АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
12 травня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2009 року про забезпечення позову ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитом,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу у розмірі 106838,41 грн. за договором кредиту.
Ухвалою судді Іллічівського міського суду від 8 квітня 2009 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову: накладено арешт на майно відповідачів, в достатньому обсязі для відшкодування 106838,41 грн.
У липні 2009 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог до 136254,74 грн., у зв’язку з чим просив в забезпечення позову заборонити відповідачам виїзд за кордон, посилаючись на те, що відповідачі не виконують умови кредитного договору, ухиляються від контактів з працівниками банку, а виїзд за кордон може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Ухвалою Іллічівського міського суду від 16 листопада 2009 року заяву позивача задоволено. В порядку забезпечення позову про стягнення боргу тимчасово обмежено право виїзду за кордон ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до виконання ними зобов’язань за кредитним договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, мотивуючи тим, що ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, підстави для забезпечення позову шляхом заборони виїзду за кордон відсутні.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інст.: Ледньова Т.В. Справа № 22ц- 2403/2010
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія ЦПК
За правилами статті 210 ЦПК України ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд в порушення вимог статей 151, 210 ЦПК України не зазначив в ухвалі мотивів, із яких дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову майнового характеру шляхом тимчасово обмеження права виїзду відповідачів за кордон може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
В ухвалі взагалі не наведено, з яких саме мотивів заява позивача підлягає задоволенню та посилання на процесуальний закон (пункт, частину ст.152 ЦПК), яким суд керувався при застосуванні виду забезпечення позову.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Однак судом не встановлено і не зазначено в ухвалі закон, яким передбачено обмеження права громадянина України вільно залишати територію держави.
Крім того, суд не звернув увагу на те, що позов про стягнення боргу був забезпечений накладенням арешту на майно відповідачів ухвалою судді від 8 квітня 2009 року, та не з’ясував, яким чином виконана ця ухвала у порядку виконавчого провадження, на яке саме майно відповідачів накладений арешт та чи в достатньому обсязі воно для відшкодування боргу з урахуванням збільшених позовних вимог (а.с.43).
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Ці роз’яснення Пленуму Верховного Суду України суд не врахував, не пересвідчився, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з’ясував дані про осіб відповідачів, у тому числі рід їх діяльності, відповідність виду забезпечення позову, який просить позивач, позовним вимогам майнового характеру.
Таким чином, ухвала суду про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження права виїзду відповідачів за кордон до виконання ними зобов’язань за кредитним договором постановлена з порушенням вимог ст.ст.151,152, 210 ЦПК України, є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2009 року скасувати, питання про забезпечення позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін