Справа №2-644/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 березня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Костюкевича O.K.
при секретарі Мірошника М.Ю.
позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Половко О.Г.
третьої особи ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного
товариства Акціонерного банку „Брокбізнесбанк", Приватного підприємства „Вест - Вуд" про
визнання договору застави недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2. звернулись в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку „Брокбізнесбанк", Приватного підприємства „Вест - Вуд" про визнання договору застави недійсним.
Позовну заяву мотивували наступним, що в березні 1993 року та серпні 2003 року ними кожним окремо було придбано у власність деревообробні станки та допоміжна техніка, а саме ОСОБА_1. куплено у ПП „Комтек" раму стрічкову ІФ вартістю 13500 грн., раму стрічкову PC вартістю 13300 грн., розвідний пристрій вартістю 450 грн., верстат заточувальний вартістю 1150 грн., верстат торцовий з кореткою вартістю 1400 грн., візок гідравлічний вартістю 900 грн., тельфер 0,5 т. вартістю 600 грн.. Крім цього власноруч виготовлено верстат кругло пильний та два станки торцювальних. Куплено у Республіці Польща візок гідравлічний „клонз", станок рейсмусний виробництва Німеччини. Завадською придбано електропогрузчик в неробочому стані вартістю 1500 грн., коробку переміни передач (КПП) вартістю 90 грн.. За допомогою даних агрегатів електропогрузчик позивачем ОСОБА_1. власноручно був переобладнаний в автопогрузчик. Згідно договору безоплатного користування від 6.11.2003 року ОСОБА_1. вказане вище деревообробне обладнання та допоміжна техніка були передані в користування на невизначений термін ПП „Вест - Вуд". Як стало відомо позивачам, Приватне підприємство „Вест - Вуд" в грудні 2003 року при отриманні кредиту в ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 17.12.2003 року уклало договір застави належного позивачам деревообробного обладнання та допоміжної техніки. Вважають договір застави від 17.12.2003 року укладений внаслідок навмисного введення приватним підприємством „Вест-Вуд" ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" в оману.
Просили суд визнати недійсним договір застави від 17.12.2003 року укладений ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" та ПП „Вест - Вуд", посвідчений державним нотаріусом 2-ї Луцької державної нотаріальної контори Горбатюком В.І.
Відповідачем ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" подані письмові заперечення в яких вони позову не визнали. Свої заперечення мотивували тим, що вказане майно яке назване позивачами дійсно було предметом застави в спірному договорі застави. Однак воно належало ПП „Вест -Вуд". Вказана обставина стверджується наступним. Рішенням засновника ПП „Вест - Вуд", ОСОБА_5. від 15.10.2003 року про передачу у власність ПП „Вест - Вуд"належного йому
на праві власності майна, яке потім стало предметом застави. Акту передачі майна у власність ПП „Вест - Вуд", як внеску ОСОБА_5. в статутний фонд товариства від 15.10.2003 року, акту ПП „Вест - Вуд" про введення в експлуатацію лісопильного обладнання від 15.11.2003 року, актів приймання - передачі основних засобів №1, №2, №3, №4, №5 від 15.11.2003 року, складеного акту перевірки наявності майна, що передається ПП „Вест - Вуд" в заставу ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" від 11.12.2003 року. Крім цього, працівниками банку були перевірені підстави придбання ОСОБА_5. вказаного майна, квитанції, накладні, однак копій цих документів взято не було. Просили суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. та їх представник позовні вимоги підтримали в повному об"ємі з підстав вказаних в позовній заяві, просили їх задовільнити повністю. Додатково ОСОБА_1 пояснив, що в актах ПП „Вест - Вуд" про введення в експлуатацію лісопильного обладнання від 15.11.2003 року, актах приймання - передачі основних засобів №1, №2, №3, №4, №5 від 15.11.2003 року навпроти його прізвища стоїть не його підпис. Крім цього, він ніколи не працював головним інженером в ПП „Вест - Вуд", як зазначено в актах.
Представник відповідача ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" позову не визнав, в своїх поясненнях підтримав письмові заперечення подані відповідачем. Додатково суду пояснив, що він не заперечує факту, що майно яке було заставлено відповідно до спірного договору застави, перебувало у власності позивачів. Однак, це майно вибуло з їх власності і перейшло у власніть ПП „Вест - Вуд", яке правомірно його заставило. Просив суд в позові відмовити.
Судом встановлено, що відповідно до договору застави від 17.12.2003 року укладеного між ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" та ПП „Вест - Вуд" та акту перевірки наявності майна, що передається в заставу від 11.12.2003 року було передано в заставу як забезпечення кредитного договору №38 від 17.12.2003 року укладеного між тими ж сторонами, наступне майно:пилорама стрічкова РС-90, 2001 року випуску, пилорама стрічкова PC - 90, 2000 року випуску, станок заточувальний 2002 року випуску, станок розвідний, 2002 року випуску, станок торцювальний PC - 50, 2002 року випуску, станок торцювальний PC - 50, 2001 року випуску, станок торцювальний PC - 50, 2003 року випуску, станок продольнопильний 2001 року випуску, автонавантажувач „Балканкар", 1999 року випуску, бензопила „Поулан", візок гідравлічний ВГВ - 2000, 2003 року випуску, візок гідравлічний „Клонз", 2003 року випуску, станок рейсмус ний (виробництва Німеччини), тельфер, верстат круглопильний.
Згідно договору безоплатного користування майном від 6.11.2003 року укладеного від ОСОБА_1. та директором ПП „Вест - Вуд" ОСОБА_6. було передано в безоплатне користування ПП „Вест - Вуд" пилорами стрічкові - 2 шт., рейсмус - 1 шт., автопогрузчик - 1 шт., верстат торцовий - 2 шт., верстат продольний - 1 шт., вантажоперевожчик (рохля) - 2 шт., бензопила - 1 шт., тельфер - 1 шт.
Відповідно до накладної №173 від 9.03.1999 року, та квитанції до прибуткового касового ордеру №11 позивач ОСОБА_1 придбав КП „Комтек" раму стрічкову ІФ вартістю 13500 грн., раму стрічкову PC вартістю 13300 грн., розвідний пристрій вартістю 450 грн., верстат заточувальний вартістю 1150 грн., верстат торцовий з кореткою вартістю 1400 грн., візок гідравлічний вартістю 900 грн., тельфер 0,5 т. вартістю 600 грн.
Відповідно до накладних №ЛНА - 000004 від 28.07.2003 року, квитанції до прибуткового касового ордера №526, вимоги №230 від 11.08.2003 року та квитанції до прибуткового квсового ордера №209 позивачка ОСОБА_2. придбала електропогружчик, двигун, КПП.
Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємства ПП „Вест - Вуд" за перший квартал 2004 року розмір амортизаційних відрахувань вказаний 100 грн.
Враховуючи, що в ході судового засідання сторонами не було подано, а судом не добуто доказів, які б ідентифікували вказане деревообробне обладнання, сторони погодились з фактом, що вказане в акті перевірки наявності майна, що передається в заставу від 11.12.2003 року, деревообробне обладнання є спірним
Аналізуючи пояснення сторін, покази свідків, зібрані та досліджені в судовому засіданні письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та його слід задовольнити.
Згідно ст.ст.4, 11 Закону України „Про заставу" предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Заставодавцем при укладенні договору застави може бути власник, який має право відчуження заставленого майна на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
В ході судового засідання не було добуто доказів належності заставленого майна ПП „Вест - Вуд". Судом не приймаються до уваги рішення засновника ПП „Вест - Вуд", ОСОБА_5. від 15.10.2003 року про передачу у власність ПП „Вест - Вуд"належного йому на праві власності майна, яке потім стало предметом застави, а також акт передачі майна у власність ПП „Вест - Вуд", як внеску ОСОБА_5. в статутний фонд товариства від 15.10.2003 року у зв"язку з цим що в ході судового засідання не було добуто жодного доказу належності вказаного майна ОСОБА_5. Крім цього, вищеназвані документи спростовуються договором безоплатного користування майном від 6.11.2003 року.
Судом також не приймаються до уваги акт ПП „Вест - Вуд" про введення в експлуатацію лісопильного обладнання від 15.11.2003 року, та акти приймання - передачі основних засобів №1, №2, №3, №4, №5 від 15.11.2003 року, оскільки на думку суду вони є фальшивими доказами, так як позивачем ОСОБА_1., було заявлено, що він не підписував названі акти, а представником відповідача, даний факт був визнаний.
Одночасно з дослідженої в судовому засіданні декларації з податку на прибуток підприємства ПП „Вест - Вуд" за перший квартал 2004 року, де зазначено розмір амортизаційних відрахувань 100 грн., вбачається, що фактично на балансі ПП „Вест - Вуд" не перебувало заставлене майно вартістю 120280 грн. 23 коп., оскільки вказаний розмір амортизаційних відрахувань був би значно більший.
У зв"язку з цим суд приходить до висновку, що спірний договір застави був укладений відповідачем ВАТ АБ „Брокбізнесбанк" внаслідок обману з приводу дійсного власника заставленого майна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.57 ЦК України (в редакції 1963 року) угода укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Таким чином, договір застави укладений 17 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк „Брокбізнесбанк" та Приватним підприємством „Вест- Вуд" та посвідчений державним нотаріусом 2-ї Луцької державної нотаріальної контори Горбатюком Володимиром Івановичем слід визнати недійсним.
З відповідачів на користь позивачаОСОБА_1. слід стягнути судові витрати по справі.
Встановлені в судовому засіданні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Керуючись ст.ст. З, 6, 8, 10, 14, 15, 30 , 45, 60, 61, 71, 72, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.4, 11 Закону України „Про заставу" ст.57 ЦК України (в редакції 1963 року), суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір застави укладений 17 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк „Брокбізнесбанк" та Приватним підприємством „Вест- Вуд" та посвідчений державним нотаріусом 2-ї Луцької державної нотаріальної контори Горбатюком Володимиром Івановичем.
Стягнути солідарно з відповідачів Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк „Брокбізнесбанк" та Приватного підприємства „Вест- Вуд" на користь позивача ОСОБА_1 1192 (одну тисячу сто дев"яносто дві) гривні 94 копійки сплачених судових витрат.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.