМЕР_1, виписану на його ім’я 25.03.1978 року підробленою, а записи про виконану ним роботу незаконними; встановити факт, що він з 01.12.1971 року по 01.12.1976 року працював інструктором по спорту в колгоспі ім.. Кірова, з 01.12.1976 року по 07.09.1996 року працював в колгоспі ім. Кірова, з 07.09.1996 року по 25.02.2000 року в КСП «Лідія», з 25.02.2000 року в СВК «Лідія» та був зайнятий повний робочий день на роботі з шкідливими умовами праці машиністом холодильних установок, який обслуговує аміачно - холодильне обладнання ; зобов’язати СВК «Лідія» в семиденний строк після набрання рішення законної сили виписати на його ім’я трудову книжку, зазначивши в розділі «Відомості про роботу»: з 01.12.1971 року по 01.12.1976 року - інструктор по спорту; з 01.12.1976 року - машиніст холодильного обладнання, який обслуговує аміачно - холодильне обладнання; стягнути з СВК «Лідія» моральну шкоду в розмірі 100000грн., та понесені ним судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в 1971 році він був прийнятий в члени колгоспу ім. Кірова, де працював на посаді інструктора по спорту. З 01.12.1976 року він був переведений на посаду машиніста холодильної установки, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання. Проте, ознайомившись у липні 2001 року з своєю трудовою книжкою, дізнався, що трудова книжка підписана не ним, виписана через 7 років після прийняття його на роботу, записи в ній не відповідають роботі яку він виконував, при ведені трудової книжки допускалися виправлення, підтирки, замальовування. У зв’язку із чим він позбавлений можливості оформити пільгову пенсію.
Рішенням Скадовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2010 року позов задоволений частково. Визнана недійсною трудова книжка колгоспника НОМЕР_1, яка виписана на ім’я ОСОБА_3 25.03.1978 року колгоспом ім. Кірова. Встановлений факт роботи ОСОБА_3 в колгоспі ім. Кірова з 01.12.1971 року до 01.12.1976 року на посаді інструктора по спорту, з 01.12.1976 року по 07.09.1996 року в колгоспі ім.. Кірова на посаді машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання, з 07.09.1996 року по 25.02.2000 року на посаді машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання в КСП «Лідія», та з 25.02.2000 року на посаді машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання в СВК «Лідія». Зобов’язано СВК «Лідія» видати ОСОБА_3 трудову книжку в яку внести відповідні записи про виконувану ним роботу. Стягнуто з СВК «Лідія» на користь ОСОБА_3 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 30000грн. та судові витрати в сумі 4285.75грн., та судові витрати на користь держави в сумі 171грн.
Додатковим рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2010 року ОСОБА_3 відмовлено у стягнення додаткових судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповноту рішення, просить змінити рішення в частині стягнення на його користь судових витрат, стягнувши на його користь з відповідача витрати пов’язані з явкою в суд та за відрив від звичайних занять в сумі 5668грн., пов’язані з наданням правової допомоги в сумі 1600грн., витрати за здійснення експертизи в сумі 3318.71грн.
В апеляційній скарзі СВК «Лідія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позову.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, за обставинами викладеними у скарзі, апеляційну скаргу СВК «Лідія» не визнав, зазначивши, що на його думку, рішення суду в частині задоволення позовних вимог є законними та обґрунтованим.
Представник відповідача під час розгляду справи апеляційну скаргу СВК «Лідія» підтримав в повному обсязі, за обставинами викладеними у скарзі, апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнав.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СВК «Лідія» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та визнано сторонами ОСОБА_3 у 1971 році прийнятий у члени колгоспу –племзаводу ім. Кірова, який 07.07.1996 року реорганізовано в КПС «Лідія», а з 25.02.2000 року в СВК «Лідія».
У зв’язку з прийняттям ОСОБА_3 в члени колгоспу на його ім’я була заповнена трудова книжка колгоспника №761, в яку внесені відомості про колгоспника (прізвище, ім’я та по батькові позивача, рік народження, дата вступу його в члени колгоспу), а також відомості про роботу, встановлений в колгоспі мінімум людино-днів , кількість пророблених людино-днів за рік, кількість нарахованих за рік грошей. Зазначені записи завірені підписом голови, головного бухгалтеру колгоспу та печаткою підприємства.
Трудова книжка колгоспника велася відповідачем відповідно до вимог постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, та затвердженим цією постановою Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, згідно п.5 яких в трудову книжку колгоспника вносяться відомості про колгоспника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, перевод на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження тощо.
Порядок ведення трудових книжок з серпня 1993 року також визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (зі змінами та доповненнями)- (далі - Інструкція).
Визнаючи недійсною трудову книжку колгоспника НОМЕР_1, яка виписана на ім’я ОСОБА_3 25.03.1978 року колгоспом ім. Кірова, суд першої інстанції виходив з того, що підпис в трудовій книжці від імені ОСОБА_3 зроблений не ОСОБА_3, трудова книжка посвідчена печаткою Ордена Трудового Червоного Прапору, яка в підприємстві появилася тільки в 1981 році, хоча книжка виписана 25.03.1978 року.
Проте колегія суддів погодитися з таким висновком не може.
Чинним законодавством України не встановлені підстави для визнання трудової книжки недійсною.
Крім того, підписом власника трудової книжки лише завіряється правильність внесених про нього відомостей, а саме його прізвища, ім’я та по батькові, року народження, дати вступу в члени колгоспу. Правильність внесення вказаних відомостей ОСОБА_3 не оспорюється. Посвідчення трудової книжки печаткою підприємства , яка була дійсною з 1981 року, лише свідчить про допущення порушення посадовою особою, відповідальної за видачу трудової книжки, встановленого порядку ведення, обліку та зберігання трудових книжок.
Зазначені порушення порядку ведення трудової книжки ні яким чином не порушують прав та законних інтересів позивача.
Задовольняючи позовні вимоги в частині встановлення факту роботи позивача у відповідача з 01.12.1971 року на посаді машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання, суд першої інстанції виходив з того, що найменування професій, які виконував позивач, що зазначені в трудовій книжці колгоспника, а саме «майстер холодильних установок» та «слюсар холодильних установок» не відповідають виконуваній позивачем роботі, оскільки позивач фактично виконував роботу машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання, у зв’язку із чим отримував за шкідливість надбавку та додаткову відпустку.
Проте погодитися з таким висновком суду також не можна.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень позивача, встановлення вказаного факту йому необхідно для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до п.п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств або організацій або їх правонаступників.
Пунктом 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць передбачено обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими, важкими умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.
Відповідно до п.п.9,10 вказаного Порядку перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких унесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановлені пенсій за віком на пільгових умовах.
Суд на вищезазначені вимоги закону не звернув, та постановляючи рішення про встановлення факту роботи ОСОБА_3 з 01.12.1971 року на посаді машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання, не врахував, що законодавством встановлений інший порядок, не судовий, для встановлення вказаного факту.
Зобов’язавши відповідача видати ОСОБА_3 трудову книжку, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що нова трудова книжка, відповідно до ч.3 ст. 48 КЗпП України оформлюється працівникам, що стають на роботу вперше. В інших випадках оформлюється дублікат трудової книжки з підстав та в порядку визначеному п.5 Інструкції.
Зобов’язавши внести в трудову книжку відповідні записи про виконувану позивачем роботу, суд не звернув уваги на те, що порядок внесення виправлень у трудову книжку визначений Інструкцією. Так, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення, згідно з п. 2.6. Інструкції, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
А отже, внесення виправлень в трудову книжку шляхом визнання її недійсною, та зобов’язання власника або уповноваженого ним органу видати нову трудову книжку з відповідними записами про виконувану працівником роботу, є неприпустимим.
Виправленні відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, відповідно до п. 2.9 Інструкції, мають відповідати наказу або розпорядженню. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Враховуючи, що будь-яких документів на підтвердження виконання позивачем роботи машиніста холодильних установок, який обслуговує аміачно-холодильне обладнання, суду не надано, а показання свідків не можуть бути підставою для виправлення відомостей, внесених до трудової книжки також не можуть бути внесені зміни до трудової книжки.
Також колегія суддів не може погодитися з висновком суду про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки ОСОБА_3, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України не надано будь-яких доказів, що саме внаслідок порушення відповідачем порядку ведення трудової книжки він зазнав душевних страждань, які призвели до погіршення стану його здоров’я.
Виходячи з наведенного колегія суддів дійшла висновку, що рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
За таких обставин підстави для відшкодування судових витрат понесених позивачем, в силу ст. 88 ЦПК України, відсутні. У зв’язку із чим і апеляційна скарга ОСОБА_3 про змінення рішення в частині стягнутих на його користь судових витрат, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, ст. 48, 237№ КЗпП України, Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничного кооперативу «Лідія» задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: