АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ            

________________________________________________________________

                                     У Х В А Л А

                                            Іменем України

3 березня  2010 року                                                                                                    м.Одеса                                                                                                            

Колегія  суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Одеської області в складі:  головуючого Федорової А.Є.,  

                             суддів:  Мизи Л.М., Процик М.В.,  

                             при секретарі  Непомнящій О.О.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на ухвалу судді Суворовського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2009 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, поділ  майна,

  В С Т А Н О В И Л А :  

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до   ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на автомобіль БАЗ, державний номер НОМЕР_1.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 18 вересня 2009 року провадження у справі відкрито. Справа знаходиться у стадії судового розгляду.  

21 вересня 2009 року позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: автобус  БАЗ А079.04, державний номер НОМЕР_4 та автобус БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1, посилаючись на те, що зазначене майно може бути відчужено відповідачем, що може утруднити виконання рішення суду.(а.с.7)

Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2009 року заяву ОСОБА_2 задоволено, в порядку забезпечення позову накладений арешт на зазначені транспортні засоби.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування  ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми процесуального права, неповно з’ясував обставини, пов’язані з вирішенням цього питання, вартість двох автобусів значно перевищує суму позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.                  

Відповідно до  ст.151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.  

__________________________________________________________________________     Головуючий у 1 інст. Бузовський В.В.                                                                     Справа № 22ц -1502/2010 р.                                              

Доповідач: Федорова А.Є.                                                                                         Категорія ЦПК

            Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

            Згідно з п.1 ч.1, ч3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

     Пленум Верховного Суду України у  п.4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи  відповідачеві належать транспортні засоби:  БАЗ А07914, державний номер НОМЕР_1, двигун  № НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_7, кузов № НОМЕР_8 та БАЗ А079.04, державний номер  НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_5, шасі № НОМЕР_9, кузов №    НОМЕР_6  (а.с.10,12,32-34)

З позовної заяви видно, що між сторонами виник спір щодо спільного майна  і позивачка вимагає визнати за нею право власності  на автобус  БАЗ, державний номер НОМЕР_1.    

Автобус БАЗ, державний номер  НОМЕР_4   не є предметом даного спору.

В заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на два автобуси позивачка свої вимоги не обґрунтувала та не надала суду відомості, потрібні для накладення арешту на автобус, який не є предметом спору.  

Крім того, за правилами ст.209 ЦПК України ухвала про забезпечення позову  повинна включати мотивувальну частину із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Всупереч вимогам ст.209 ЦПК України  суддя лише послався на закон, яким керувався при постановленні ухвали, однак свій висновок про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто  про необхідність вжиття заходів забезпечення позову,  не мотивував. В ухвалі взагалі не зазначено, з яких саме мотивів заява позивачки підлягає задоволенню.

 Таким чином, питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на  автобуси, які належать відповідачеві,  вирішено з порушенням норм процесуального права, ухвала судді про забезпечення позову  є  незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява позивачки щодо арешту автобуса БАЗ, державний номер НОМЕР_1, підлягає задоволенню, оскільки цей автомобіль зареєстрований на ім’я відповідача, знаходиться у нього, між сторонами виник спір про право власності саме на цей автобус і невжиття заходів забезпечення позову може  в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у тому випадку, коли відповідач зробить його відчуження.

      Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.    

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів                      

                                                У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.  

            Ухвалу судді Суворовського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2009 року про забезпечення позову скасувати.

Заяву ОСОБА_2  про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, шасі НОМЕР_7, кузов  НОМЕР_8.

В задоволенні заяви  про забезпечення позову шляхом накладення арешту на  автомобіль БАЗ А079.04, державний номер  НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_5, шасі № НОМЕР_9, кузов №  НОМЕР_6  відмовити.  

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:                                                                                                     А.Є.Федорова

Судді:                                                                                                                Л.М. Миза

                                                                                                                           М.В. Процик