АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3647 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Гладкіна Г.А.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“10” червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Онищенко Е.А.
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України у Михайлівському районі Запорізької області
на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від “28” січня 2010 року по справі за адміністративним позовом
ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України в Михайлівському районі Запорізької області, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України в Михайлівському районі Запорізької області, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
В обґрунтування позову зазначала, що вона має статус „дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про соціальний захист дітей війни” і на підставі ст. 6 зазначеного закону має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка в повному обсязі їй не виплачувалась.
Посилаючись на порушення відповідачем її прав, позивачка просила суд поновити їй строк позовної давності, як такий, що пропущений з поважних причин, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30 % підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року до часу звернення до суду з позовом, передбаченого ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дітям війни та сплатити недоплачену суму за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області щодо несплати ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 січня 2009 року по 28 січня 2010 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області перерахувати ОСОБА_4 розмір щомісячної соціальної допомоги, що була виплачена за період з 11 січня 2009 року по 28 січня 2010 року та виплатити недоплачену суму допомоги у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 18 листопада 2004 року. В іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області просить скасувати постанову районного суду і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 11.01.2009 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вказаному році не була обмежена у дії.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обґрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог про перерахунок за 2009 рік, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
Отже аналогічні доводи апеляційної скарги про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії колегія не вважає підставою для скасування правильного по суті судового рішення, зважаючи на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч.7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов’язання відповідача дорахувати і виплатити позивачеві передбачені законом надбавки за 2009 рік відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.
З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 11 січня 2010 року.
Допустимих доказів про порушення пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні 2010 року останній суду не надав.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Зважаючи на те, що станом на 11 січня 2010 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за січень 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від “28” січня 2010 року по цій справі змінити в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову залишити без змін..
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: