Справа № 22-ц-1132/2010 рік. Головуючий 1 інстанції: - Бондарєва І.В.
Категорія: договірні. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді: - Бобровського В.В.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі - Андрійко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих невиконанням договірних зобов’язань,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 29 листопада 2006 року він та суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_6 уклали між собою договір про наміри на виготовлення трьох штамп - форм, згідно з яким він сплатив останньому 1010 грн.
2 лютого 2007 року він та суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_6 уклали між собою договір поставки, згідно з яким відповідач зобов’язався поставити йому протягом 100 днів 4 штамп - форми ліхтаря заднього виду автомобіля «Газель», а він прийняти та оплатити поставку у сумі 34300 грн.
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору він сплатив ОСОБА_6 передплату у сумі 12000 грн.
В подальшому відповідач відмовився виконувати договір та не повернув йому сплачені за договором про наміри та договором поставки кошти.
Неправомірними діями ОСОБА_6 йому завдано моральної шкоди, оскільки він як приватний підприємець не отримав прибутку від реалізації ліхтарів автомобіля, які мав виготовляти на поставлених відповідачем штамп-формах.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_5 просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь за договорами про наміри та поставки 13010 грн., а також моральну шкоду у сумі 7000 грн.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2009 року відмовлено у відкриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя виходив з того, що позовна заява ОСОБА_5 не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Такий висновок судді є обґрунтованим та відповідає нормам процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (утому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарчого суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є суб’єктами підприємницької діяльності.
29 листопада 2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючи як суб’єкти підприємницької діяльності уклали між собою договір про наміри щодо виготовлення трьох штамп-форм, за яким позивач сплатив відповідачу 1010 грн.
На виконання вказаного договору, 2 лютого 2007 року сторони уклали між собою договір поставки, згідно з яким ОСОБА_6 зобов’язався поставити ОСОБА_5 протягом 100 днів 4 штамп - форми ліхтаря заднього виду автомобіля «Газель», а останній прийняти та оплатити поставку у сумі 34300 грн.
За вказаним договором ОСОБА_5 сплатив ОСОБА_6 передплату у сумі 12000 грн.
Під час укладання договорів ОСОБА_5 діяв як суб’єкт підприємницької діяльності, оскільки метою їх укладання являлося одержання від ОСОБА_6 за договором поставки штамп - форм, виготовлення на них ліхтарів заднього виду автомобіля «Газель», а також реалізація їх населенню та отримання прибутку як приватним підприємцем.
За таких обставин, судова колегія визнає, що у даному випадку виник спір між двома суб’єктами підприємницької діяльності стосовно господарського договору, а тому справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що при укладання договорів він діяв як фізична особа, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки метою укладання господарських договорів було здійснення позивачем підприємницької діяльності.
З огляду на це, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали судді суду першої інстанції .
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: