АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 12 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Позивач зазначав, що перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 1 жовтня 2005 року і ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3. Внаслідок несумісності характерів і загальних інтересів сумісне життя не склалося, в сім’ї часто виникали сварки і у березні 2008 року вони остаточно припинили шлюбні відносини. З березня 2008 року він проживає зі своєю першою дружиною, з якою має двох дітей. Посилаючись на те, що сім’я розпалася, подальше сумісне життя неможливо, позивач просив задовольнити позов.
Відповідачка позов не визнала та просила суд надати строк для примирення 6 місяців.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 5 травня 2009 року був наданий строк для примирення подружжя один місяць.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 12 серпня 2009 року позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
_____________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Коротаєва Н.О. Справа № 22ц-193/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП – 47
Згідно зі ст.ст. 110,111,112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що сторони припинили подружні стосунки з березня 2008 року, примирення сторін неможливе, сім’я розпалась остаточно, подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Такі висновки суду відповідають поясненням сторін, матеріалам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1 жовтня 2005 року і від шлюбу мають дитину-дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. З березня 2008 року сторони припинили шлюбні відносини, позивач повернувся до першої дружини, з якою має двох дітей 1991 та 1995 року народження. З того часу сторони мешкають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, шлюб між ними існує лише формально.
Суд встановив строк для примирення сторін один місяць, однак сторони не помирилися і продовжують проживати окремо. Дочка сторін мешкає з матір’ю.
З’ясовуючи фактичні взаємини подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що позивач втратив до відповідачки відчуття любові і пошани, повернувся до сім’ї від першого шлюбу та не має наміру продовжувати шлюбні стосунки, оскільки вважає, що сім’я розпалася остаточно, формальне збереження шлюбу суперечить його інтересам, інтересам його дітей та моралі.
З метою збереження сім’ї апеляційний суд також надав сторонам строк для примирення два місяці. Однак після закінчення призначеного строку примирення подружжя не відбулося, і позивач наполягає на припиненні шлюбу.
Наявність у позивача двох дітей від першого шлюбу та сумісне проживання з першою дружиною та дітьми підтверджено заявою ОСОБА_3, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_4,1991 р.н., та ОСОБА_5,1995 р.н.(а.с.106,110)
Таким чином встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо, тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про розірвання шлюбу відповідає матеріалам справи та вимогам ст.112 СК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності відповідачки, порушивши її право на надання доказів, які мають суттєве значення для справи, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала копію позовної заяви і 27 квітня 2009 року надала суду свої заперечення на позов, в яких не визнала позов, посилаючись на намір зберегти сім’ю і просила надати строк для примирення подружжя 6 місяців. У письмових поясненнях відповідачка підтвердила, що позивач повернувся до колишньої дружини і мешкає з нею та їх дітьми.(а.с.21,26,28,29)
Відповідачка та позивач особисто брали участь у судовому засіданні 5 травня 2009 року та надали суду свої пояснення (а.с.35-39) 28 травня 2009 року представник відповідачки надав суду клопотання про встановлення сторонам додаткового строку для примирення - один місяць для врегулювання сімейної суперечки (а.с.43). В подальших судових засіданнях брали участь позивач, його представник, а також представник відповідачки ОСОБА_6.(а.с.44,59,75,90,102,113) Відповідачка повідомлялася про усі судові засідання у встановленому законом порядку, однак до суду не з’являлася і неодноразово просила відкласти розгляд справи у зв’язку з хворобою. У листі Міської клінічної лікарні № 3 від 19 червня 2009 року зазначено, що ОСОБА_1 з дитинства страждає вегето-сосудистою дистонією, погіршення самопочуття вона пов’язує з нервовим напруженням у зв’язку з хворобою матері та з розірванням шлюбу.(а.с.74)
За таких обставин суд обґрунтовано не визнав причини неявки відповідачки до суду поважними та закінчив розгляд справи за її відсутності.
В засідання апеляційної інстанції відповідачка також не з’явилася, надав належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді ОСОБА_7, яка підтвердила викладені обставини та відсутність підстав для збереження шлюбу.
Посилання відповідачки на те, що суд не з’ясував відносини сторін, не прийняв заходів для збереження сім’ї, не врахував наявність малолітньої дитини також не можуть бути прийняті до уваги.
Після встановлення судом строку для примирення, справа тривалий строк знаходилася у стадії судового розгляду, однак відповідачка ніяких заходів для примирення не приймала та не надала суду, а також апеляційному суду доказів, що мають значення для вирішення справи, а саме таких доказів, які підтверджують можливість поновлення подружніх стосунків та збереження сім’ї.
Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог ст.ст. 212,213-215 ЦПК України, підстави для його скасування, направлення справи на новий розгляд, а також для ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову про розірвання шлюбу, відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є.Федорова
Судді: Л.М.Миза
А.П. Заїкін