справа №2-222/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28.01. 2010 року                 Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

        головуючого судді     – Галагана О.В.,

        при секретарях     – Бібіковій Г.С., Непик Т.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Державної льотної академії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги, розірвання договору найму житла щодо кімнати № 243, визнання такою, що втратила право користування цією кімнатою та висилення із даної кімнати, суд, -

ВСТАНОВИВ:

     Державна льотна академія України звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ДЛАУ заборгованість за житлово – комунальні послуги за період з 01.11.2001 року по 28.02.2009 року в сумі 3403,16 грн. та розірвати укладений між ДЛАУ та ОСОБА_1, договір найму житла щодо кімнати № 243 у гуртожитку академії по вул. Добровольського, 10 а  та визнати її такою, що втратила право користування цією кімнатою.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі наказів ДЛАУ №177 від 25.10.1993 року № 601 від 23.09.1997 року та ордерів № 48/324, 43/44 громадянці ОСОБА_1 були надані для тимчасового проживання кімнати  № 243 та № 244 у гуртожитку № 5, що належать ДЛАУ та розташовуй по АДРЕСА_1.

25.04.2002 року між ДЛАУ та ОСОБА_1 укладений договір найму на зазначені кімнати. В порушення  норм чинного законодавства та нормативно - правових актів ОСОБА_1 не своєчасно, не регулярно і не в повному обсязі  оплачувала житлово – комунальні послуги, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед ДЛАУ за період з 01.11.2001 року по 28.02.2009 року на суму 3403,16 грн., що підтверджується довідкою бухгалтерії ДЛАУ.

 Як свідчить період несплати житлово – комунальних послуг ОСОБА_1, борг утворився за період більший чим за шість місяців, тому договір найму житла, укладений між ДЛАУ та ОСОБА_1, підлягає розірванню, а вона виселенню з однієї кімнати №243.

 Виселення відповідача із зазначеної кімнати мотивував тим, що вона не має вона права на збереження жилого приміщення у гуртожитку, оскільки вона та члени її сім’ї не проживають у гуртожитку. Відповідач фактично проживає та працює у м. Києві,  там же працює та навчається її син та дочка, не проживає у гуртожитку і чоловік ОСОБА_1  Вказане свідчить про  втрату права у ОСОБА_1, як наймача і відповідно членів її сім’ї , на користування жилою площею у гуртожитку академії. До того ж, ніхто із них не працює і не навчається в ДЛАУ, що також позбавляє їх права на проживання у гуртожитку.

Відносно заперечень відповідача щодо підписання договору найму житлового приміщення від 25.04.2002року(а.с.7), вказав, що у той час всі договори найму переукладались і підписання або не підписання його відповідачем лише формальність.

За наказом ДЛАУ № 631 від 22.08.2007 року ОСОБА_1 звільнена з роботи в академії за власним бажанням, але враховуючи довготривалий період її роботи в академії, адміністрація ДЛАУ прийняла рішення залишити їй в користування одну кімнату № 244 жилою площею 16,7 кв.м. за умови належного користування нею в подальшому, а відносно другої кімнати № 234 жилою площею 13,3 кв.м., на підставі вищевикладеного вважає, що необхідно розірвати договір найму житла, визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування цією кімнатою та виселити її з неї.

Під час розгляду справи представник позивача вказав, що не заперечує проти клопотання відповідача відносно застосування строку позовної давності, а оскільки в межах цього строку відповідачем борг по оплаті за житлово – комунальні послуги сплачено в повному обсязі, то не наполягає на задоволенні вимоги щодо визнання відповідача такою, що втратила право користування кімнатою гуртожитку № 48, однак відмовився надати письмову заяву про залишення жодних позовних вимог без розгляду або закриття провадження по справі.

а тому відсутні і підстави для її виселення, а тому відсутні підстави для розірвання договору найму, та підтримав вимогу

В судовому засіданні відповідач просила відмовити у позові у повному обсязі, посилаючись, що кошти за комунальні послуги сплачені у повному обсязі, на даний час її дочка ОСОБА_2 навчається у м. Києві, має тимчасову прописку та по закінченню навчання повернеться до Кіровограда де єдиним місцем проживання є кімната у гуртожитку. Щодо себе зазначала, що у зв’язку із скрутою тимчасово працює у м. Києві. В квітні 2010 року, оскільки  син підпав під скорочення то має намір повернутись з ним до м. Кіровограда та проживати за місцем реєстрації.

Вказала, що цікавості до житла не втратила, щомісяця на вихідні навідується до гуртожитку, її чоловік ОСОБА_3 в зв’язку з тяжкою хворобою на даний час вимушено мешкає в АДРЕСА_2, де також доглядає за  матір’ю.   Заперечила проти підписання договору найму житлового приміщення від 25.04.2002року(а.с.7), вказуючи, що нею підписувався лише договір №50 від 29.10.1999року(а.с.82)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

Оцінюючи зібрані по справі докази суд находить позов як такий, що не підлягає задоволенню.

Встановлено, що згідно ордеру № 48/324 від 25.10.1993року ОСОБА_1, як працівнику ДЛАУ, разом з трьома членами сім’ї була надана кімната АДРЕСА_1  Згідно ордеру №43/44 від 24.09.1997року  відповідачу разом з членами сім’ї було надано кімнату №243 за тією ж адресою(а.с.87,88).

У 2007році позивач звільнилась з роботи в ДЛАУ та працевлаштувалась у м. Києві, що було пов’язано з необхідністю заробляти більше коштів на лікування чоловіка.  

Згідно пояснень свідків відповідач час від часу з’являлась за місцем реєстрації.

    Так, свідок ОСОБА_4, який працює з літа 2009року зав. гуртожитку № 5 по вул. Добровольського, 10а, показав, що в двох кімнатах, яка займає відповідачка майже не проживає, бачив її восени 2009 року, відповідачка казала, що працює у м. Києві, чоловіка жодного разу не бачив. Вказав, що якщо ОСОБА_1 приїздить не часто, може і не знати про відвідування нею гуртожитку.

    Свідок ОСОБА_5 мешканка кім. 463 по АДРЕСА_1,  показала, що відповідача бачила два-три рази, у кінці 2009 року,  оскільки мешкає з відповідачем на різних блоках та на різних поверхах, тому не часто зустрічається з нею.

Свідок ОСОБА_6 мешканка кім. 183 по АДРЕСА_1, показала, що відповідач до 2007 року постійно проживала у гуртожитку та працювала, звільнилась та вимушена була шукати роботу поза межами Кіровограда. Постійно не мешкає, приїздить час від часу, інколи була і два рази на місяць. У 2009 році бачила відповідача приблизно десять – дванадцять разів у гуртожитку. Свідок мешкає на іншому поверсі та іншому блоці ніж відповідач.

Свідок ОСОБА_7, мешканка кім. 418 по АДРЕСА_1, показала, що у 1993 році ОСОБА_1 вселилась у гуртожиток, як працівник ДЛАУ, у 1997 році їй дали другу кімнату, оскільки у неї різностатеві діти. У 2007 році захворів її чоловік, а діти були на навчанні, вона вимушена була звільнитись та поїхати до Києва. На свята та вихідні з дітьми приїжджає до гуртожитку. На новорічні свята була весь час у гуртожитку, прибирала у кімнатах.

    Відповідно до ст. 72 ЖК України  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням  внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.  Підставою припинення  права користування  жилим приміщенням відповідно до ст. 71 цього Кодексу -  є відсутність наймача або члена його сім'ї  у місці їх проживання понад шість місяців без поважних причин, тобто за тимчасової відсутності  наймача або членів  його сім'ї  за ними зберігається право  користування  жилим приміщенням  протягом шести місяців і  причини та мотиви відсутності  протягом цього часу не мають правового значення.

Таким чином, підставою  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є  її безперервна відсутність у місці проживання понад шість місяців без поважних причин.

    Враховуючи наведене, обставини за яких відповідач разом з членами сім’ї постійно не проживає у гуртожитку, суд не вбачає підстав для задоволення позову  щодо розірвання укладеного між ДЛАУ та ОСОБА_1, договору найму житла, а саме кімнати № 243 у гуртожитку ДЛАУ по АДРЕСА_1  та визнання відповідача такою, що втратила право користування цією кімнатою.

Також, враховуючи що на час розгляду справи відповідач повністю розрахувалась з боргом за житлово – комунальні послуги, що підтвердив позивач, тому за відсутності спору з даного питання суд відмовляє у задоволенні цієї частини позову.

    Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Житловим Кодексом України, Положенням про гуртожитки ДЛАУ, Договором найму жилого приміщення  №50 від 29.10.1999року.

    Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову Державної льотної академії України до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда                                 О.В. Галаган