Судове рішення #9550843

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


26 березня 2010 р.Справа № 2-а-233/09/1404


Категорія: 2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Молчанов О.Г.


Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –          Яковлева Ю.В.

         судді –          Шеметенко Л.П.

         судді –          Шляхтицького О.І.

        при секретарі –          Святошенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,

встановила:

          Позивач ОСОБА_1 02.09.2008 року звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області за захистом порушених прав, свобод та інтересів, посилаючись на те, що вона відповідно до законодавства має статус дитини війни і право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в   ст. 6 якого зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, відповідач всупереч вимогам Закону щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки у належному розмірі не виплатив, тому позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за вказаний період недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в сумі 2733 грн. 30 коп., відновивши пропущений строк для звернення до суду.

          Справа була розглянута за відсутності сторін.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 03.02.2009 року визнано неповажною причину пропуску строку звернення до суду за захистом прав за 2006 рік і в поновленні зазначеного строку відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано про типравною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області, яка виразилась в невиплаті позивачу з 9 липня 2007 року під вищення розміру пенсії за віком в розмірі 30 % мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Березнегуватсьму районі Миколаївсь кої області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

          Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і на неї розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України за 2006 рік»від 20.12.2005р., дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік було зупинено.

          Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 року п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 цього ж Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік»в зазначеній частині не реалізовані.

          Також положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»рішенням Конституційного суду України неконституційними не визнавались.

          Таким чином у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

          Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.

          09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

          Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

          Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.

          Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Суд 1-ї інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.

          Як вже зазначалось, позивач звернулась до суду з позовом 02 вересня 2008 року.

          Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

          Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо її необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

          За таких підстав права позивача підлягають захисту з 02 вересня 2007 року.

          З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 02.09.2007 року по 31.12.2007 року.

У зв’язку з чим оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції підлягає зміні, оскільки суд по суті правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 та ч. 2 ст. 205  КАС України, колегія суддів –

постановила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області – задовольнити частково.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»–змінити.

Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:

          «Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 02 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням доплат, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

          

          Головуючий:                                                                                 Ю.В. Яковлев

          Суддя:                                                                                 Л.П. Шеметенко

          Суддя:                                                                                 О.І. Шляхтицький



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація