Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року Справа № 2а-7626/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого: судді Ком’якович Г.М.
при секретарі: Господарікову М.О.
за участю сторін:
позивача –ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2
представника відповідача –Усатенка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов’язання вчинити дії, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання неправомірним наказу УМВС України в Кіровоградській області №410 від 21 вересня 2009 р., зобов’язання УМВС України в Кіровоградській поновити позивача на роботі в органах внутрішніх справ та виплатити грошове утримання за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 23 серпня 1993 року він прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, а 21 вересня 2009 р. оскаржуваним наказом звільнено з органів МВС у Запас Збройних Сил на підставі п. 64 «в»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач вважає звільнення протиправним в зв’язку з тим, що свідоцтво про хворобу №162 від 18.05.2009р. не вказує на те, що він є непридатним для проходження служби в органах внутрішніх справ, та вважає таке свідоцтво не рішенням військово-лікарської комісії, натомість вказане свідоцтво вказує на те, що у позивача під час служби виникло захворювання. Окрім того, позивач зазначає, що з огляду на його стан здоров’я його могли би перевести на іншу посаду, що відповідачем здійснено не було.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у зв’язку з реорганізацією Кіровоградського міського відділу ОСОБА_1, згідно з наказом УМВС від 31.03.2009 року №135 о/с був зарахований у розпорядження УМВС.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 18.05.2009 року №162 військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби. Окрім того, у зв’язку з незадовільним складанням заліків із службової підготовки та відмовою їх перескладати згідно з наказом УМВС України від 14.08.2009 року №763, за порушення службової дисципліни, ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідальність. Таким чином, представник відповідача вказав на те, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства та із врахуванням всіх фактичних обставин.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба –це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України “Про державну службу”. Згідно з вимогами ст. 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів, що регулюють правовий статус військовослужбовців органів внутрішніх справ належать Закон України «Про міліцію»від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114.
З 23 серпня 1993 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується п.1 запису у трудовій книжці НОМЕР_1 виданій 29.04.2008 р. на ім’я ОСОБА_1 (а.с.6).
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 30.01.2009 р. №96 (а.с.47) у відповідності до наказу МВС України від 29.12.2008 р. №698 (а.с.45-46) затверджено штати Кіровського РВ (м. Кіровоград) та Ленінського РВ (м. Кіровоград) Управління МВС України в області.
Відповідно до наказу УМВС України в Кіровоградській області від 30.03.2009 р. №135 о/с капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в області та залишено його у розпорядженні УМВС по цій же посаді з 30 березня 2009 року (а.с.48).
18.05.2009 р. військово-лікарською комісією УМВС України в Кіровоградській області за розпорядженням ВРП здійснено медичний огляд ОСОБА_4, за результатами якого видано свідоцтво про хворобу №162 від 18.05.2009 р. (а.с.5, 16), яким встановлено, що вказана особа має виразкову хворобу шлунка середнього ступеня тяжкості, асоційована з Н. pylori, ускладнена шлунковою кровотечею (24.05.2008 р.) в стадії ремісії; ерозивний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією в стадії ремісії без порушення функції травлення; СКХ; мікроліті аз обох нирок; вторинна часткова адентія. Комісією встановлено, що захворювання пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби.
Судом встановлено, що наказом УМВС України в Кіровоградській області від 14.08.2009 р. №763 (а.с.49) ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, яка виразилася в тому, що перебуваючи у розпорядженні УМВС після реорганізації Кіровоградського МВ, оперуповноважений СКР Кіровського ВМ Кіровоградського МВ капітан міліції ОСОБА_1 склав заліки зі службової підготовки на оцінку «незадовільно», після чого він двічі запрошувався на перескладання заліків, але до УМВС так і не з’явився.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 21.09.2009 року №410 о/с (а.с.4, 17, 27) капітана міліції ОСОБА_1, який перебував у розпорядженні УМВС по посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в області, згідно з п. 64 «в»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) з 21 вересня 2009 року через обмежений стан здоров’я, а тому судом не приймаються посилання відповідача на наказ від 14.08.2009 р. №763 в обґрунтування своєї позиції по даній справі.
У відповідності до п. 64 «в»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через обмежений стан здоров’я –у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад.
Згідно п.1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії, затвердженого наказом МВС від 06.02.2001 р. №85, військово-лікарська комісія –це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.
Відповідно до п. 1.2 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 р. №85, постанови вин?осяться військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ з урахуванням Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ, вказівок про порядок медичного огляду осіб рядового й начальницького складу та членів їх сімей, які виїжджають за кордон, Переліку медичних протипоказань для осіб рядового й начальниць?кого складу та членів їх сімей, які виїжджають за кордон у тривалі, короткотермінові відрядження і при відрядженні їх із-за кордону за медичними показаннями, Переліку медичних протипоказань для участі в проведенні робіт за надзвичайних ситуацій на об'єктах ядерної енергетики, вказівок про порядок медичного огляду водолазів (кандидатів на службу та осіб, які проходять службу за спеціальністю водолаза) пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності в органах внутрішніх справ.
Згідно п. 1.10 вказаного Порядку, ВЛК виносить свої постанови колегіально з використанням методу індивідуальної оцінки придатності кожного обстеженого до служби. При індивідуальній оцінці придатності обстеженого до служби враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, стан компенсації, функціональних порушень, їх прогноз, а також освіта кандидата, спеціальність, фактична працездатність і вимоги щодо стану здоров'я та індивідуальних психофізіологічних особливостей за тією чи іншою посадою (родом служби) з урахуванням думки підрозділу по роботі з особовим складом.
У відповідності до п. 1.42 Порядку, постанова про придатність осіб рядового й начальницького складу до служби виноситься за розділом "Рядовий та начальницький склад" за графою Розкладу хвороб?, що відповідає вказаній посаді (виду службової діяльності).
Таким чином, свідоцтво про хворобу від 18.05.2009 р. №162 (а.с.5) на яке є посилання як на підставу звільнення в наказі УМВС України в Кіровоградській області від 21.09.2009 року №410 о/с (а.с.4, 17, 27), не може вважатися рішенням військово-лікарської комісії в розумінні п.64 «в»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. З огляду на зміст Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, рішення військово-лікарської комісії викладається у формі постанови, а не у формі свідоцтва про хворобу.
Окрім того, із змісту вказаного свідоцтва про хворобу неможливо встановити ступінь обмеженої придатності ОСОБА_1 до військової служби, в той час як підставою для звільнення через обмежений стан здоров’я є визнання особи придатною до ві?йськової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатною 1-го ступеня).
Також суд враховує, що звільнення особи через обмежений стан здоров’я може мати місце у разі коли нем?ожливе використання цієї особи на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача і у справах про поновлення на публічній службі.
Відповідачем до суду не надано доказів відсутності на час звільнення ОСОБА_1 відповідних вакантних посад, яку би міг зайняти позивача.
Відповідно ж до пункту 42 «г»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться на нижчі посади –за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.
Згідно п. 45 «б»зазначеного Положення переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться за станом здоров’я згідно з висновком військово-лікарської комісії.
Відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів неможливості переведення позивача на іншу посаду, яку би він міг обіймати з врахуванням його стану здоров’я та з огляду на те, що стан його здоров’я погіршився при проходженні ним служби саме в органах МВС.
Також, при винесенні рішення, суд зважає на те, що відповідачем було порушено вимоги п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до змісту якого переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу має здійснюватися, як правило, без зарахування їх у розпорядження відповідного органу внутрішніх справ, призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні відповідного органу, провадиться в найкоротший строк, але не пізніше дво?х місяців із дня звільнення їх? з посади.
Натомість, ОСОБА_1 у розпорядженні органів внутрішніх справ перебував з 30.03.2009 року по 21.09.2009 року.
Відповідачем не наведено суду особливих обставин, в зв’язку з якими допущено перебування ОСОБА_1 в розпорядженні УМВС понад 15 діб, доказів наявності дозволу Міністра внутрішніх справ на таке перебування не надано.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони?:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до?сягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Представником відповідача не надано суду доказів обґрунтованої необхідності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з огляду на наявність інституту переміщення, правовий механізм якого визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, не надано доказів доцільності тривалого перебування в розпорядженні органів УМВС, наявності особливих обставин, які б зумовили необхідність такого перебування по час звільнення, а також відсутності пропозицій з боку відповідача щодо обіймання іншої посади.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби –у межах суми стягнення за один місяць.
Позивач від сплати мита звільнений на підставі п.1 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито.”
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області № 410 о/с від 21 вересня 2009 року про звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з органів Міністерства внутрішніх справ у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за п.64 «в»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114.
3. Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ Кіровоградської області.
4. Зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області здійснити нарахування ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу середньої заробітної плати починаючи з 15.04.2009 року до дня поновлення на роботі в органах внутрішніх справ в Кіровоградській області та провести відповідні виплати.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Г.М. Ком’якович