АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово-комунального господарства с.Шабо про визнання наказу про звільнення недійсним, стягнення заборгованості по заробітній платі,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства с.Шабо (ВУЖКГ) про визнання наказу про звільнення з роботи від 27 липня 2007 року недійсним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 2333 грн. У жовтні 2007 року позивач подав додаткову позовну заяву і просив стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 2749 грн.
Позивач зазначав, що з 10 травня 2007 року він працював у відповідача юрисконсультом на 0,5 ставки і 27 липня 2007 року був звільнений з роботи за власним бажанням за усним розпорядженням директора. Вважаючи звільнення з роботи незаконним, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 жовтня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача 20 грн. 35 коп. заборгованості із заробітної плати, у задоволенні позовних вимог про визнання наказу про звільнення недійсним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та стягнення на його користь заробітної плати у розмірі 9000 грн. за час затримки видачі трудової книжки з тих підстав, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, розглянув справу за його відсутності, не повідомивши про час і місце судового засідання, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи.
_____________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Боярський О.О. Справа № 22ц-1923/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП -53
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Суд розглянув справу за відсутності позивача, не маючі даних про те, що йому було повідомлено про час та місце судового розгляду у встановленому статтями 74,75,76,191 п.3 ЦПК України порядку, тобто з порушенням вимог статей 158, 169 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що після скасування раніше ухваленого судового рішення справу було призначено до розгляду на 11 вересня 2008 року. У судовому засіданні 11 вересня 2008 року позивач був присутній та заявив клопотання про витребування від відповідача штатного розпису ВУЖКГ, розрахунку по заробітній платі, довідку про посадовий оклад. Клопотання позивача було задоволено і оголошено перерву до 6 жовтня 2008 року. Протокол судового засідання укладений у письмовій формі. (а.с.89) 6 жовтня 2008 року суд розглянув справу за відсутності позивача, керуючись тим, що позивач повідомлений належним чином і у заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Між тим, за правилами п.3 ст.191 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні.
У порушення цих вимог закону суд не повідомив під розписку позивача про день нового судового засідання та не надіслав йому судову повістку у загальному порядку. (ст.ст.74-76 ЦК України) Відомостей про те, що позивач подав суду, який повторно розглядає справу, заяву про розгляд позову у його відсутність, немає. Таку заяву позивач подав суду 10 вересня 2007 року до ухвалення першого судового рішення після чого він брав участь у справі особисто. (а.с.3). В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд оголосив перерву до 6 листопада 2008 року, а про інший час судового засідання його не повідомив.
Таким чином, розгляд справи відбувався у відсутність позивача, належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання, що згідно з п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і які правові норми регулюють ці правовідносини.
Розглянувши справу за відсутності позивача, суд ці вимоги закону не виконав.
Так, суд не звернув увагу на те, що перерва у судовому засіданні була оголошена за клопотанням позивача, який вимагав витребування додаткових доказів. У судовому засіданні 6 жовтня 2008 року у відсутність позивача представник відповідача надав суду заяву про часткове визнання позову, копію наказу від 30 вересня 2008 року про скасування наказу № 42-к від 27 липня 2007 року про звільнення ОСОБА_1 та його звільнення з 30 липня 2007 року, довідку про нарахування та виплату заробітної плати, штатний розпис, довідку про те, що позивач працював юрисконсультом за сумісництвом на 0,5 ставки з місячним окладом 450 грн. (а.с.82-87)
Всупереч вимог ст.185 ЦПК України зазначені письмові докази не були надані для ознайомлення позивачеві, і з приводу цих доказів позивач не дав суду свої пояснення. Тому, суд не мав підстав для продовження розгляду справи за відсутності позивача.
Крім того, за правилами диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України) позивач на свій розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмету спору.
Однак суд не уточнив правові підстави позову, не з’ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.
У мотивувальній частині рішення не зазначено мотивів, з яких суд вважав необхідним стягнути на користь позивача 20 грн.35 коп. Позивач таких вимог не заявляв.
За таких обставин, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно не відповідає вимогам ст.ст.212,213,214,215 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Підстави для ухвалення нового рішення або зміни рішення суду відсутні.
На підставі ст.ст. 81, 315 п.4 ч.1 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 825 «Розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» на ОСОБА_1 покладається оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оскільки він не оплатив ці витрати при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дохід держави у розмірі 120 грн. (Одержувач: ГУДКУ в Одеській області, ОКПО: 23213460, Банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, рахунок одержувача: 31218259700007, призначення платежу: «За ІТЗ, код КБК 22050000»)
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик