Справа № 22 ц- 5047/2010 Головуючий у 1 інстанції Шеїна Л.Д.
Категорія 30 Доповідач Будулуца М.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Пономарьової О.М.
суддів: Будулуци М.С., Бондаренко Л.І.
при секретарі Валуйському В.А.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника ОП "Добробут" - Савченко С.І., та представника ВАТ "Донецькобленерго" - Жиліної Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Орендного підприємства "Добробут" на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 18 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства "Добробут", Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Орендного підприємства «Добробут» (далі – ОП «Добробут») та Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (ВАТ «Донецькобленерго») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на ті обставини, що він є інвалідом 1 групи та мешкає у гуртожитку будинку АДРЕСА_1, експлуатацію його здійснює ОП «Добробут».
2 березня 2009 року гуртожиток був відключений від електромережі, оскільки ОП «Добробут» своєчасно не уклало договір з енергопостачальником на постачання електричної енергії.
Протягом тривалого часу, з 2 по 25 березня 2009 року він проживав у квартирі без електроенергії.
Внаслідок неправомірної бездіяльності ОП «Добробут», яка проявилася в не укладанні останнім договору з енергопостачальником на споживання електричної енергії, він зазнав матеріальної шкоди, оскільки через відсутність електроенергії були зіпсовані продукти харчування загальною вартістю 3 000 грн., він захворів та для свого лікування придбав ліки на загальну суму 3 000 грн. Окрім того, він зазнав моральну шкоду, яка проявилась в погіршенні стану здоров`я, пригніченні, порушенні нормальних життєвих зв’язків з оточуючими, яку він оцінив в розмірі 25 000 грн..
Окрім того, будучи інвалідом 1 групи, через відсутність електроенергії, він був позбавлений можливості задовольняти свої життєві потреби, що на його думку, є підставою для стягнення неустойки у сумі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 3 153 грн., яка складається з витрат на придбання ліків, яку він просив стягнути з відповідачів. Через відсутність електроенергії він зазнав моральні страждання, які виявились в почутті безпорадності, занедбаності, безвихідності, порушенні сну, з’явленні страху та погіршенні стану його здоров`я. Він також був позбавлений можливості приготувати їжу, обігрітися, спілкуватися з оточуючими, викликати медичну допомогу, а тому просив суд стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.(а.с. 179 – 180).
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково.
З Орендного підприємства «Добробут» на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 3 153 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. На користь держави з Орендного підприємства «Добробут» стягнуто судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звільнено від цивільно - правової відповідальності.
Відповідач – ОП «Добробут» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, суд не встановив які саме дії повинен був виконати ОП «Добробут» для укладання договору на електропостачання, та в якій термін. Втім, відповідно до договору № 29 від 29 січня 2008 року «На надання послуг з утримання житлового фонду» на ОП «Добробут» не покладено обов’язок по укладенню договору з електропостачання. Окрім цього, статус будинку, як гуртожитку, не підтверджено наявними у справі документами.
В засіданні апеляційного суду директор ОП «Добробут» - Савченко С.І. підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Представник ВАТ„Донецькобленерго” Жиліна А.І. заперечувала наявність винних дій з боку ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення гуртожитку від електропостачання в зазначений період, оскільки ОП „Добробут” несвоєчасно уклав договір на електропостачання гуртожитку, який має окремий лічильник та особистий рахунок і окремо договір на електропостачання з мешканцями гуртожитку не укладається.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог п.п.3 і 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Орендного підприємства "Добробут" про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3 153 грн., що складають витрати на придбання позивачем ліків під час його лікування, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що позов в цій частині є обґрунтованим, а погіршення стану здоров’я ОСОБА_1 сталося з причині тривалої відсутності електроенергії у гуртожитку. На обґрунтування таких висновків суд послався на витяги з історії хвороби останнього (а.с. 4, 190 – 193) та наданих ним чеків на придбання ліків (а.с.181 – 188).
Але висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Як зазначено в ч.2 цієї ж статті, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно, в період з 17 березня по 9 квітня 2009 року, а потім з 5 серпня по 4 вересня 2009 року ОСОБА_1 знаходився в лікарні на лікуванні з діагнозом „ Органічний розлад особистості і поведінка внаслідок виробничої черепно - мозкової травми ”, та є інвалідом 1 групи внаслідок черепно – мозкової травми, отриманої в 1992 році на виробництві. Згідно доданих витягів з історій його хвороби, хворим він себе вважає на протязі значного періоду, коли в 1992 році отримав виробничу травму – ушиб головного мозку, перелом зводу черепа, ускладнений гематомою. Саме для лікування цього захворювання, виникнення якого пов’язано з виробничою травмою, він і приймав ліки, а тому є безпідставним висновок суду про стягнення вартості ліків з відповідача – ОП „Добробут”, оскільки в даному випадку відсутній причино – наслідковий зв’язок між бездіяльністю відповідача і хворобою позивача ( а.с. 4, 181 – 188, 190 – 193).
В зв’язку з цим, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОП „Добробут” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3153 грн. - вартості ліків, слід відмовити, за відсутністю правових підстав щодо стягнення зазначених витрат з відповідача.
Таким чином, рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди, відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.п.3 і 4 ЦПК України, слід скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Орендного підприємства "Добробут" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3153 грн., а апеляційну скаргу останнього - частково задовольнити.
Висновки суду щодо покладення відповідальності на ОП „Добробуд” про відшкодування моральної шкоди, всупереч твердженням апелянта, відповідають обставинам справи, наявним у справі доказам та вимогам чинного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок неправомірної бездіяльності та недбалості з боку ОП „Добробуд” по своєчасному укладенню договору з ВАТ „Донецькобленергно” на електропостачання, в гуртожитку, де мешкає позивач, в період з 2 по 25 березня 2009 року не було електроенергії.
З 2 до 17 березня 2009 року ОСОБА_1, який має низку захворювань та є інвалідом 1 групи внаслідок отриманої виробничої травми, через відсутність електроенергії в гуртожитку, був позбавлений можливості приготувати їжу, обігрітися, спілкуватися з оточуючими, викликати медичну допомогу, що завдало йому додаткових моральних страждань та незручностей.
Судом безспірно встановлено, що ОП „Добробут» прийняв на себе зобов’язання здійснювати експлуатацію та утримання гуртожитку, де мешкає позивач (а. с. 47), але будь - яких дій щодо своєчасного включення гуртожитку у перелік об’єктів для забезпечення потреб з електроенергії не прийняв, своєчасно не уклав відповідний договір з ВАТ „Донецькобленергно” після попередження про відключення гуртожитку від електропостачання. Такий договір був укладений лише 26 березня 2009 року після відключення гуртожитку від електропостачання ( а.с. 214 – 216), що безперечно свідчить про неправомірну бездіяльність.
Заперечення апелянта щодо обов’язку на укладення ним договору на електропостачання гуртожитку, були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції, суперечать встановленим обставинам справи та не спростовують рішення суду. Суд правильно, з посиланням на ст. 1167 ЦК України, поклав обов’язок на відповідача - ОП „Добробут” по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, завданної йому відповідачем внаслідок бездіяльності по укладенню договору з електропостачання .
Окрім своїх заперечень, доказів зворотного апелянт суду не надав, як і не зазначив інших осіб, які повинні були укласти договір на електропостачання зазначеного гуртожитку.
Твердження апелянта про не підтвердження статусу гуртожитку, спростовується наявним у справі рішенням виконкому місцевої ради.
Апеляційний суд також приходе до висновку, що з урахуванням принципу розумності і справедливості, як це вимагає ч.3 ст.23 ЦК України, слід зменшити розмір стягнення у відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_1 з ОП „Добробут” до 500 грн., який суд помилково визначений в більшому розмірі з врахуванням погіршення стану здоров’я позивача і перебуванням його на лікуванні, пов’язуючи останнє з фактом відключенням гуртожитку від електропостачання.
Одночасно, згідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, апеляційний суд вважає необхідним зменшити і розмір стягнення судового збору з відповідача - ОП „Добробуд” на користь держави до 8 грн.50 коп., що складає 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який передбачений підпунктом „д” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито ” від 21 січня 1993 року № 7 – 93 для подання позовних заяв немайнового характеру.
В зазначений частині рішення суду, відповідно до ст.309 ч.1 п.3 і п.4 ЦПК України, підлягає зміні, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Орендного підприємства "Добробут" частково задовольнити.
Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 18 лютого 2010 року в частині стягнення матеріальної шкоди з Орендного підприємства "Добробут" на користь ОСОБА_1 в сумі 3153 грн. скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог до Орендного підприємства "Добробут" про стягнення матеріальної шкоди.
Це ж рішення в частині стягнення моральної шкоди з Орендного підприємства "Добробут" на користь ОСОБА_1 та судового збору на користь держави змінити і стягнути з Орендного підприємства "Добробут" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн., та на користь держави - судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн.50 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: