ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 липня 2021 року  м. ОдесаСправа № 915/127/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  Бєляновського В.В.,  суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

(склад колегії суддів сформовано згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2021)

розглянувши в порядку письмового провадження  в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2021, суддя в І інстанції Семенчук Н.О., повний текст якого складено 12.04.2021 в м. Миколаєві

у справі 915/127/20

за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”

про: стягнення 22 288,24 грн.

                                                   ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі – Адміністрація ММП) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” (далі – ТОВ СП «Нібулон») про стягнення 16  899,14 грн. основного боргу за послуги одержані у лютому 2017 року, а також 4   020,96 грн. втрат від інфляції  та 1 368,14 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовувалися невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати спеціалізованих послуг по проведенню криголамних робіт в період льодової компанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню” № 405 від 03.06.2013 (далі - Перелік) і Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849 (далі - Тарифи) та мають бути оплачені відповідачем відповідно до вказаних нормативних актів.

ТОВ «Нібулон» не визнало позов посилаючись на те, зокрема, що сам факт встановлення за послугу із забезпечення проведення криголамних робіт державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги, факт здійснення проведення криголамних робіт зі сторони порту є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання, у справі відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт та відсутні докази утворення льодового покрову у 2017 році саме на ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2021 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ СП “Нібулон” на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) суму основного боргу 16 899,14 грн., інфляційні втрати – 4020,96 грн., 3% річних - 1368,14 грн. та 2102 грн. судового збору.

Рішення суду з посиланням на приписи Кодексу торговельного мореплавства України, Закону України “Про морські порти України”, Закону України “Про природні монополії”, Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, мотивовано тим, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є спеціалізованою послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом забезпечення проведення криголамних робіт. Тому, саме приписи наведеного законодавства визначають підстави виникнення спірного зобов`язання - проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту, і такі дії під час оголошеної льодової кампанії в ході здійснення власної господарської діяльності усвідомлено вчинялись відповідачем, свідчать як про згоду останнього на надання послуг, так і про споживання ним вказаних послуг.

З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність у справі доказів, які б свідчили про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт та утворення льодового покрову у 2017 році саме на ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача, він такими послугами не користувався, а позивач зазначених послуг йому не надавав, суд першої інстанції визнав помилковими, оскільки підстави, розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати безпосередньо встановлені приписами чинного законодавства. При цьому, безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден відповідача в межах акваторії морського порту під час оголошеної льодової кампанії відповідачем не спростовано. Оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено ч. 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України”, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, то саме акти цивільного законодавства визначають зобов`язання сторін у даній справі, а не договір, як вважає відповідач, посилаючись на норми ст. 901 ЦК України.

Місцевий господарський суд також зазначив, що відповідач безпідставно ототожнює послугу із забезпечення проведення криголамних робіт (забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту) з іншою послугою – криголамне проведення суден, оскільки надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт. Отже, ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов`язок їх проведення саме Портом. Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність Порту, яка зробить можливим проведення криголамних робіт. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач належними, допустимими і достовірними доказами довів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом прострочення виконання грошового зобов`язання, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

ТОВ СП “Нібулон” у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю та винести нове, яким в позові відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до законодавства, тарифи за спеціалізовані послуги є державною регульованою ціною, а не податком, і відповідно до загальних норм Цивільного та Господарського права є платою/еквівалентом обміну на реальні послуги. Загальні норми Цивільного права застосовуються до всіх зобов`язань які виникли з підстав перелічених в ст.11 ЦК України, а не тільки з договору та передбачають двосторонність даних спірних правовідносин: з одного боку ДП «АМПУ», яке зобов`язано вчинити колку криги в акваторії порту, природне явище, яке є підставою оголошення льодової кампанії в порту, і саме ці дії є джерелом спірної послуги, а з іншого боку заздалегідь невизначене коло суб`єктів тобто суден, які здійснюють суднозахід в період льодової кампанії в порту, і відповідно мають сплатити за проведення криголамних робіт зі сторони порту.

За твердженням скаржника, позивач фактично не приступив і не виконував своїх зобов`язань з колки криги в акваторії порту в льодову кампанію 2017 року, що вказує на односторонню відмову від вчинення зобов`язань з боку порту. Сам факт встановлення за послугу із забезпечення проведення криголамних робіт державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги; факт здійснення проведення криголамних робіт зі сторони порту є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання; у справі відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що послуга з проведення криголамних робіт протягом льодової кампанії була надана Портом. Відсутність надання відповідної послуги також, за твердженням скаржника, встановлено Антимонопольним комітетом України.

Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу правовідносин та фактично ототожнив Тариф (державна регульована ціна за господарську послугу – спеціалізована послуга суб`єкта природних монополій) з податком, а також не застосував загальні норми Цивільного та Господарського кодексу, які регулюють правовий інститут зобов`язань, послуг. Посилаючись на ст. 901 ЦК України, скаржник вказує, що тарифи за спеціалізовані послуги є державною регульованою ціною, а не податком, і відповідно до загальних норм Цивільного та Господарського права є платою/еквівалентом обміну на реальні послуги.

На переконання скаржника, є помилковим висновок суду першої інстанції щодо стягнення коштів за тарифом лише з причини, що на дану послугу встановлено державну регульовану ціну, без наявності реальної господарської операції /послуги, тобто коли послуга не надана, не реалізована і вже не може бути надана Виконавцем (для невизначеного кола осіб, які будуть заходити в акваторії під час оголошення льодової кампанії 2017 року). Скаржник вважає, наявність підстав виникнення зобов`язання, а саме проведення криголамних робіт зі сторони порту в акваторії порту протягом льодової кампанії з 06.01.2017 по 04.03.2017 для заздалегідь невизначеного кола суб`єктів має суттєве значення для вирішення спору, відповідно мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Однак, суд першої інстанції не дослідив факт наявності/відсутності підстав виникнення спірного зобов`язання. Так, скаржник стверджує, що у матеріалах справи відсутні первині документи, що підтверджують здійснення господарської операції з боку порту та відповідну зміну в структурі активів, спричинені наданням спірної послуги (витрати на колку криги). Зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували проведення криголамних робіт зі сторони порту, а також на недоведеність позивачем змін свого майнового стану (наприклад, факту понесення витрат у зв`язку з надання спірної послуги), скаржник вважає, що факт здійснення господарської операції (факт надання послуг) не відбувся, а отже, позовні вимоги є безпідставними.

За твердженням скаржника, льодова кампанія в порту оголошується при наявності несприятливих льодових умов, які характеризуються наявністю покриття 80% акваторії кригою скупченістю 7 балів і більше та припаю. Саме це викликає необхідність додаткових спеціалізованих послуг (послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт) понад обсяг послуг, які надаються судну в складі корабельного збору. Саме лише забезпечення безпечного входу/ виходу судна в акваторію порту входить до кола послуг, які оплачуються в складі корабельного збору, і які ТОВ СП "НІБУЛОН" як судновласник судна сплачує за захід своїх плавзасобів у порт (акваторію порту), в тому числі корабельний збір сплачується за сам факт безпечного використання акваторії порту плавзасобами і сплачується за кожний вхід в акваторію порту і кожний вихід з акваторії порту. У той же час, в період льодової кампанії потрібні додаткові заходи, пов`язані з наявністю криги в акваторії (льодова кампанія оголошується при наявності криги в акваторії). У той же час, як вважає скаржник, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності неіснуючої послуги і споживання судном ТОВ СП «НІБУЛОН» спірної спеціалізованої послуги лише з факту входу/виходу в акваторію порту, яка за нормами наказу №316 оплачується корабельним збором. Сам же факт реальності спеціалізованої послуги з боку виконавця судом першої інстанції був проігнорований і був помилково визнаним доведеним.

Також скаржник  вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив заходи з проведення льодової кампанії, які проводять капітани морських портів як координатори з проведення льодових операції (функції нагляду) з господарською послугою з забезпечення проведення криголамних робіт, яка надається ДП «АМПУ» суднам (господарська послуга за державними цінами).

У відзиві на апеляційну скаргу Адміністрація ММП заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Позивач, зокрема, зазначає, що позиція відповідача суперечить фактичним обставинам справи та діючому законодавству України, а в апеляційній скарзі відсутні доводи, які спростовують законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Позивач вважає, що державному регулюванню підлягають послуги, а не лише тарифи на них. Законодавство визначає зобов`язання сторін та підстави їх виникнення, а не договір. Законодавством визначені обов`язкові дії позивача (заходи), підстави оплати послуг (вхід/вихід в межі акваторії), а також корисний ефект від послуг (забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту). Послуга надається в межах акваторії порту. Криголамне проведення суден здійснюється криголамом - за межами акваторії. Це, як вважає позивач, різні послуги. Надання послуг не може підтверджуватись проведенням робіт. Нормативними актами встановлені заходи (обов`язкові дії), які вживає позивач для надання Послуг. Ці заходи не містять обов`язкової вимоги проведення щоденної, щогодинної колки криги (криголамні роботи). Колка криги в акваторії проводиться за наявності потреби. В законодавстві відсутні вимоги про складення підтверджуючих документів. Зазначені заходи не фінансуються за рахунок корабельного збору, не належать до функцій державного нагляду (контролю), вони є господарською операцією та підтверджені документами. Розпорядження капітана морського порту не скасовані та є обов`язковими до застосування. Рішення МОТ АМК підтвердило належне виконання послуг в акваторії морського порту Миколаїв. Отже, на переконання позивача, на час розгляду справи зобов`язання відповідача залишається порушеним, право позивача - підлягає захисту.

За твердженням позивача, ДП «АМПУ» забезпечило безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден відповідача в межах акваторії морського порту під час оголошеної льодової кампанії, що відповідачем не спростовано, отже є належною підставою для виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно Тарифів, ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України. Таким чином, ДП «АМПУ» вважає, що позовні вимоги та оскаржуване рішення є правомірними, а заперечення, доводи та вимоги апеляційної скарги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Адміністрація ММП отримало заявки ТОВ СП “Нібулон” про готовність партії зернових для навантаження на судно “Blue Star 1” та заяву про узгодження прийому судна “Blue Star 1” у Миколаївський морський порт під обробку та інші операції, що підтверджується заявками від 10.02.2017  № 1045/3-17-200   (т.1 а.с.17, 18).

13.02.2017 судно “Blue Star 1” прийшло в порт Миколаїв на зовнішній рейд без вантажу, що підтверджується заявкою ТОВ “Дельта Шиппінг Едженсі” від 10.02.2017 на лоцманське проведення, інформацією ТОВ “Дельта Шиппінг Едженсі” для нарахування портових зборів, загальною декларацією (General Declaration) про прихід судна, довідкою № 203 від 13.02.2017 ( т.1 а.с.19-22).

Для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту суднами ТОВ СП “Нібулон”, а саме буксирами “НІБУЛОН-3”, “НІБУЛОН-4”, “ЛІДІЇВСЬКИЙ”, баржами НБЛ-004, НБЛ-023, крановим судном “Святий Миколай” з 13.02.2017 по 14.02.2017 було здійснено 6 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв, що підтверджується наданими позивачем заявками ТОВ СП “Нібулон”,  довідками Інспекції державного портового нагляду, вантажним маніфестом, загальними деклараціями судна “Blue Star 1” про прихід 13.02.2017 та про вихід 14.02.2017.

    14.02.2017 завершено навантаження ТОВ СП “Нібулон” на судно “Blue Star 1” 4847,533 т. кукурудзи на зовнішньому рейді (порт Миколаїв),  згідно виданих ТОВ СП “Нібулон” доручень, що підтверджується доданими документами (довідки ІДПН, вантажний     маніфест від 14.02.2017, загальна декларація про вихід судна “Blue Star 1” від 14.02.2017).

14.02.2017 судно “Blue Star 1” вийшло з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту з 4847,533 т. кукурудзи, що підтверджується загальною декларацією про вихід судна від 14.02.2017, довідкою № 217 від 14.02.2017 (т.1 а.с.36).

Позивач у позовній заяві зазначає, що для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді порту Миколаїв суднами ТОВ СП “Нібулон”, а саме буксирами “НІБУЛОН-3”, “НІБУЛОН-4”, “ЛІДІЇВСЬКИЙ”, баржами НБЛ-004, НБЛ-023, крановим судном “Святий Миколай” з 13.02.2017 по 14.02.2017 було здійснено 6 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв ( вхід суден в межі акваторії морського порту та вихід суден за межі акваторії морського порту), в підтвердження чого посилається на заявки  ТОВ СП “Нібулон”, довідки Інспекції державного портового нагляду, вантажний маніфест, загальні декларації.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 05.01.2017 №01-А/2017  “Щодо оголошення льодової кампанії в Миколаївському морському порту” у зв`язку з різким і стійким зниженням температури повітря і води та інтенсивним льодоутворенням у Дніпро-Бузькому регіоні на підставі вимог Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Мініфраструктури України від 12.03.2011 № 14 і зареєстрованих в Мін`юсті України 04.04.2011 за №447/19185, оголошено початок льодової кампанії в Миколаївському морському порту з 00:00 год. 06.01.2017.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 03.03.2017 №0 3-А/2017 “Про закінчення льодової кампанії в Миколаївському морському порту” оголошено закінчення льодової кампанії з 00:00 год.  04.03.2017.

Таким чином, льодова компанія в Миколаївському морському порту тривала з 00:00 год. 06.01.2017 року до 00:00 год. 04.03.2017 року, тобто виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту кукурудзи суднами ТОВ СП “Нібулон” здійснювалось в період оголошеної льодової кампанії.

Позивач зазначає, що протягом періоду оголошеної льодової кампанії Адміністрація ММП забезпечила безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон” в межах акваторії морського порту Миколаїв. У зв`язку зі знаходженням (вхід/вихід) суден ТОВ СП “Нібулон” в межі акваторії морського порту Миколаїв для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді відповідач отримав від Адміністрації послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Вказує, що зобов`язання щодо сплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт виникли у відповідача на підставі певних дій, встановлених чинними актами цивільного законодавства (входу, виходу суден ТОВ СП “Нібулон” в/за межі акваторії  морського порту Миколаїв та виконання ними вантажних операцій) та не потребують наявності будь-яких документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують ці обставини. Вартість послуг за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту склала 16    899,14 грн. з ПДВ, яка включена до рахунку від 14.02.2017 № 09341512, складовою частиною (додатками) якого є відомості-розрахунки по кожному суднозаходу (назва судна, дата входу/виходу, вартість нарахованих при цьому послуг). Акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 № 09341512 з додатками (відомості- розрахунки) ТОВ СП “Нібулон” отримало факсом та особисто представником ТОВ СП “Нібулон”.

Зазначені послуги відповідачем не сплачені, акт наданих послуг ТОВ СП “Нібулон” не підписало. Відповідач повернув акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 № 09341512 з додатками (відомості-розрахунки) листом № 2761/3-17/200 від 27.02.2017.  

Адміністрація ММП направило відповідачу вимогу № 18-19/2399 від 04.04.2017. Листом від 13.04.2017 № 5125/3-17/200 відповідач відмовився задовольнити вимогу ДП “АМПУ”. Претензію Адміністрації ММП № 4698/18-01-02/Вих/18 від 18.12.2019 відповідач залишив без задоволення.

Послуги із забезпечення проведення криголамних робіт відповідачем не були сплачені, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу за послуги з забезпечення проведення криголамних робіт в розмірі 16   899,14 грн, а також  1368,14 грн. - 3% річних та 4  020,96 грн втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує те, що тариф на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, включає в себе, зокрема, розрахункові витрати по використанню (тайм чартеру) плавзасобів, необхідних для проведення криголамних робіт по очищенню внутрішньої акваторії порту; розрахунковий сумарний умовний об`єм суден, що обслуговуються в період льодової кампанії (з урахуванням особливостей морського порту) тощо, що підтверджується аналізом регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства інфраструктури України “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”, аналізом регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню”, порівняльною таблицею вартості криголамних послуг за проектом наказу Міністерства інфраструктури України № 392 від 31.10.1995, зведеними даними розрахунків тарифів на послуги із забезпечення умов для безпечного входу/виходу/маневрування/швартування/перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії.

Відповідач вважає, що, виходячи зі структури тарифу, позивач зобов`язаний був здійснити дії саме з колки криги, оскільки саме вказані дії з колки криги не оплачуються у складі корабельного збору. Натомість, саме лише забезпечення безпечного входу/виходу судна в акваторію порту входить до кола послуг, які оплачуються у складі корабельного збору.

Посилаючись на лист т.в.о. капітана морського порту № КЛ-20/141-17 від 10.11.2017, відповідач зазначає, що сам позивач визнає необхідність проведення колки криги в акваторії морського порту, зазначивши у вказаному листі, що “адміністрація Миколаївської філії ДП “АМПУ” не має на своєму балансі відповідного флоту, який може здійснювати льодове забезпечення маневрових операцій з суднами на акваторії порту в період льодової кампанії 2017-2018, у зв`язку з чим вона проводить роботу з укладення договорів з кампаніями-власниками відповідних буксирів льодового класу на надання послуг з цього забезпечення.

В листі Міністерства інфраструктури України від 25.02.2021 № 2036/46/10-21, наданому на адвокатський запит, зазначено, що під час оголошеної льодової кампанії Адміністрація ММП здійснює забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії морського порту, зокрема, умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту, за допомогою або власних плавзасобів (у випадку наявності), або буксирів льодового класу сторонніх організацій на договірних умовах за рахунок коштів, отриманих за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Посилаючись на вищевказаний лист, відповідач зазначає, що Міністерство інфраструктури України визнало і письмово підтвердило, що стягненню тарифу за спеціалізовану послугу “забезпечення проведення криголамних робіт” кореспондується за зобов`язанням Адміністрації ММП здійснити колку криги в акваторії порту. Відповідач вказує, що в льодову кампанію 06.01.2017 по 04.03.2017 Адміністрація ММП не вчиняла колки криги в акваторії морського порту як власним флотом (внаслідок відсутності криголамів на балансі філії), так і залученим флотом.

В свою чергу, на підтвердження забезпечення проведення криголамних робіт позивачем зазначено, що проведено заходи, перелік яких зазначено нижче, та подано відповідні докази, зокрема вжито заходи на виконання умов експлуатації акваторії та інших гідротехнічних споруд порту у льодових умовах, які викладені у пунктах 3.1.25-3.1.36, 3.2.23, 4.1.14, 4.2.1 Правил експлуатації; вжито заходи на виконання умов пункту 3.3 Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 01.08.2007 №655, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2007 за №1150/14417; вжито заходи щодо плавання серед льодів згідно п. 6.2 Обов`язкових постанов по Миколаївському морському торговельному порту (в редакції наказу від 01.06.2009 №315, які оголошено в “Повідомленнях мореплавцям” № 3 від 22.01.2010); вжито заходів згідно Інструкції щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду; вжито заходів щодо фіксації даних у льодовому журналі, що підтверджується копією витягу з льодового журналу МФ ДП “АМПУ” (Адміністрація Миколаївського морського порту) 18/26/41; вжито заходи щодо умов плавання та відстою суден в льодових умовах, які визначені паспортом акваторії порту; вжито заходів згідно інших організаційно-розпорядчих документів; укладено договір від 16.05.2016 № 164-В-МИФ-15 з ТОВ “Марконі”.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення заявлених Адміністрацією ММП позовних вимог, з огляду на таке.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України встановлені Законом України “Про морські порти України”.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про морські порти України”  (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту); акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;  морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про морські порти України” цей Закон регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об`єктів портової інфраструктури.

Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про морські порти України” визначено, що  законодавство про морські порти ґрунтується на  Конституції України  та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

За приписами п. 4-6 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про морські порти України”  функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами, зокрема: розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності; розмежування функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства; забезпечення безпеки мореплавства та господарської діяльності, що провадиться у морському порту.

Адміністрація морських портів України утворюється з метою надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки. (п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України")

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України “Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Статтею 21 Закону України “Про морські порти України” визначено, що тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб`єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

На виконання ч. 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню” від 03.06.2013 № 405, якою затверджено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, згідно з додатком.

Згідно з Додатком до вказаної постанови, до спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, належать: забезпечення лоцманського проведення; Регулювання руху суден; забезпечення проведення криголамних робіт; забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про морські порти України” визначено, що звід звичаїв морського порту встановлює правила надання послуг у морському порту, обслуговування суден і пасажирів, що склалися і тривалий час застосовуються на практиці у цьому морському порту. Звід звичаїв морського порту містить правила щодо: 1) порядку вручення повідомлення про готовність судна до здійснення операцій з вантажем; 2) порядку розрахунку сталійного часу, якщо він не встановлений угодою сторін; 3) переліку послуг, що надаються в морському порту; 4) інші правила здійснення господарських операцій у межах морського порту.

За приписами п. 4.1 Зводу звичаїв морського порту Миколаїв початок і кінець льодової кампанії в морському порту Миколаїв оголошується розпорядженням капітана морського порту Миколаїв. Порядок та умови криголамного проведення суден в акваторії морського порту Миколаїв в період зимової навігації визначаються Обов`язковими постановами по порту.

Згідно з п. 4.2 Зводу звичаїв морського порту Миколаїв у період дії оголошеної льодової кампанії судновласниками сплачується Адміністрації порту плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт відповідно до тарифів, затверджених в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 8 п. 7.1 Зводу звичаїв морського порту Миколаїв у морському порту Миколаїв надаються послуги з забезпечення проведення криголамних робіт.

Відповідно до 21 Закону України "Про морські порти України", підпункту "г" пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 (із змінами)), постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 року № 1059 затверджено Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (далі – Тарифи).

Тарифи справляються у морських портах / морських терміналах із суден, групи яких зазначені у додатку 1 до цих Тарифів. (п. 1.1 Тарифів)

Пунктом 1.2 Тарифів передбачено, що сплата послуг iз забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Згідно з п. 1.3 Тарифів розрахунок вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Відповідно до п. 1.4. Тарифів тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на: послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів; послуги із забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

Згідно з п. 1.7 Тарифів податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 Тарифів нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів; для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

Якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу. (п. 2.2 Тарифів)

У відповідності до таблиці 1 додатку № 2 Тарифів для морського порту Миколаїв тарифи на послуги складають 0,011 доларів США за 1 кубічний метр умовного об`єму судна.

Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства (в редакції від 05.01.2017) під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Судом установлено, що льодова кампанія в Миколаївському морському порті тривала з 00:00  год. 06.01.2017 року по 00:00 год. 04.03.2017 року.

У лютому 2017 року, тобто у період оголошеної льодової кампанії в 2017 році позивач забезпечив безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП “Нібулон” в межах акваторії морського порту Миколаїв та надав послуги з забезпечення проведення криголамних робіт на суму 16  899,14 грн.

Позивачем обґрунтовано та арифметично правильно здійснено розрахунок вартості послуг відповідно до абз. 1 пункту 1.3 Тарифів, на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1069, який зареєстрований в Міністерстві юстиції 16.01.2014 за №72/24849, виходячи з умовного об`єму судна, зазначеному в обмірному свідоцтві на судно.

Для проведення оплати на надані послуги з забезпечення проведення криголамних робіт позивачем складено та направлено для підписання акт наданих послуг (виконаних робіт) №09341512 від 14.02.2017, а також виставлено відповідачу рахунок №09341512 від 14.02.2017 на суму 16  899,14 грн.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №908/1488/19, до складу послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, визначених у пункті 1.4 Тарифів входять як послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів, так і послуги із забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

Дії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Маріупольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" по забезпеченню проведення криголамних робіт протягом встановленого у наказі періоду, з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту Маріуполь, є спеціалізованою послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій.

Діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/або направлення приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

Суд першої інстанції у рішенні помилково ототожнює поняття "послуги із забезпечення проведення криголамних робіт" та "проведення криголамних робіт". Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 зазначив таке, послугам обов`язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Послугу можна визначити як різновид об`єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов`язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості.

Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності Адміністрації, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, а саме поняття "забезпечити" означає "зробити можливим".

Відповідно до Наказу № 1059, встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування останнього необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден у льодових умовах Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2 застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах.

Чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів (п. 4.5 постанови Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №908/1488/19).”

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2020 по справі № 908/1489/19.

Оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено в ч. 2 ст. 21 Закону України "Про морські порти України", а також постановою Кабінету міністрів України від 03.06.2013 №405, то саме ці акти цивільного законодавства визначають зобов`язання сторін щодо порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги по проведенню криголамних робіт, у тому числі щодо складання позивачем рахунків за надання спеціалізованої послуги.

Чинне законодавство не передбачає обмежені строки для складання та надання Адміністрацією рахунків за надання спеціалізованої послуги, так само як і складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт (п. 4.6 постанови Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №908/1488/19).

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2020 по справі №908/1489/19.

Відтак, дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт протягом встановленого у розпорядженнях капітана порту періоду (льодової кампанії), з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту Миколаїв, є спеціалізованою послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій.

Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності Адміністрації ММП, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, а саме поняття "забезпечити" означає "зробити можливим". При цьому, чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів.

Підставою для нарахування оплати за послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт є: 1) оголошення льодової кампанії; 2) факт входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту; 3) належність судна до відповідної групи згідно додатку № 1 до Тарифів.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивачем обґрунтовано складено та направлено для підписання акт наданих послуг (виконаних робіт) №09341512 від 14.02.2017, а також виставлено відповідачу рахунок №09341512 від 14.02.2017 на суму 16  899,14 грн для проведення оплати.

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача про не доведення позивачем факту колки криги в акваторії в період оголошеної льодової кампанії, що в свою чергу зумовлює недоведеність реальності надання послуг, оскільки матеріалами справи підтверджується оголошення льодової компанії, факт входу/виходу суден в/з акваторії порту; здійснення позивачем заходів (діяльності) із забезпечення проведення криголамних робіт. При цьому, чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт, криголамні роботи повинні проводитись за необхідності (залежно від природніх показників: температурного режиму, товщини льодового покриття тощо).

Слід відзначити, що правовий аналіз наведених чинних нормативних приписів свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт протягом встановленого у наказі періоду, з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту Миколаїв, є спеціалізованою послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період,  є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій.

Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у  тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відтак, враховуючи те, що приписи законодавства визначають підстави виникнення спірного зобов`язання з забезпечення проведення криголамних робіт зі сторони позивача, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в  межах акваторії морського порту, то дії відповідача пов`язані із входом/виходом судна в/за межі акваторії    морського порту в ході здійснення власної господарської діяльності свідчать як про згоду останнього на надання послуг, так і про споживання ним вказаних послуг.

Колегія суддів також зазначає, що діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Зобов`язання щодо сплати вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт виникли у відповідача на підставі настання певних подій (вхід/вихід суден в/за межі акваторії морського порту в період льодовї компанії), та не потребують наявності будь-яких інших документів.

Враховуючи приписи п. 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 року за № 931/23463, послуги із забезпечення проведення криголамних робіт корабельним збором не оплачуються.

Посилання скаржника на те, що наразі Міністерством економіки підготовлено на подання КМ України проект нормативного акту про скасування послуги з забезпечення криголамних робіт та виключення їх зі складу спеціалізованих послуг, колегія суддів відхиляє, оскільки набрання чинності відповідним документом не підтверджено належними та допустимими доказами.

Щодо посилання скаржника на рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ як на підтвердження бездіяльності МФ ДП “АМКУ” яка полягає у незабезпеченні у період оголошення льодових кампаній 2014-2017 років проведення криголамних робіт, колегія суддів зазначає, що вказаним рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 24.10.2018 № 19-ріш визнано бездіяльність ДП “АМПУ” в особі Миколаївської філії, яка полягає у незабезпеченні у період оголошених льодових кампаній 2014-2017 років проведення криголамних робіт безпосередньо в акваторії Дніпро - Бузького морського порту ТОВ “МГЗ”, внаслідок чого ТОВ “МГЗ” змушено було, для забезпечення своєї господарської діяльності, виконувати ці роботи за власний рахунок за допомогою власного флоту буксирів, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Отже, вказаний доказ не спростовує обов`язку відповідача здійснити оплату за надану спеціалізовану послугу із забезпечення криголамних робіт під час входу/виходу суден відповідача в/з акваторії морського порту Миколаїв.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не спростувавши факту надання йому спеціалізованої послуги з проведення криголамних робіт у лютому 2017 року, не надав суду належних доказів проведення остаточного розрахунку, у зв`язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 16  899,14 грн. обґрунтовано визнано судом першої інстанції таким, що підлягає стягненню.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції на загальну суму 4 020,96 грн за період з травня 2017 по  грудень 2019 та 3% річних на загальну суму 1368,14 грн за період з 21.04.2017 по 31.12.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки факт порушення встановленого чинним законодавством строку виконання грошового зобов`язання з боку відповідача є встановленим, і останнім не заперечується, то, відповідно, і вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції є обґрунтованою.

Колегія суддів перевіривши обчислені позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних витрат встановила, що вони є вірними, арифметично правильними, та розраховані з врахуванням періоду наявної заборгованості, і відповідачем не спростовані як в цілому так і за їх складовими, доводи відповідача не містять власного контррозрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правильно були задоволені місцевим судом.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

За змістом статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нелюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи істотного порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому безпредметне посилання скаржника  в цій частині не приймається до уваги.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку  ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги 3153 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2021 року у справі № 915/127/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 23.07.2021.

Головуючий  суддя:                                                                 Бєляновський В.В.

Судді:                                                                                 Богатир К.В.

                                                                                                Мишкіна М.А.