АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
25 листопада 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 1 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позивач зазначав, що 25 листопада 2008 року відповідачка здійснила на нього наїзд, внаслідок чого завдана шкода його здоров’ю, а саме ушкодження зв’язок лівого колінного суглобу. Відповідачка свою вину визнала, у зв’язку з чим 25 листопада 2008 року між сторонами був укладений договір про встановлення, визначення порядку та умов виконання прав та обов’язків щодо відшкодування шкоди. Відповідно до умов договору відповідачка зобов’язалася в строк до 25 грудня 2008 року сплатити 4000 грн, а до 15 січня 2009 року -3000 грн., а також сплатити усі витрати на лікування позивача. Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов’язання за договором не виконала, позивач просив задовольнити позов та стягнути на його користь 4300 грн. основного боргу, штраф у розмірі 7000 грн., пеню у сумі 4830 грн., втрати від інфляції 147 грн., пеню за весь час розгляду справи, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Відповідачка не брала участь у розгляді справи.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 1 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
_____________________________________________________________________________
Головуючий в першій інст.: Андрухів В.В. Справа № 22ц- 5218/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-32
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу у заочному провадженні за відсутності відповідачки ОСОБА_2, не повідомленої про час і місце судового засідання у встановленому ст.ст.74-76 ЦПК України порядку. Умов проведення заочного розгляду справи, передбачених ч.1 ст.224 ЦПК, суд не дотримувався.
Розглянувши справу за відсутності відповідачки ОСОБА_2, суд помилково вважав, що її повідомлено про час і місце розгляду справи належним чином, проте у судове засідання вона не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Між тим у справі відсутні відомості про вручення відповідачці копії позовної заяви, та про її повідомлення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 про розгляд справи 1 вересня 2009 року. До матеріалів справи приєднано повідомлення без зазначення часу судового засідання, яке адресовано КП ОМБТІ та РОН і вручено не відповідачці, яка бере участь у справі, а ОСОБА_4, що не відповідає вимогам ст.ст.74, 75,76 ЦПК України.
Таким чином, розгляд справи було проведено судом заочно з порушенням вимог процесуального закону, оскільки відповідачка не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Розглянувши справу за відсутності відповідачки, суд вимоги закону не виконав, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не уточнив правові підстави позову, не вирішив, які правовідносини виникли між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, суд виходив з того, що між сторонами виникли відносини, пов’язані з договором про встановлення, визначення порядку та умов виконання прав та обов’язків щодо відшкодування майнової та моральної шкоди і умови договору виконані належним чином.
Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
З позовної заяви вбачається, що 25 листопада 2008 року відповідачка здійснила наїзд на позивача на пішохідному переході, і внаслідок ДТП позивачеві завдана шкода ушкодженням його здоров’я.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.(ч.1) Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.(ч.4)
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт ДТП, ушкодження позивачеві здоров’я саме внаслідок ДТП, знаходження позивача на лікуванні, а також витрати на лікування та розмір завданої майнової та моральної шкоди. Суд такі докази не витребував, не дослідив їх в судовому засіданні та не дав їм належної оцінки, у зв’язку з чим не визначився з правовідносинами сторін.
За таких обставин, заочне рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно не відповідає вимогам статей 213, 215, 224, 226 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням викладеного, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 1 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін