С права № 2а-710/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Попович С. С.
cекретаря: Черкес У.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська Кнушен Ігора Богдановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в:
Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову винесену 02 вересня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська Кнушен Ігорем Богдановичем, мотивуючи свою позицію тим, що оскаржувана постанова є незаконною, що інспектор ДПС без достатніх підстав притягнув його до адміністративної відповідальності, не встановивши при цьому фактичних обставин справи, і необгрунтовано визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього штраф у розмірі 255 грн.. Оскільки вказана постанова була направлена йому в м. Київ, а він проживає в м. Івано-Франківську, про її існування він дізнався тільки 30 жовтня 2009 року. Зазначена постанова винесена за результатами фіксації порушень п. 12.4 ПДР приладом "Візир".
В попередньому судовому засіданні позивач приймав участь, а так подав суду заяву про розгляд справи надалі без його участі.
Представник ВДАІ та інспектор Кнушен І.Б. в судове засідання повторно не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином . А тому суд вирішував спір по суті без їх особистої участі.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Про застосування строку звернення до суду, як підстави для відмови в позові в порядку ст. 100 КАС України, відповідачі не заявляли, але вирішуючи клопотання позивача про поновлення йому строку на звернення до суду та виходячи з того, що він пропустив такий строк оскільки несвоєчасно отримав копію оскаржуваної постанови, то суд вважає, що такий строк позивачу при викладених ним обставинах слід поновити та вирішувати спір по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачі, будучи тричі повідомлені про день та час слухання справи в судові засідання не прибули, правомірність свого рішення ( постанови ) не обгрунтовували, доказів з цього приводу суду не надали жодних, а тому суд виходить з тих доказів та фактичних обставин, що надані суду з боку позивача.
З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 30 серпня 2009 року приблизно о 15 год. 47 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Тисменицькій, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, рухався у населеному пункті зі швидкістю 85 км/год., порушення було зафіксовано приладом “Візір”.
В порушення вимог ст. 254 ч. 2 КУпАП протокол про адмінправопорушення не складався, хоч відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з фактичних обставин повинен був складатись, а копія його повинна бути вручена особі щодо якої складено такий протокол. Що позбавляє можливості в тому числі і суд переконатись у тому чи дійсно мав місце факт адмінправопорушення чи ні.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З копії оскаржуваної постанови та долучених до неї фотографій достовірно не видно, що автомобіль позивача рухався у той час саме у населеному пункті, що зобов”язувало позивача рухатись зі швидкістю в межах 60 км/год..
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” результати вимірювань тими чи іншими приладами можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань, проте відповідачем такі дані у постанові не вказані, протокол про адмінправопорушення не складався. На вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Технічні особливості приладу “Візир” не виключають можливість неправильного відображення фактичної швидкості руху автомобіля, а також наявність відповідних похибок під час фіксації. Кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні та повірку даного типу засобів вимірювальної техніки. Таких документів ні до оскаржуної постанови не долучено, ні суду не надано для долучення до справи в якості доказу коли справа перебувала у провадженні суду. Також не зазначено у постанові чи іншому документі чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу, відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону.
Працівники ДПС мають право здійснювати фіксацію правопорушень таким приладом тільки в спеціально встановленій зоні спостереження, а на вказаній дільниці шляху повинен бути встановлений знак, що вказує можливість здійснення фотозйомки. Як вбачається з фотографії, спостереження за автомобілем велось зафіксованою камерою, тобто фіксуючий стояв на місці, на узбіччі дороги, натомість п. 13.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року, зобов'язує інспектора ДАІ здійснювати прихований нагляд на службових транспортних засобах ( автомобілях ) без спеціального кольорографічного пофарбування та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів, тобто зйомка повинна проводитися виключно з автомобіля який рухається в потоці машин, що в даному випадку теж порушено.
Зазначене вказує про порушення чинного законодавства з боку працівників ДПС.
А відповідно до ст. 70 ч. 3 КАС України докази, одержані з порушенням вимог закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Тобто, немає підстав вважати достовірними дані зафіксовані при таких обставинах з допомогою пристрою “Візир”. І, відповідно, оскаржувану постанову слід визнати такою, що не грунтується на достовірних доказах і, відповідно, постанову при таких обставинах слід скасувати.
Керуючись ст. 69, ч. 2 ст. 70, ч. 2 ст. 71, ст. ст. 100, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 14-1, 33, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 10, 11 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затв. наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року, суд, -
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження в судовому порядку оскаржуваної постанови.
Позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська Кнушен Ігорем Богдановичем серії АТ № 019562 від 02 вересня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП України та накладення на нього штрафу в сумі 255 гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Попович С. С.