справа № 22ц-240/2010рік головуючий у 1 інстанції – Федорончук В.Б.
категорія – спори, що виникають із доповідач – Гірський Б.О.
земельних правовідносин (45)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Сташківа Б.І.
суддів - Гірського Б.О., Бершадської Г.В.
при секретарі - Танцюрі О.В.
з участю представників апелянта ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 28 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Язловецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_4 про визнання права на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Бучацького районного суду від 28.12.2009 року відмовлено в задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред’явлені ним вимоги.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно порушення його прав, як землекористувача та неправильно оцінив докази у справі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Із змісту ч. 2 ст. 152 ЗК України, вбачається, що лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 20.06.2007 року отримав в дар від діда – ОСОБА_5 житловий АДРЕСА_1
Даний будинок був успадкований ОСОБА_5 після смерті його двоюрідного брата – ОСОБА_6, який помер 12.09.2004 року.
За життя ОСОБА_6 правомірно користувався земельними ділянками загальною площею 0,60 га, з них 0,13 га – присадибна земельна ділянка по АДРЕСА_1, решта – земельні ділянки в урочищах "Стара пилорама" та "Соснівка".
Крім того, ОСОБА_6 оброблялася земельна ділянка, розміщена між його господарством та господарством суміжного землекористувача ОСОБА_4, загальна площа якої становить також 0,13 га.
Дана земельна ділянка відносилася до земель запасу Язловецької сільської ради Бучацького району.
Позивач ОСОБА_1, як на підставу своїх вимог, посилається на те, що в зв’язку з набуттям ним права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 Бучацького району Тернопільської області, він набув і право користування спірною земельною ділянкою площею 0,13 га, яку обробляв за життя покійний ОСОБА_6 і на частину якої безпідставно претендує відповідач ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що має місце порушення його прав землекористувача, оскільки спірна земельна ділянка є власністю громади, в особі Язловецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області, яка вправі нею розпорядитися на власний розсуд.
З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції дана вірна правова оцінка представленим сторонами доказам та ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 28.12.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: