Справа № 22-ц-130\2010 р. Головуючий 1 –ї
Категорія: “стягнення заборгованості” інстанції: Гетьман Р.А.
Доповідач: Бурлака І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» січня 2010 р. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Пшенічної Л.В.,
Суддів: Бурлака І.В., Борової С.А.,
при секретарі: Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до АК “Харківобленерго” “Харківенергозбут” про захист прав споживачів, про відшкодування майновой та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АК “Харківобленерго”, “Харківенергозбут” про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що він щороку з квітня по жовтень проживає в своєму дачному будинку за адресою: АДРЕСА_1 являється споживачем АК “Харківобленерго”. 13.07.2006 року о 16.30 робітники Липецької РЄС під час перевірки виявили в будинку безоблікову розетку з прихованою електропроводкою. ОСОБА_2 пояснив, що вона не працює і залишилася від старої розетки, яка була демонтована робітниками цієї ж РЄС шість років тому. ОСОБА_2 просив провести перевірку в присутності свідків, але робітники РЄС відмовилися, обрізали електропровода та склали акт. 14.07.2006 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до начальника РЄС на незаконні дії робітників, але його скарга розглянута не була. У зв’язку зі складеним актом йому нарахували штраф в розмірі 8472,02 грн. Проте, була проведена експертиза, в якій зазначено, що ця розетка не приєднана з діючою електропроводкою уводу, який діяв під час складання акта. Наявний стан електропроводки не відповідає схемі приєднання розетки поза обліком електричної енергії, що міститься в акті. Вважав, що робітники своїми діями порушили його право як споживача та спричинили йому майнову та моральну шкоду. Просив суд захистити його право споживача, визнати недійсним та скасувати акт про порушення правил користування електричною енергією; стягнути з АК “Харківобленерго” на його користь 4293,46 грн. майнової шкоди та 8500,00 грн. моральної шкоди, а всього 12793,46 грн.
У вересні 2009 року збільшив суму майнової шкоди до 5301,46 грн. і відповідно загальну суму до 13801,46 грн.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснив, що складений акт є різновидом претензії та носить рекомендаційний характер. Крім того, вказав, що строк позовної давності в один рік та строк стягнення за цим актом сплинув, у зв’язку з чим сума розрахунку в розмірі 8472,02 грн. підлягає списанню.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2- відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким його позов задовольнити. При цьому посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не звернув увагу на те, що ухвалою від 06.12.2006 року провадження у справі за позовом АК “Харківобленерго” до ОСОБА_2 про стягнення 8472,02 грн. – зупинено до розгляду його позову до АК “Харківобленерго” про скасування акта про порушення правил користування електроенергією для населення, тому вважав, що строк позовної давності не сплинув. Зазначив, що суд не встановив факт розкрадання електроенергії, однак відмовив йому в стягненні майнової та моральної шкоди. Майнова шкода складається з витрат на оплату експертизи в сумі 1012,46 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 4200,00 грн., судові витрати в розмірі 81,00 грн. на послуги банку 8,00 грн; моральна шкода полягає в стражданнях, погіршенні здоров’я його та його дружини, яку він оцінює в 8500,00 грн.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2- необхідно відхилити, рішення суду-залишити без змін. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскарження акта про порушення правил користування електричногю енергією не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову стала правомірність складання працівниками АК Харківобленерго” акта про порушення правил користування електричною енергією. ОСОБА_2 не погодився з цим актом, тому просив суд визнати недійсним і скасувати акт та стягнути з АК “Харківобленерго” матеріальну та моральну шкоду.
Разом з тим згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав-це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення правил користування електроенергією складений працівниками АК “Харківобленерго”, які діяли як посадові особи, на підставі відповідних положень Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року,(а.с.10).
Оскарження самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, в якому б оспорювалися дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема, про визнання неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішення яких суд зобов’язаний буде дати оцінку вказаному акту.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що до суду з позовом до АК “Харківобленерго” про визнання неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодування шкоди або з іншим позовом, в якому б оспорювалися дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, він не звертався.
Посилання ОСОБА_2 на те, що оскільки є позов АК “Харківобленерго” до нього про відшкодування збитків, за яким 06.12.2006 року провадження у справі зупинено, тому строк позовної давності не сплинув і суд повинен скасувати акт та стягнути з АК “Харківобленерго” майнову та моральну шкоду, судовою колегією не приймаються, оскільки оскарження самого акта не є способом захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильно по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
У зв’язку з чим судова колегія вважає, що суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позову. Підстав для скасування рішення або його зміни немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1.ст. 314, 315,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: Судді: