Справа №- 22-ц- 24/09р. Головуючий 1 інст. Ніколаєнко І.В.
Категорія – виділ частки. Доповідач – Міненкова Н.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі :
Головуючого судді : Міненкової Н.О.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі – Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2009 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа – Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про виділ частки з майна, що знаходиться в спільній частковій власності, -
в с т а н о в и л а
в лютому 2008 року до суду звернулись позивачі з вищезазначеними позовними вимогами. Позивачі посилалась на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2005 року був проведений розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 між співвласниками та визначений порядок користування земельною ділянкою. Рішення ніким із співвласників не оскаржувалось. Співвласникам в зазначеному будинку виділені конкретні приміщення. Позивачам на 61/100 частку домоволодіння виділена в користування земельна ділянка площею 1419 кв. м., а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 1275 кв. м., 430 кв.м залишено у спільному користуванні.
Позивачі посилались на те, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова №-251-б від 18.02.2007 року за їхньою заявою 61/100 частині будинку з надвірними будівлями присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_2. Між тим, в БТІ ім. відмовили зареєструвати ці зміни та видати свідоцтво про право власності без згоди інших співвласників. Присвоєння ж окремої адреси на частину домоволодіння необхідно їм для подальшої приватизації земельної ділянки площею 1419 кв. м., проти чого заперечують відповідачі.
В листопаді позивачі уточнили позовні вимоги і просили припинити спільну часткову власність на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Харкові між співвласниками будинку. Розділити домоволодіння з присвоєнням окремих поштових адрес та просили зобов’язати БТІ анулювати правоустановчі документи на підставі яких за власниками будинку було визнано право власності на будинок.( а.с. 174).
В червні 2009 року позивачі також уточнили позовні вимоги і просили відповідачам на належні їм частки в будинку і виділену у користування земельну ділянку площею 1274 кв.м. залишити адресу : АДРЕСА_1, а на їх частки в будинку : АДРЕСА_2, виділивши їх частки в окреме домоволодіння, а земельну ділянку пл. 430 кв. м. залишити у спільному користуванні.( а.с. 201).
Проти позову заперечував співвласник ОСОБА_1 , посилаючись на те, що при задоволенні позовних вимог позивачів будуть порушені його права співвласника.
Інші учаснику судового процесу проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 2 липня 2009 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Не погодився з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, передавши справу на новий розгляд, посилаючись на те, що справа була розглянута за відсутності представника третьої особи ХБТІ. Вважає, що суд не звернув увагу на відмінність даних, відносно розміру земельної ділянки у висновках БТІ та у висновку експерта . Вважає, що проведена експертиза, яка була покладена в основу рішення була проведена з порушеннями діючої Інструкції і містить в собі арифметичні помилки і не дала відповіді на основні питання щодо розподілу спірного будинку. Судом також не було враховано те, що позивачі провели перепланування у своїх приміщеннях на які не була отримана згода інших співвласників, а також не були враховані знесені надвірні будівлі.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони та їх представників судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2005 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_1 про розподіл жилого будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. Суд провів розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові та виділив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 61/100 частину в основній частині житлового будинку літ А-1 житлові приміщення та підсобні і надвірні будівлі. Визначив порядок користування земельною ділянкою, виділивши земельну ділянку по фактичному користуванню. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 площею 1419 кв.м. за висновком судово – будівельної експертизи №-5058 від 03.08.2005 року додаток №-4. Згідно із вказаним додатком земельна ділянка співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складає 1419 кв.м. у тому числі 215 кв.м. у загальному користуванні. У відношенні інших співвласників про виділ приміщень та земельної ділянки не зазначено. ( а.с. 14).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 18 грудня 2007 року №- 251-6, 61/100 частині житлового будинку літ А-1, з відповідними надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3 і ОСОБА_2 присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.( а.с. 15).
Ні рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.10.2005 року ні рішення виконавчого комітету від 18 грудня 2007 року ніким не оскаржені і є чинними.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
З матеріалів справи вбачається, що співвласники будинку,АДРЕСА_1 в м. Харкові ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками 61/100 частини, ОСОБА_1 21/100, ОСОБА_4 18/100 частин. Тобто будинок належав співвласникам на праві спільної часткової власності( ст. 356 ЦК).
Згідно зі ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
.
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦК у разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Припинення права спільної часткової власності можливо також і за певних спеціальних підстав - у разі добровільного виділу одному із співвласників його частки в натурі за правилами ст. 364 ЦК
За рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2005 року, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був проведений виділ належних позивачам 61/100 частини будинку і надвірних будівель та визначений порядок користування земельною ділянкою по фактичному користуванню. Позивачам виділено в користування земельну ділянку площею 1419 кв.м. При цьому, у загальному користуванні залишено частину земельної ділянки, у тому числі і під домоволодінням, яке складається з одноповерхового будинку з підвалом літ „А” ( а.с.14, 144).
Суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги про виділ частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 07 жовтня 2008 року, про необхідність уточнення позову в частині вимог про виділ і повторно вирішив спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав що і спір, вирішений рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2005 року.( а.с.163).
Не виконані вказівки вищестоящого суду і в частині залучення КП „ХМБТІ” до участі у справі у якості відповідача, виходячи з того, що відповідно до резолютивної частини рішення вказане підприємство суд зобов’язав виконати певні дії.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині вимог про зобов’язання КП „ХМБТІ” провести певні дії щодо анулювання свідоцтв про право власності та договорів купівлі – продажу, суд першої інстанції не послався на норми закону, які регулюють задоволення цих вимог.
Зобов’язуючи КП „ХМБТІ” виконати рішення виконавчого комітету Київської районної ради від 18 грудня 2007 року та підготувати технічну документацію необхідну для видачі свідоцтва про право власності на ім’я позивачів в рівних частках, суд в мотивованій частині рішення не зазначив, що перешкоджає виконанню вказаного рішення, та чи у даному випадку не оскаржують позивачі дії чи бездіяльність посадових осіб цього підприємства.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням вимог ч.1 п.4 ст.311 ЦПК України та ч.2 ст. 311 ЦПК України , а тому рішення суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно виконати вказівки суду апеляційної інстанції, як того вимагає ч.2 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 218,303,304,307,ч.1п.4 , ч.2 ст. 311 , ст.. 313,317,319 ЦПК України судова колегія,
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 .07. 2009 року, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя –
Судді -