Справа № 263/9373/18

Провадження № 2-п/263/34/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року                                                        місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Музики О.М., при секретарі Налісної Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву адвоката Жмуд Олега Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну порядку та способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 січня 2019 року змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 березня 2011 року у справі № 2-19996/10 з твердої грошової суми у розмірі 700 грн. на 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У липні 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Жмуд О.В., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 січня 2019 року, в якій також порушує питання про поновлення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення, мотивуючи її тим, що заявник та його адвокат станом на теперішній час не отримали заочне рішення суду, а також на запит адвоката, таке не направлено на його адресу, про зміст рішення суду їм стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень, тому, з посилання на положення ст. 284 ЦПК України, просив поновити строки звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Жмуд О.В. до судового засідання не з`явилися, попередньо подали заяву про розгляд даного питання за їх відсутності, в якій наполягали на її задоволенні.

ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, до зали судового засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, її неявка в силу вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, виконуючи вимоги ст. ст. 12, 284 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

За положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду ухвалене 08 січня 2019 року.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем подано 12 липня 2021 року.

Представник заявника вказує, що з текстом рішення суду йому вдалося ознайомитися в Єдиному реєстрі судових рішень 22 червня 2021 року та факт неотримання рішення суду відповідачем підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цивільної справи № 263/9373/18, відповідач ОСОБА_1 05 лютого 2019 року ознайомився з матеріалами даної цивільної справи із застосування камери мобільного телефону, про що власноручно проставив підпис (а. п. 53).

Таким чином, суд не може вважати доведеною ту обставину, що про ухвалення Жовтневим районним судом м. Маріуполя заочного рішення у справі № 263/9373/18 ОСОБА_1 та його представник – адвокат Жмуд О.В. дізналися лише 22 червня 2021 року з Єдиного реєстру судових рішень, оскільки матеріали справи свідчать про інше – ознайомлення зі справою 05 лютого 2019 року.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 3 квітня 2008 року).

Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справі ««Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Series A № 274). Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17-20, від 06 лютого 2001 року).

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, як це визначено ч. 3 ст. 3 ЦПК України.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, відповідно до ст. 127 ЦПК України.

За встановлених обставин, беручи до уваги, що представником заявника не доведено існування причин, з якими чинне законодавство України передбачає можливість поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а тому приходить до висновку, що причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення не можна визнати поважними і підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 126, 127, 284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Жмуд Олега Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну порядку та способу стягнення аліментів – залишити без задоволення.

Заяву адвоката Жмуд Олега Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну порядку та способу стягнення аліментів – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 27 липня 2021 року.

Суддя                                                                                О.М. Музика