АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“23” грудня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Коваленка Є.П.
суддів - Римар Т.М., Стадника О.Б.
за участю прокурора - Семенця О.А.
потерпілої - ОСОБА_1
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
засуджених - ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та його представника ОСОБА_12 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 серпня 2009 року, -
Цим вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. В.Волинський Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, -
засуджено:
- за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна на праві приватної власності.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено ____________________________________________________________________ Справа № 11 – 311, 2009 р. Головуючий у І інстанції – Берегуляк Ф.Г. Категорія – ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України Доповідач – Римар Т.М.
покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна на праві приватної власності.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу – взяття під варту залишено без змін.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна на праві приватної власності.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна на праві приватної власності.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу – взяття під варту залишено без змін.
ОСОБА_6 відбування покарання засудженим постановлено рахувати з 6 січня 2009 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково, а про відшкодування моральної шкоди – задоволено повністю і постановлено стягнути в його користь солідарно із засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 1866 грн. 25 коп. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 5000 грн. - на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Судом постановлено стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 1201 грн. 92 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за злочини, які згідно вироку, вчинені за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вступивши в злочинну змову між собою, направлену на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, 16 жовтня 2008 року біля 21 год. 00 хв. на стадіоні загальноосвітніх шкіл № 28, 29 м. Тернополя, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що виразилось у погрозі застосування ножа, напали на нього та відкрито викрали мобільний телефон торгової марки “Sony-Ericsson К-550i” з додатковою картою пам'яті на 128 Мb, вартістю 487 грн. 50 коп., із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку “Djuice”, вартістю 25 грн. Після цього, погрожуючи потерпілому ножем, відвели його до супермаркету “Наш край”, що в м. Тернополі, по вул. Д.Вишнівецького, 12, де ОСОБА_8 з банкомату “Райффайзен банк Аваль” з своєї банківської картки зняв гроші в сумі 385 грн., якими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрито заволоділи. З викраденим майном засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втекли, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 897грн. 50 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи особами, які раніше вчинили розбій та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, 28 листопада 2008 року біля 23 год., на проспекті ОСОБА_13 в м. Тернополі, у першому під'їзді будинку №96, з метою заволодіння чужим майном напали на потерпілого ОСОБА_10 та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось у погрозі застосування ножа, відкрито викрали в'язку ключів в кількості 5 штук, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, мобільний телефон торгової марки “Samsung С 100”, вартістю 200 грн., із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку “Djuice”, вартістю 15 грн., із залишком на рахунку 7 грн., чим спричинили ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 222 грн. Сприймаючи ніж, як реальну загрозу для життя і здоров’я, потерпілий на вимогу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 віддати гроші дістав з кишені гаманець, в якому було 5 грн., в цей момент відчинилися двері квартири № 1, внаслідок чого засуджені заволодівши майном, з місця вчинення злочину втекли.
18 грудня 2008 року близько 17 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи особами, які раніше вчинили розбій та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у гаражі №НОМЕР_1 гаражного кооперативу “Кінетрон”, що в м. Тернополі по прос. Злуки, за ініціативою ОСОБА_6 вступили між собою у злочинну змову, направлену на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном та виготовили із листового металу, з метою подальшого застосування предмет у формі ножа.
Того ж дня, біля 20 год. 30 хв., реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за попередньою домовленістю між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у парку “Слави”, що в м. Тернополі, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_11 та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я останнього, що виразилось у погрозі застосування заздалегідь виготовленого предмету, який потерпілий сприйняв як ніж, відкрито заволоділи у нього грошима в сумі 40 грн., мобільним телефоном “Sony-Ericsson W-850і”, вартістю 1251 грн. 25 коп. із стартовим пакетом “Київстар” вартістю 25 грн. та срібним ланцюжком вартістю 400 грн. із кулоном вартістю 150 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1866 грн. 25 коп. З викраденим майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втекли.
Крім цього, 03 січня 2009 року біля 21 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, повторно, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, у парку “Слави”, що в м. Тернополі наздогнали потерпілу ОСОБА_1, яка проходила через парк “Слави” в напрямку вул. Ломоносова в м. Тернополі, та поблизу будинку №60 вказаної вулиці, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, ОСОБА_6 штовхнув її, від чого потерпіла впала на землю, після чого відкрито викрали у неї мобільний телефон “Nокіа 1112”, вартістю 200 грн. із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку “Київстар”, вартістю 25 грн. із залишком на рахунку 6 грн. та жіночу сумочку, вартістю 65 грн., в якій знаходились гроші в сумі 120 грн., масажер для рук, вартістю 5 грн., духи ANAIS ANAIS, вартістю 180 грн., два ключі від квартири та дві записних книжки, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять. З викраденим майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втекли, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 601 грн.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_6 вказую на те, що призначене судом покарання є суворим і просить – пом’якшити його, посилаючись на те, що потерпілим практично всі речі повернуто, останні просили його суворо не карати. Також просить врахувати те, що він являється практично єдиним годувальником в сім’ї: мати – пенсіонерка, батько - інвалід з тяжким захворюванням;
- засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду змінити – пом’якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України. Вказує на те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував потерпілим завдані збитки, виховувався у багатодітній сім’ї, а також не знав, що в ОСОБА_6 був ніж;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить пом’якшити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, застосувавши ст.ст. 69, 69-1 КК України, та виключити з вироку вказівку суду на обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.
Посилається на те що, призначене судом покарання ОСОБА_6 не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого. Вказує також, що судом при призначенні покарання ОСОБА_6 в повній мірі не враховано ряд пом’якшуючих обставин: щире каяття та активне сприяння в розкритті злочинів, повернення викраденого майна трьом з чотирьох потерпілих, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, потерпілі просили його суворо не карати, має батька - інваліда І групи, та матір - пенсіонерку, є єдиним годувальником в сім’ї. Також вказує на те, що судом не наведено достатніх та переконливих доказів, які підтверджують перебування засуджених при вчиненні злочинів в стані алкогольного сп’яніння;
- потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9, потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_11 та його представник ОСОБА_12 просять вирок суду відносно ОСОБА_7 змінити, пом’якшити призначене йому покарання за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, застосувавши ст.69 КК України. Посилаються на те, що ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому, виховувався у багатодітній сім’ї, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував завдані збитки, не знав, що в ОСОБА_6 був ніж.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції і просять пом’якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілу ОСОБА_1, які підтримали подані апеляції і просять пом’якшити призначене покарання ОСОБА_7, застосувавши ст.69 КК України, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення поданих апеляцій, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що дані апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, та кваліфікація дій останніх за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України ґрунтується на доказах, зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні, які наведено у вироку, та в апеляції не оспорюються.
Викладенні в апеляціях засудженого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_11 та його представника ОСОБА_12 твердження про те, що ОСОБА_7 не знав, що ОСОБА_6 під час вчинення злочинів мав з собою ніж, є безпідставні і спростовуються матеріалами справи.
Так, з показань ОСОБА_7 в якості підозрюваного 14 січня 2009 року вбачається, що в один з днів жовтня 2008 року він, зустрівшись з ОСОБА_6, домовились вчинити пограбування. В цей же день вечором, розпивши спритне, пішли на стадіон ЗОШ №28,29 в м. Тернополі де, з метою заволодіння чужим майном підійшли до одного хлопця, у якого ОСОБА_6, погрожуючи ножем, що взяв в квартирі, де він - ОСОБА_7 робив ремонт, став вимагати майно, він приєднався до ОСОБА_6 і також став вимагати у хлопця майно (т.2 а.с.69-70).
Будучи допитаним в якості підозрюваного 6 січня 2009 року ОСОБА_7 визнав, що 18 грудня 2008 року в гаражі у ОСОБА_6 він з ОСОБА_6 з листового металу вирізали предмет у формі ножа, для того, щоб коли вони захочуть у когось щось забрати, то людина “мала страх та не чинила ніякого опору” (т.1 а.с.94-96). Аналогічні покази ОСОБА_7 дав в якості обвинуваченого (т.1 а.с.187-191).
Показання ОСОБА_7 підтверджені показаннями ОСОБА_6 в якості підозрюваного (т.1 а.с.101-103) та обвинуваченого (т.1 а.с.199-203).
Будучи допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_7 визнав, що розбійні напади на потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_10, він з ОСОБА_6 вчиняли, погрожуючи останнім ножем, який був у ОСОБА_6 та, що 18 грудня 2008 року в гаражі у ОСОБА_6 виготовили предмет, схожий на ніж, який використали під час розбійного нападу на ОСОБА_11.(т.2 а.с 341-342).
Щодо вимоги, викладеної в апеляції захисника ОСОБА_2 про виключення з вироку стосовно засудженого ОСОБА_6 вказівки суду на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, то вона задоволенню не підлягає, оскільки факт перебування ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованих їм злочинів в стані алкогольного сп’яніння підтверджений зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема показаннями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості підозрюваних (т.1 а.с.94-96, 101-103, т.2 а.с.69-70), в якості обвинувачених (т.1 а.с.187-191, 199-203), а також їхніми показами в судовому засіданні та чого не заперечує засуджений ОСОБА_7 в своїй апеляції, вказавши, що спочатку відмовлявся від пропозиції ОСОБА_6 вчиняти злочини, але “після випивання спиртних напоїв, відчувши себе якимось героєм”, погоджувався на вчинення злочинів (т.2 а.с.366).
Колегія суддів також не вбачає підстав для пом’якшення покарання засудженим з застосуванням ст.69 КК України, як про порушується питання в апеляціях засуджених, захисника ОСОБА_2 та потерпілих.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення, яке б сприяло запобіганню вчиненню нею нових злочинів.
Суд першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином та в повній мірі врахував і призначив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання, яке відповідає вчиненому, є справедливим, таким, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Викладені в апеляціях засуджених, захисника ОСОБА_2 та потерпілих посилання на те, що покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено без врахування всіх пом’якшуючих обставин та даних про їх особу і є надто суворим, безпідставні, оскільки, як вбачається з вироку, суд врахував позитивні характеристики засуджених та наявні по справі пом’якшуючі обставини і призначив ОСОБА_6 за тяжчою статтею обвинувачення покарання, близьке до мінімального, а ОСОБА_7 - мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.187 КК України, а остаточне покарання обом засудженим призначив за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є справедливим, необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів.
З врахуванням вищенаведеного і того, що засудженими вчинено чотири тяжкі злочини (три розбої та грабіж), колегія суддів підстав для пом’якшення їм покарання з застосуванням ст.69 КК України, як про це порушується питання в апеляціях, не вбачає.
Разом з тим, в порядку ст.365 КПК України даний вирок в частині стягнення з засуджених судових витрат слід змінити – замінити солідарний порядок стягнення судових витрат в сумі 1201 грн. 92 коп. на дольовий та стягнути за проведення товарознавчих експертиз з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 600 грн. 96 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки відповідно до ч.2 ст.93 КК України судові витрати підлягають стягненню з засуджених в дольовому порядку. В порушення даних вимог суд першої інстанції, постановляючи вирок, прийняв рішення про стягнення із засуджених судових витрат в сумі 1201 грн. 92 коп. в солідарному порядку.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та його представника ОСОБА_12 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 серпня 2009 року в частині засудження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України і призначеного покарання - без зміни.
В порядку ст.365 КПК України даний вирок в частині стягнення з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судових витрат змінити – замінивши солідарний порядок стягнення судових витрат в сумі 1201 грн. 92 коп. на дольовий та стягнути за проведення товарознавчих експертиз з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 600 грн. 96 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області на рахунок, вказаний у вироку.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Римар Т.М.