Справа № 2-238/2010  року

УХВАЛА

 11 червня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Попович С. С.

секретаря:          Черкес У.О.

адвоката ОСОБА_1

сторін та їх представників : представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва, -      

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить постановити рішення котрим зобов”язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану капітальну стіну з шлакоблоків на бетонному фундаменті по АДРЕСА_1.

    Відповідно до змісту ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим та оформленим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, що беруть участь у справі.

    Розгляд справи було розпочато іншим складом суду, провадження по справі було відкрито, проведено попереднє судове засідання, але у зв”язку з певними обставинами, а саме : закінченням строку повноважень попереднього складу суду, справа була передана на розгляд даному складу суду.

    В ході розгляду справи з самого початку і вперше 11 лютого 2010 року, коли були сторони і суд міг розпочати слухання справи суд роз”яснював представнику позивачки що оскільки позовна заява оформлена без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, то цей недолік слід усунути, що необхідно як по тексту позовної заяви навести відповідні обгрунтування заявлених вимог з посиланням на конкретні докази, надати у підтвердження вимог ті чи інші докази, а також необхідно конкретизувати заявлені вимоги оскільки в такій редакції як вони є у первинній позовній заяві вони не можуть і не повинні вирішуватись по суті оскільки є неконкретні і при задоволенні таких вимог неможливо було б виконати судове рішення.

    Позивач просив надати йому можливість, пояснивши що він виправить цей недолік. Проте до наступного судового засідання 23 квітня 2010 року так нічого і не зробив з цього приводу.

    У судовому засіданні 23 квітня 2010 року, коли позивач мав уже свого представника адвоката, суд знову в деталях повернувся до роз”яснення представнику позивачки необхідності уточнення позовних вимог та викладення змісту позовної заяви так як це передбачено ст. 119 ЦПК України. Знову і представник позивача і адвокат заявили клопотання щоб надати їм можливість і що вони усунуть ці недоліки і суд, роз”яснивши їм зміст п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, в черговйи раз відклав розгляд справи по цій причині, встановивши, що уточнена позовна заява, оформлена відповідно до ст. 119 ЦПК України повинна бути подана в строк до 20 травня 2010 року. Проте у вказаний строк подали тільки додаткову позовну заяву в якій конкретизовано тільки резолютивну частину позовної заяви. Інших недоліків не усунуто.

    А ст. 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити в тому числі : виклад обставин якими позивач обгрунтовує свої вимоги ( які повинні бути конкретні і зрозумілі і могли бути виконані в примусовому порядку на випадок задоволення позову ), зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, долучено відповідні письмові докази.

    Проте, незважаючи на неодноразові пропозиції суду, про що зазначено вище, представником позивачки не було подано уточненої позовної заяви у якій було б конкретно зазначено те що прямо передбачено по змісту ст. 119 ЦПК України.

    Ст. 207 ч. 1 п. 8 ЦПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду в тому числі і тоді коли провадження по справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

    При такому неналежному оформленні позовної заяви суд не може і не повинен слухати справу по суті оскільки внаслідок такого неналежного оформлення позовної заяви не виключено, що суд змушений би був відмовити у позові, хоч не виключено, що позов при належному його оформленні міг би бути задоволений.

    Залишення позову без розгляду в даному випадку не позбавляє позивачку права, оформивши належно позов, зібравши необхідні для цього докази, повторно звернутися до суду за вирішенням спору по суті.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 168, 169, 207 ч. 1 п. 8 ЦПК України, суд –

ухвалив:

          Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва залишити без розгляду.

    Роз”яснити позивачці, що вона вправі, належно оформивши позовну заяву, повторно звернутися до суду з аналогічним по суті позовом.

    Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

    Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Суддя:                                  Попович С. С.