АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“26” квітня 2010 року     м. Тернопіль

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Римар Т.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Даною постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді 510 грн. штрафу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що вона є незаконною, оскільки порушень трудового законодавства вона не допускала і в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. Зазначає, що при винесенні даної постанови суддею не взято до уваги її покази та інші докази у справі, які свідчать про те, що ОСОБА_2 не є найманим працівником.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно вищевказаної постанови судді Кулак Г.Є., в порушення вимог п.6 ст.24 КЗпП України, не уклала трудовий договір з працівником ОСОБА_2, який працював у магазині “Світлячок” продавцем на протязі січня 2010 року, та не зареєструвала цей договір у Гусятинському райцентрі зайнятості.

____________________________________________________________________ Справа №33-107, 2010 р.     Головуючий у І інстанції – Баран Е.М.

Категорія – ч.1 ст.41 КУпАП     Доповідач – Римар Т.М.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Таким чином, однією з обов’язкових умов трудового договору є платний характер виконуваної роботи.

З пояснень ОСОБА_1 та матеріалів справи вбачається, що вона є власником магазину “Світлячок”, а ОСОБА_2 на момент перевірки тимчасово заміняв її, здійснюючи торгівлю в цьому магазині, останній не перебуває з нею в трудових відносинах і не є найманим працівником, а є її чоловіком, а отже домовленості про платний характер виконуваної в магазині роботи між нею і ОСОБА_2 не було, а тому з ним не укладався трудовий договір. Дані доводи ОСОБА_1 будь-якими доказами не спростовано.

Більше того, з постанови судді Гусятинського районного суду від 8 лютого 2010 року вбачається, що ОСОБА_2 за здійснення 28 січня 2010 року в магазині “Світлячок” торгівлі без державної реєстрації підприємцем притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, як такий, що проводив господарську діяльність без державної реєстрації суб’єктом господарювання.

Таким чином, провідний державний інспектор праці ТДІП у Тернопільській області встановивши факт здійснення ОСОБА_2 в січні 2010 року торгівлі товарами в магазині “Світлячок”, власником якого є його дружина ОСОБА_1, склав протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, згідно якого ОСОБА_2 є найманим працівником, з яким ОСОБА_1 нібито в порушення п.6 ст.24 КЗпП України не уклала трудовий договір, та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.164 КУпАП, як такого, що здійснює господарську діяльність (реалізацію товару у вищевказаному магазині) без державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

Однак, одна і та ж сама о особа не може здійснювати одну і ту ж саму діяльність одночасно як підприємець і як наймана особа.

За таких обставин висновок судді про те. що ОСОБА_2 є найманим працівником магазину – продавцем і, не заключивши з ним трудового договору, ОСОБА_1 допустила порушення трудового законодавства та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, є необґрунтованим.

Приймаючи до уваги наведене вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 КУпАП.

За таких обставин постанова судді Гусятинського районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Постанову судді Гусятинського районного суду від 30 березня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                             Римар Т.М.