Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 2- 3005\10
19 травня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Щербаченко І.В. при
секретарі Студенковій Т.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про зобов’язання здійснити нарахування та сплатити державну соціальну допомогу .
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив зобов’язати УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки здійснити перерахунок соціальної допомоги з 1 січня 2009 року – 1.03.2010 року та зобов’язати означене УПФУ в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .
Свої вимоги обгрунтував тим , що , являється дитиною війни і у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ повинен отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для осіб , що втратили працездатність , але у 2009 - 2010 роках така допомога йому виплачувалась не в повному обсязі у зв’язку з чим він недоотримав 1 494,0 гривні .
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність .
Відповідач позов не визнав , посилаючись на те , що у 2007 році вносили зміни до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ і , не зважаючи на рішення Конституційного Суду № 6 – рп \2007 відповідач не отримував соціальну допомогу , оскільки вона була повинна виплачуватись за рахунок Державного бюджету , а бюджетом такі витрати не передбачалися . У 2008 році до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ було внесено зміни , згідно з якими іншим учасникам війни пенсії підвищувались на 10 % . Нова редакція означеної статті була визнана неконституційною , але законодавство України не передбачає автоматичного відновлення дії норми , яка втратила чинність на підставі нормативно – правового акту , яки потім визнано неконституційним . Справу просив розглянути у його відсутність .
Віднесення позивача до категорії осіб “ діти війни “ підтверджується копіями паспорту , посвідчення ( а.с.5-7).
Згідно з довідкою позивач з 1.01.2008 року отримував доплату до пенсії у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком (а.с. 8 )
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного .
Позивач має правовий статус “ дитина війни “, що підтверджується пенсійним посвідченням , паспортом .
Відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ дітям війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком .
Відповідно до ст. 71 Закону України “ Про державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які згідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених відповідними бюджетними програмами .
Проте на виконання означеної норми КМ України не приймав окремої постанови про встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам , віднесеним до категорії “ дітей війни “ .
Таким чином , норма ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ є діючою у редакції , набутої після Рішення Конституційного Суду № 10 –рп \2008 від 22 травня 2008 року .
Законом України “ Про Конституційний суд України “ не переучено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми . Саме визнання неконституційним правового акту повністю або часткового означає , що недійсною є вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в окремій його частині .
З цього витікає , що посилання відповідача на відсутність відновлення дії норми , яка втратила чинність на підставі нормативно – правового акту , який потім було визнано неконституційним є безпідставною .
Ст. 54 Закону України “ Про державний бюджет України на 2009 рік “ розмір прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначено у розмірі , що діяв у грудні 2008 року .
Згідно з Законом “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” означений розмір прожиткового мінімуму з 1.10 складав 498 гривень .
Відповідно до Закону України “ Про внесення змін до Закону України “ Про державний бюджет України на 2009 рік “ від 6.11.2009 року з 1.11.2009 року прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність , встановленого у розмірі 573 гривні.
Таким чином за 1.01.2009 року – 28.02.2010 року позивач мав отримати в якості підвищення до пенсії 2 181 , 60 гривень ( 498 х 30 % х 10 + 573 х 30 % х 4 ) , фактично отримала 697 , 20 гривень . Недоплата складає 1 484, 40 гривень .
Означене свідчить , що позовні вимоги в частині нарахування недоплаченої соціальної допомоги являються обґрунтованими .
Позивач у позовній заяві просив також зобов’язати УПФУ в подальшому нараховувати та виплачувати йому 30 % мінімальної пенсії за віком .
Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених або невизнаних прав , свобод чи інтересів .
Тобто права , інтереси чи свободи позивача повинні бути порушенні з конкретною проявою порушення або невизнання . Вимоги ж щодо забезпечення нарахування відповідних сум на перспективу не торкаються конкретно відбувшегося порушення і тому у цій частині задоволенню не підлягають .
На підставі ст. 6 Закону України “ про соціальний захист дітей війни “, керуючись ст.ст. 8,11, 109,212-215 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково .
Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки перерахувати та виплатити ОСОБА_2 , як дитині війни , підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідальності до ст.28 ч.1 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ та ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ з 1 січня 2009 року - 28 лютого 2010 року .
В задоволені решти позовних вимог відмовити .
Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 20 днів після надання у 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження .
Суддя : І.В. Щербаченко