Справа № 2-2192/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року, Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого   – судді Попова В.В.,

при секретарі  – Латкіній О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання однієї дитини, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітної плати щомісяця на утримання їх неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з моменту її звернення із даною позовною заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач, будучи її рідним батьком та зобов’язаним утримувати дитину до досягнення нею повноліття, свого обов’язку не виконує.

Позивач у попереднє судове засідання не з'явилась, але надала письмову заяву, в якій уточнила свої позовні вимоги щодо розміру аліментів, та просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його заробітної плати щомісяця та розглянути справу без її участі у судовому засіданні.

Відповідач також у попереднє судове засідання не з'явився, але також надав до суду письмову заяву, у якій уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приймаючи до уваги, що сторони не заперечують проти вирішення спору у попередньому судовому засіданні, суд вважає за можливе задовольнити пред’явлені позовні вимоги за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають у шлюбі з 10.06.2005 року, зареєстрованому за №270 у Саксаганському відділі РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.2). Від шлюбу є одна неповнолітня дитина – дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач у даній справі. Ця обставина підтверджується Свідоцтвом про народження дитини (а.с.6) та відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але відповідач від виконання свого обов`язку ухиляється, матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180-183, 191 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Кам’янка Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.03.2010 року і до досягнення ОСОБА_3 18-літнього віку.

    На підставі п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                                             В.В. Попов.