Справа №2-1829/10

Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11  червня  2010 року                                                                                                                                                            

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді                  Чичирко В.А.

при секретарі -                            Петриш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1   до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених  коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

 Позивач звернулася до суду та просить стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: за ст..37  Закону України  за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року  в сумі 8737,30 грн., за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   за період 01.04.2007 року по  31.03.2010 року  в сумі 27521,00 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.

В судове засідання позивач не з’явилася, але   просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача та в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, що підтверджується довідками про нарахування та виплати коштів,  є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення громадянина, який постраждав від аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, має дітей, на які нараховуються кошти.  

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

 - для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,10 грн. за гр.реф.)

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.05 р. №936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

 За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за   ст.39 Закону за період з  01.09.1996 року, що вбачається з розрахунку.  

Доплата за ст.39 Закону не є доплатою до заробітної плати, а є соціальними виплатами, отже задоволенню підлягають вимоги в межах  строку загальної позовної давності, тобто три роки, що  передбачено ст.257 ЦК України.  

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України ?ро Конституційний суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду  вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню з 01 липня 2007 року.

 Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до ст.ст.37,39 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив”язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішення Конституційного суду України№10-рп з 22.05.2008 року. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з 22 травня.    

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року   м.Овруч  відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

  Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

 з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. –  420 грн.; з 01.07.2007 р. по 1.10.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн., з 01.05.2008 р. по 01.10.2008 р.-525 грн., з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р.- 545 грн., з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.-605 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р.-625 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.-630 грн.;  з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.-650 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р.-744 грн.,  з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 року -869 грн., з 01.04.2010 року по даний час - 882,00 грн.

      В зв'язку  з викладеним, розмір недоплачених коштів, передбачених ст..37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з  01.07.2007 року по 31.03.2010  року  становить:

    з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року: (440х40%)-6,16=169,84х3=509,52 грн.  

   з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року:  (440х40%х2+460х40%х3)-4,20х5=883х2=1766,00грн.

    з 22.05.2008 року по 31.08. 2008 року: (525х40%х4)-4,20х4=823,20х2=1646,40 грн.

    з 01.09.2008 року по 31.12.2008  року: (525х40%+545х40%х2+605х40%)-2,10х4= 879,60 грн.

    з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року:

            (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,10х12= 3062,00 грн.

          з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року : (869з40%х3)-2,10х3=1036,50 грн.

   Всього 8900,02 грн.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України  суд  розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК, в межах  заявлених ними вимог, тому в даному випадку суд не виходить за межі позовних вимог позивача та не збільшує розмір належних до стягнення коштів за  ст.37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  та задовольняє позовні вимоги на суму   8737,30 грн.

Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанції, яка знаходиться в справі, позивачем були сплачені витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.,  тому дані кошти повинні бути повернуті позивачу.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем проживання громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість за ст..37 Закону підлягає стягненню з відповідача.

Позивач ставить питання про стягнення з  коштів, передбачених ст..39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області.  

Відповідно до ст..8 Закону України «Про   пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, таким чином належним відповідачем за вимогами щодо стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, передбачене ст..39  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню з Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області.

В позовних вимогах до  управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області, слід відмовити за безпідставністю.

 Від сплати судового збору позивачі звільнені згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 року.  

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.  

   Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь  ОСОБА_1  грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачені ст..37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року в сумі  8737,30 грн.  

  Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь  ОСОБА_1  120 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  Відмовити ОСОБА_1   в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за безпідставністю.

 В задоволенні решти позовних вимог, відмовити за безпідставністю.

 На рішення суду до  апеляційного  суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його оголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 20 днів з дня оголошення  рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Суддя: