Справа №22-4686/2009
УКРАЇНА
Головуючий у 1 інстанції - Саченко О.О.
Доповідач - Українець Л.Д.
УХВАЛА
Іменем України
24 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва
В складі: головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Амеліна В.І., Черненко В.А.
при секретарі - Мороз О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановила:
У січні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивував тим, що 5.12.2006 року між ним та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/21-03/8 про надання споживчого кредиту в сумі 15 000 доларів США на 24 місяці зі сплатою 14,5 відсотків річних.
18.12.2006р. банком повністю виконано свої зобов'язання перед ОСОБА_3 за договором і надано кредитні кошти в сумі 15 000 доларів США, що підтверджується її особистим підписом на другому примірнику заяви про видачу готівки № RKI/I89-59. Згідно з п. 5.1 зазначеного договору ОСОБА_3 зобов'язалася забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених договором, у відповідності до графіка сплати відсотків та повернення кредиту.
Згідно з п. 9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом ОСОБА_3 сплачує позивачеві пеню у розмірі 1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
18.12.2006 року між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір застави для забезпечення вимог, що випливають з кредитного договору №014/21-03/8.
Згідно з п.п. 1.2 і 1.3 договору застави: у заставу передані належні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 транспортні засоби, автомобіль "Додж" НОМЕР_1, 1999 року випуску та автомобіль "Додж" НОМЕР_2, 2000 року випуску, вартість предмету застави становить 92 796 грн.
У відповідності до п. 2.3 договору застави у випадку, якщо забезпечена заставою позика не погашена у встановлені кредитним договором строки, позивач набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави. Вживаючи заходів досудового регулювання спору, банк 11.11.2008 р. за № 09-07-01/09-11300 звернувся до відповідачів з претензіями про погашення солідарно заборгованості за кредитним договором №014-21-03/8 в сумі 5 126,76 доларів США та попередив, що при незадоволенні заявлених у претензіях вимог звернеться до суду за їх примусовим виконанням, однак у визначений законом строк відповідей на претензії не надійшло. Строк виконання ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором №014/21-03/8 закінчився, однак одержаний кредит нею не повернуто, нараховані відсотки за користування кредитом не сплачені.
Станом на 18.12.2008 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/21-03/8 складає 6 404,28 доларів США, що за курсом НБУ на 18.12.2008 року становить 50 351 грн. 25 коп.,.
Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом в сумі 50351 грн. 25 коп. та судові витрати в сумі 533 грн. 51 коп.
В попередньому судовому засідання рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року позовні вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 351 грн. 25 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати за сплату судового збору та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 533 грн. 51 коп., а всього стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь позивача суму в розмірі 50 884 грн. 76 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначив, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішення суду ухвалювалось за його відсутності, про час та місце розгляду справи його не повідомляли, у зв'язку з чим, він був позбавлений права надати пояснення та докази, які мають суттєве значення для справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2006 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/21-03/8, за яким ОСОБА_3 отримала грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США на 24 місяці із сплатою 14,5 відсотків річних.(а.с.4-6).
18.12.2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 був укладений договір застави № 014/21-03/8, за яким у заставу були передані автомобілі "Додж", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, та автомобіль "Додж", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4 вартість предметів застави становить 92 796 грн. (а.с.7).
Ухвалюючи в попередньому судовому засіданні рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", суд виходив з того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явились та про причини неявки суду не повідомили.
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був повідомлені належним чином про розгляд справи.
Постановлючи рішення в попередньому судовому засіданні, суд першої інстанції послався на ч. 4 ст. 130 ЦПК України в якій зазначено, що при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Висновок суду про можливість ухвалення рішення в попередньому судовому засіданні не грунтується на вимогах закону, оскільки ОСОБА_1 позов не визнавав та взагалі не був присутнім в судовому засіданні.
Отже, доводи апелянта про те, що рішення суду ухвалювалось за його відсутності, про час та місце розгляду справи його не повідомляли відповідають дійсності та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.