АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 9 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біляївської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Біляївської міської ради про передачу земельної ділянки,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Біляївської міської ради та Виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Біляївської міської ради № 60 від 25 квітня 1996 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,06 га по вул. Котовського згідно поданої заяви ОСОБА_3
Позивач зазначав, що йому на праві власності належить житловий АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,07 га і був переданий йому, як переселенцю згідно з Актом від 13 березня 1978 року. У березні 1979 року сім’я ОСОБА_2 незаконно захопила частину закріпленої за його будинком земельної ділянки розміром 0,03 га, про що був складений акт. За його скаргами матеріали для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за самозахоплення землі направлені до районного відділу міліції. У квітні 2007 року він отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок, однак у приватизації земельної ділянки йому було відмовлено з посиланням на те, що офіційно частина земельної ділянки належить ОСОБА_2 В даний час йому стало відомо про рішення Біляївської міської ради від 25 квітня 1996 року, яким земельна ділянка розміром 0,06 га по вул. Котовського передана ОСОБА_2 згідно з заявою, поданою ОСОБА_3 Посилаючись на те, що рішення міської ради незаконно і порушує його право на землю, позивач просив задовольнити позов.
Представники відповідачів позов не визнали.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 9 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
___________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Андреєв Е.О. Справа № 22ц-5243/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП – 45
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального
права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статей 213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ці вимоги закону суд не виконав. Висновки суду зроблені без повного і всебічного з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що рішення Біляївської міської ради відповідає вимогам закону та не порушує права позивача, який не довів своїх позовних вимог. При цьому суд послався на земельно-шнурові(облікові) книги за 1980 роки, в яких є записи про те, що за ОСОБА_1 закріплена земельна ділянка площею 0,03 га при її фактичної площі 0,0553 га, а за ОСОБА_2 - земельна ділянка площею 0,06 га при фактичної площі 0,0470 га.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін у цих правовідносинах, з порушенням процесуального права.
За правилами ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачка та її чоловік ОСОБА_3 самовільно захопили частину його земельної ділянки, а міська рада своїм рішенням, незважаючи на його скарги, необґрунтовано передала земельну ділянку відповідачці.
При цьому позивач посилався на такі докази: Акт від 13 березня 1978 року, затверджений головою райвиконкому Біляївської міської ради, про надання йому, як переселенцю, житлового будинку розміром 7х10 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,07 га (а.с.11); Акт комісії Біляївської селищної ради від 20 березня 1979 року, а також листи Виконкому Біляївської міської ради від січня 1980р.,28 квітня 1983 року, в яких зазначено, що мешканець ОСОБА_3 з дружиною, які проживають по вул.Петровського, займаються самозахопленням земельної ділянки переселенця ОСОБА_1, і матеріали про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності були надіслані до районного відділу міліції для прийняття відповідних заходів. (а.с.15-17)
Однак суд доводи позивача про захоплення земельної ділянки ОСОБА_3 та його дружиною не перевірив та не дав належної оцінки наданим ним доказам.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Біляївської міської ради № 60 від 25 квітня 1996 року зупинено ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою розміром 0,06 га по АДРЕСА_2 та 0,06 га по вул. Котовського передано ОСОБА_2 згідно поданої заяви ОСОБА_3 (а.с.28)
Зміст цього рішення свідчить про те, що ОСОБА_2 передана частина земельної ділянки, яка належала її чоловіку ОСОБА_3
Визнаючи це рішення законним, суд не з'ясував та не перевірив підстави прийняття такого рішення.
На а.с. 40 є копія листа з земельно-облікової книги за 1986 рік, яка містить запис без порядкового номера про те, що ОСОБА_2 надана земельна ділянка 0,06 га Однак суд не звернув увагу на те, що земельна ділянка площею 0,06 га була надана ОСОБА_2 лише 25 квітня 1996 року, тобто через десять років після складання земельно-облікової книги за 1986 рік, і не дав цьому доказу належної оцінки.
Незважаючи на те, що листи земельно-облікових книг за 1984р. і за 1986р. не містять відомостей про землекористувача ОСОБА_3, суд не перевірив законність та обґрунтованість рішення міської ради, яке оспорює позивач.
В засіданні апеляційного суду надана копія договору дарування від 26 лютого 2005 року, згідно яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 1\2 частину житлового АДРЕСА_2 який розташований на земельній ділянці розміром 0,12 га.
Таким чином, матеріали справи та надані докази свідчать про те, що рішення Біляївської міської ради та порушений спір безпосередньо стосуються інтересів ОСОБА_3, який не був притягнутий до участі у справі в якості відповідача, що згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Крім того, відповідачем по даній справі є також виконком Біляївської міської ради, який не брав участь у розгляді справи та не був повідомлений про час і місце судового засідання у встановленому законом порядку, що також є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд (п.3 ч.1 ст.311 ЦПК).
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд у порушення вимог ст.ст.10,60, 212,213,214 ЦПК не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов’язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду і не дав належної оцінки наданим доказам.
Оскільки суд розглянув справу поверхово та однобічно, не виконав норми процесуального права, не притягнув до участі у справі особу, яку стосується оспорюване рішення міської ради, є потреба, у збиранні та перевірці доказів з участю всіх зацікавлених осіб, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням зазначених недоліків, підстави для ухвалення нового рішення або зміни рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 9 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є.Федорова
Судді: Л.М.Миза
А.П. Заїкін