справа № 22ц-460/2010рік головуючий у 1 інстанції – Ромазан В.В.
категорія – спори про право власності та доповідач – Гірський Б.О.
інші речові права (5)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства індивідуальних забудовників "Наука" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства індивідуальних забудовників "Наука" м. Тернополя про визнання майнового права та позовом товариства індивідуальних забудовників "Наука" м. Тернополя до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочинів та заяв недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
"Визнано за ОСОБА_1 майнове право на незавершену будівництвом двокімнатну квартиру №91, загальною площею 43,7 кв.м., що знаходиться на п’ятому поверсі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до сплачених нею товариству індивідуальних забудовників "Наука" грошових коштів в сумі 46610 грн.
У позові товариства індивідуальних забудовників "Наука" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочинів від 29.09.2003 року, 07.12.2005 року, заяв ОСОБА_2 недійсними відмовлено в зв’язку з пропуском строку давності звернення до суду.
Стягнуто з товариства індивідуальних забудовників "Наука" в користь ОСОБА_1 220 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат пов’язаних з розглядом Тернопільським міськрайонним судом цивільних справ".
Додатковим рішенням цього ж суду від 10.03.2010 року стягнуто з товариства індивідуальних забудовників "Наука" в користь ОСОБА_1 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, сплачених останньою при зверненні з позовом до суду, а також в користь держави судовий збір в розмірі 415 грн. 10 коп.
В апеляційній скарзі товариство індивідуальних забудовників "Наука" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні пред’явлених ОСОБА_1 вимог та задовольнити в повному обсязі їх позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначив, що вони заперечують право ОСОБА_1 на незавершену будівництвом квартиру, розміщену в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 і просять визнати нечинною укладену між ними угоду на здійснення будівництва житла, посилаючись на те, що товариство не вправі було отримувати гроші за вказане жиле приміщення, яке не можна було надавати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона провела оплату згідно договору на здійснення будівництва для неї житла у сумі 46610 грн., тому визнав за нею майнове право на недобудовану квартиру.
Такий висновок суду є обґрунтований.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2005 року ОСОБА_1 та товариство індивідуальних забудовників "Наука" уклали договір на здійснення будівництва для позивача двокімнатної квартири №91 на п’ятому поверсі, загальною площею 43,7 кв.м. у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1.
Загальна орієнтовна сума договору становила 46610 грн.
Згідно п. 1 договору, планове закінчення будівництва передбачалось у 4 кварталі 2005 року.
ОСОБА_1, згідно умов договору, оплатила на рахунок товариства індивідуальних забудовників "Наука" 46610 грн.
Вказаних обставин щодо оплати позивачем за угодою ні товариство індивідуальних забудовників "Наука", ні апелянт не заперечують.
Також судом першої інстанції встановлено, що товариство індивідуальних забудовників "Наука" у визначений п. 1.2 договору строк не завершило будівництво; в даний час будинок не зданий в експлуатацію.
Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном, як особливим об’єктом, вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оплатила за договором 46610 грн., будівництво житла в даний час не завершене, тому суд правильно визнав за позивачем майнове право на вказаний об’єкт нерухомості.
Тому, рішення суду в цій частині є законним.
Також є законним і рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТІЗ "Наука".
Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.09.2003 року між товариством індивідуальних забудовників "Наука" та ОСОБА_2 було укладено договір на здійснення будівництва двокімнатної квартири №91 на п’ятому поверсі, загальною площею 43,7 кв.м. у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1.
В подальшому ОСОБА_2 відмовилася від участі в даному будівництві, про що подала відповідні заяви від 01.12.2005 року та 07.12.2005 року (а.с. 10, 11) і просила зарахувати внесені нею кошти, як внесок ОСОБА_1. в дане будівництво, з якою 07.12.2005 року ТІЗ "Наука" уклало договір на здійснення будівництва вказаної квартири і яка, замість вибулої ОСОБА_2, була прийнята в учасники даного товариства і по теперішній час її членство в товаристві не припинено.
В листопаді 2009 року товариство індивідуальних забудовників "Наука" звернулося до суду з позовом про визнання нечинними: договору від 29.09.2003 року, укладеного з ОСОБА_2 та договору від 07.12.2005 року, укладеного з ОСОБА_1 на здійснення дольової участі в будівництві спірного приміщення і заяв ОСОБА_2 від 01.12.2005 року та 07.12.2005 року про зарахування внесених нею коштів, посилаючись на те, що товариство не вправі було укладати такі договори і отримувати по них кошти, оскільки не могло надавати дане приміщення.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечили такі вимоги товариства, вважали їх необґрунтованими і просили застосувати до них позовну давність.
Крім того, ОСОБА_1 вказувала, що проживає в даному приміщенні, за яке повністю внесла кошти згідно умов договору, систематично оплачує комунальні послуги, які надає їй товариство.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні пред’явлених товариством індивідуальних забудовників "Наука" вимог застосував до спірних правовідносин позовну давність, на підставі ст. 267 ЦК України.
Такий висновок суду є обґрунтований.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому не вбачає підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу товариства індивідуальних забудовників "Наука" відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: