Справа 22ц-4243 Головуючий у 1 інстанції – Лаптєв М.В.
Категорія – 27 Доповідач - Санікова О.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів: Санікової О.С., Азевича В.Б.
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов’язання виконання умов договору, визнання незаконним умов договору, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Слов»янського міськ районного суду Донецької області від 12 березня 2010 року, якою цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов’язання виконання умов договору, визнання незаконним умов договору, визнання недійсним підвищення процентної ставки за кредитним договором направлена за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, - та передати справу на розгляд Слов»янського міськрайонного суду Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права; вважає, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» даний спір повинен розглядатися судом за місцем проживання позивача.
У судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином; від ОСОБА_1 надійшла телеграма про перенесення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про направлення цивільної справи на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на підставі ч.1 п.2 ст. 116 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 4.3 кредитного договору між сторонами визначена договірна підсудність.
Такі висновки є правильними.
Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.
Згідно с. 112 ЦПК України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2 якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті – стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК).
Згідно ч.1 ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з»ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
Як вбачається з матеріалів справи 5 жовтня 2007 року між ПриватБанком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно п. 4.3 якого всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають із даного договору або у зв’язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають розгляду у Жовтневому суді м. Дніпропетровська.
За позовною заявою ОСОБА_1 ухвалою судді Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2010 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи у попередньому судовому засіданні 18 лютого 2010 року; ухвалою судді від 18 лютого 2010 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12 березня 2010 року.
З журналу судового засідання від 12 березня 2010 року вбачається, що питання про передачу справи на розгляд Жовтневого суду м. Дніпропетровська вирішено судом першої інстанції до початку розгляду справи по суті.
Таким чином ухвала судді постановлена з додержанням норм процесуального законодавства, тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір є спором про захист прав споживача, тому повинен розглядатися за місцем проживання відповідача, є безпідставним, оскільки як роз’яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2 письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи (стаття 112 ЦПК України), крім справ, для яких встановлено виключну підсудність (стаття 114), може бути укладений лише до вирішення питання про відкриття провадження у справі та є обов’язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитись чи змінити, але й для суду.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2, 312 ч.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу судді Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: