Справа №22-594 2007 p.                                                                     Галовуючий у І інстанції-Панфілова А.В.

Категорія                                                                                           Доповідач   - Єгорова С.М.

УХВАЛА

15 березня 2007 року                   Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого    Вербицького B.C.

суддів                Єгорової C.M.

Дуковського О.Л. при секретарі    Пономаренко А.О. з участю прокурора Федунець З.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною   скаргою   прокуратури   Кіровоградської   області   на   ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 25 грудня 2006 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представників прокуратури Кіровоградської області та ВАТ "Державний ощадний банк України", вивчивши матеріали справи, судова палата,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 25 грудня 2006 року повернуто позовну заяву прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ВАТ "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", до ОСОБА_1про стягнення заборгованості по кредиту.

В апеляційній скарзі прокуратури Кіровоградської області ставиться питання про скасування ухвали в зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам закону, порушує її права. Не враховано, що прокуратура відповідно до закону діє в державних інтересах, які порушуються неповерненням кредиту та несплатою відсотків за його користуванням відповідачем.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників прокуратури Кіровоградської області та ВАТ "Державний ощадний банк України", які підтримали скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву прокурора з підстав, передбачених п.1 ч.З ст.121 ЦПК України, а саме, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суд першої інстанції виходив з того, що п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою для представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних т інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між

ними і державою. Конституційний суд України в рішення від 08.04.1999 року визначив, що прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавством, на підставі чого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати інтереси не тільки в їх діяльності, але і в діяльності приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційним судом України визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. В п.5 мотивувальної частини рішення передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і стороною в процесі.

Виходячи з цього правильним є висновок, що прокурор не може бути представником сторони у даній справі.

Пред"являючи позов, прокурор зазначив, що ВАТ "Державний ощадний банк України" є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до його статуту засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України, повноваження власника акцій держава здійснює через органи управління банку. Банк як юридична особа при здійсненні повноважень, покладених на нього державою по захисту її інтересів як власника акцій, може самостійно бути позивачем в судах. При цьому прокуратурою не зазначено чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ВАТ "Державний ощадний банк України" є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та свого статуту і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а тому позов пред'явлений не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності без передбачених ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" повноважень. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає їх правильними та обґрунтованими і не знаходить правових підстав для скасування ухвали суду, яка ухвалена судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,312 ч.1 п.1,314,315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокуратури Кіровоградської області   відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 25 грудня  2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання нею чинності.